Останнє оновлення: 09:47 субота, 10 квітня
Фотопрогулянка / Древні пам'ятки
Ви знаходитесь: Культура / Архітектура / Древня фортеця Чуфут-Кале. ФОТОпрогулянка
Древня фортеця Чуфут-Кале. ФОТОпрогулянка

Древня фортеця Чуфут-Кале. ФОТОпрогулянка

Чуфут-Кале – одне з найтаємничіших місць Криму. Прямовисні скелі плато, на якому знаходиться місто, виглядають неприступними. Тільки з одного боку сюди веде звивиста стежка.

Ореолом загадковості оповите усе, що пов’язано з цим містом та городянами, які покинули його.

Загальна площа городища чимала - 38 га. Вистачить на багатогодинне дослідження.

Чуфут-Кале (крим. Cufut Qale) - середньовічне місто-фортеця за 3 км на схід від Бахчисараю. Назва в перекладі з кримськотатарської мови означає "Юдейська Фортеця".

Висота плато, на якому розташоване печерне місто, над рівнем моря - 540 м. Та підйом долається досить легко, незважаючи на спеку.

Чуфут-Кале умовно можна поділити на три частини, які виникли в різні етапи існування міста: Бурунчак ("носик", "мисок" на кримсько-татарській мові), де немає будівель; Старе місто та Нове місто.

Від найдавнішої частини міста (старе місто) залишилися донині головна стіна та арка X століття.

Виникло місто у V-VI століттях. Зокрема так вважав відомий дослідник Крима А.Бертьє-Делагард. Хоча інші вчені (А.Білий, наприклад) називають більш пізню дату: ІХ-Х ст., а то й взагалі ХІІ ст. (В.Ф.Гайдукевич). Яка з версій найбільш близька до істини, дізначтися важко: замало залишилося письмових свідоцтв тих епох.

Можливо, фортеця взагалі використовувалася лише в важкі моменти, під час ворожих набігів, коли за її стінами ховалися пастухи з околиць разом з своїми стадами, а в інший час стояла пусткою - хто знає. Є свідчення, що саме так укріплення і використовувалося аж до XIV століття.

Та з часом тут залишалося все більше і більше постійних жителів, з'являлися житлові будинки, ремонтувалися старі побудови. В XV ст. поселення досягло свого розквіту. Саме тоді сюди була перенесена столиця незалежного від Золотої Орди Кримського ханства Хаджі-Девлет-Гірея.

Люди продовжували жити тут аж до ХІХ ст., саме тому багато споруд, особилво культового призначення збереглися тут досить непогано.

Історія

Перша письмова згадка про Чуфут-Кале належить до 1298-1299 рр. Тоді фортеця, щоправда, називалася Кирк-Ор (Сорок замків). Її, як і інші поселеня Таврії, зруйнував емір Ногай під час міжусобиці в Золотій Орді. Можливо. саме Чуфут-Кале описав і монах Рубрук, що подорожував Кримом в 1253 р. і згадував сорок замків, що розташовані між Херсонесом та Судаком.

В 1321 р. арабський географ Абульфеда писав, що Кирк-Ор використовують алани в разі нападів на їхні поселення ворогів. В середині XIV ст, в часи правління хана Джанібека, фортецю захопили татари. Якийсь час укріпленням на мису володіли беї Яшлавські.

Коли в кінці XIV століття Золота Орда почала потихеньку агонізувати, фортеця слугувала резиденцією деяких претендентів на ханське звання.

В 1420-х роках Чуфут-Кале кілька років володів Девлет-Берди, дядя першого кримського хана Хаджи-Девлет-Гірея, який і переніс свою столицю з Солхата в Кирк-Ор. З 1430-х і до 1400-х років саме Кирк-Ор був резиденцією кримського хана.

Про те, що місто зростало, свідчить і грамота (ярлик) хана Хаджи-Гірея від 1459 р., де згадуються мусульманська та християнська міські спільноти, іудейська громада. Наступний ярлик, виданий ханом Менглі-Гіреєм, згадує ще й вірменських поселенців в Кирк-Орі.

З 1454 р. тут існував монетний двір.

