Последнее обновление: 12:37 пятница, 5 июля
Загрузка...
Найкращі тести
Суспільство
Вы находитесь: Пригоди / Розваги / Чернігівець Олександр Милашевський вдруге став учасником української антарктичної експедиції
Чернігівець Олександр Милашевський вдруге став учасником української антарктичної експедиції

Чернігівець Олександр Милашевський вдруге став учасником української антарктичної експедиції

Чернігівець Олександр Милашевський уже вдруге поїде в Антарктиду – у складі 28-ї української антарктичної експедиції. Про це стало відомо 7 березня, коли Національний антарктичний науковий центр оприлюднив склад команди на своїй Фейсбук-сторінці. Свою попередню експедицію Олександр завершив у квітні 2022 року. Чоловік говорить, якби не пройшов відбір до цьогорічної експедиції – пішов би захищати країну.

Нагадаємо, Олександр вперше поїхав до Антарктиди у 2021 році, у складі 26-ї української антарктичної експедиції. Тоді команда Суспільного спілкувалася з ним через відеозв’язок.

26 антарктична експедиція закінчила свою роботу в квітні 2022 року.

Коли розпочалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну, Олександр працював на станції.

"Я, як і мої колеги, до останнього не вірили, що може бути вторгнення, тому що це для нормальної людини не зрозуміло. Як може в сучасному світі відбутися така війна, таке вторгнення.

23 лютого ще я з дружиною (вона в Чернігові в цей час була) розмовляв, і казав, що, можливо, й нічого не буде. Не зважаючи на те, що були попередження, що була така інформація, що накопичились війська, але я до останнього не вірив, що таке може бути.

Але до нас доходять новини з України – у нас є Інтернет на станції. І ми дізналися про це з новин. В ту ніч ніхто не спав на станції. Ми з новин дізналися про це: з відео бомбардувань, ракетних обстрілів наших міст. І, оскільки часові пояси на шість годин відрізняються (там на шість годин пізніше, ніж в Україні), я дочекався, коли в Україні настала сьома ранку, зателефонував дружині й повідомив їй цю новину.

Я переживав дуже за свою дружину й маленьку дитину, яка на той час ходила в перший клас. Що я міг? Тільки словами підтримати. Коли ми дізнались про це, вже велика частина нашої області була окупована.

Дружина з донькою залишилися в Чернігові й були тут до 26 березня. Тоді тільки змогли евакуюватися".

У Олександра не було можливості виїхати з Антарктиди.

"Я є інженером-механіком, я відповідальний за функціонування станції у 26-ій експедиції. Я не міг залишити на той час станцію, тому що все обладнання життєзабезпечення було на мені, я його обслуговував. І виїхати могли тільки деякі люди – яхтами, які прибували до нас на станцію. Нас підтримували, але ми не могли нічого більше вдіяти. Наша робота – залишатися до кінця.

Моя дружина з дитиною жила тоді біля «Епіцентру» – там була одна з найбільш гарячих ділянок. Знімала мені на телефон відео, як палав «Епіцентр», як були обстріли. Вони ховалися по підвалах, як і багато людей у Чернігові.

Страшно – але що робити. Я міг допомогти тільки словом…"

Коли завершився термін експедиції, Олександр поїхав до родини – за кордон. Повернулися до Чернігова всі разом уже влітку, коли місто стало повноцінно функціонувати.

У першому інтерв’ю Олександр розповідав нам, що вже тоді мріяв про другу подорож на сніговий континент. Та казав – поїде, тільки якщо дозволить дружина.

"Дружина розуміє, що я прагнув поїхати ще раз, що це була моя мрія. Робота на станції є дуже відповідальною, але водночас ти перебуваєш в дуже незвичному місці, виконуєш ту роботу, яка у звичайному житті не виконується. Ну де я ще побачу китів, пінгвінів? Я не науковець, я простий механік. Але я учасник експедиції й виконую роботу разом з усіма.

Хочеться цю роботу продовжувати, тому що навіть у цей час я розумію, що держава повинна функціонувати, і люди виконують роботу не тільки на фронті, а й у таких частинах світу, як Антарктида. То ми повинні виконувати роботу, на яку взяли на себе зобов’язання.

Україна є учасником Антарктичного договору, і має станцію, яка повинна функціонувати цілий рік. І на науковому рівні ми, науковці та експедиція, представляємо Україну на цьому далекому континенті".

Конкурс на участь в експедиції почався у вересні, містив кілька етапів: кваліфікаційні вимоги, психологічна й медична комісія, перевіряють злагодженість команди, й відбір комісії за результатами.

Дізнався Олександр про свою участь 7 березня. Олександр каже, вибір стояв один: Антарктида або фронт.

"Я для себе виніс два питання. Я подався на конкурс відкритий, це незалежна комісія. Тому я не знав, чи пройду. І для себе я розумів: якщо я не буду учасником експедиції, то я іду в армію – для себе я це знав. Або в Антарктиду, або в армію – дружина розуміла, що я буду все одно не вдома. Якби я тоді дізнався, що не проходжу, мої документи були б уже у військкоматі".

 

закрыть

Добавить комментарий:

Фотоновости

  Собака унюхал даже игрушечную гранату

SVOBODA.FM

Загрузка...
RedTram
Загрузка...