На початку XVI ст. через політичні зміни ханська резиденція переноситься спочатку в Салачик (Старосілля), а пізніше в Бахчисарай. Кирк-Ор продовжує існувати як могутня фортеця, яка може приютити хана в часи міжусобиць. Остаточно татари покидають місто наприкінці XVI - на початку XVII століть. В середині XVII ст. Кирк-Ор покидає й вірменська громада. Залишаються лише караїми.

Саме тоді змінюється і назва поселення: спочатку це просто Кале (фортеця, з 1608 р.), а пізніше - Чуфут-Кале (Іудейська фортеця). Ще один варіант назви з XVII столітя - Джевхер-Кермен (фортеця коштовностей) - не прижилося, хоча й увійшло в історію завдяки згадкам в подорожніх описах відомого мандрівника того часу Евлія Челебі.

Караїми, що залишилися в укріпленні, були -як і всі іудеї - людом торговим. Лавки свої тримали в новій столиці Бахчисараї, але перебувати їм там дозволялося лише до заходу сонця, після чого вони мусили покинути місто.

Станом на кінець ХVIII ст. в Чуфут-Кале нараховувалося близько 200 будинків. Та коли Крим було приєднано до Російської імперії, жителі міста почали покидати Чуфут-Кале, переселяючись до Євпаторії чи Феодосії. Саме у перше з названих міст перенесли духовне правління караїмів та їхню друкарню.

В середині ХІХ ст. Чуфут-Кале остаточно залишився без жителів. І зрозуміло начебто: на плато не вистачало ані земель для сільгоспробіт, ані води, плюс ще й заборону на проживання в Бахчисараї було ліквідовано в 1783 р.

Початок туристичної кар'єри

Вже в ХІХ столітті розвалини печерного міста стають об'єктом уваги туристів та романтиків.

Тут побували Олександр Грібоєдов, Адам Міцкевич, Василь Жуковський, Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Максим Горький, Олексій Толстой, Джеймс Олдрідж. Це з письменників. Художники теж бували: Василь Крамськой, Ілля Рєпін, В.Сєров, Є.Нагаєвська та інші.

Напевно, їм не довелося викладати за оглядини руїн грубі гроші. Зараз вхід до Чуфут-Кале коштує недешево.

У 2006 році за вхід з дорослого просили 10 гривень, в 2007-му - 12. Минулого, 2008 року вхід коштував вже 20 гривень, а цього року – в півтора рази більше.

P.S. Обов’язково здійсніть віртуальну прогулянку до Ханського палацу, зайдіть до Успенського печерного монастиря та спустіться у прохолодний колодязь Тік-Кую.

За матеріалами «Замки та храми України»


Збільшити

Підйом майже скінчився. Останній ривок


Збільшити

Середньовічна фортеця


Збільшити

Печера за межами фортеці. Кімната з видом на гори


Збільшити

О шостій ранку ще нема кому збирати гроші


Збільшити

Коротка історична довідка


Збільшити

Правила відвідування


Збільшити

Оновлена схема древнього міста


Збільшити

Багатоповерховий 'будинок'


Збільшити

Печера з ванною кімпатою


Збільшити

Двоповерхова 'квартира'


Збільшити

Печера 'зі зручностями'?


Збільшити

Перша за день група туристів підтягується до входу.


Збільшити

Печера, розташована поза маршрутом огляду. Але туристи до неї добралися...


Збільшити

Караїмські храми - кенаси


Збільшити

- Простите, а часовню тоже я... - Нет, это было до Вас, в XIV веке.


Збільшити

Мавзолей дочки ординського хана Тохтамиша Джанике (1437 року)


Збільшити

Віконце?


Збільшити

Той же отвір - зовні


Збільшити

Рукотворні печери


Збільшити

Рукотворні печери


Збільшити

Древнє місто наповнилося гостями


Збільшити

Підйом до Чуфут-Кале вдень перетворюється на стихійний ринок сувенірів

Коментарі (2)

Игорь Кузьменко | 2009-09-06 16:44

Фото — супер!

Однако | 2009-09-05 08:42

С такими ценами надо входить в крепость через задний проход...
закрити

Додати коментар:

SVOBODA.FM - LIVE!
Listen on Online Radio Box! SVOBODA.FM

Архів прямих трансляцій на YouTube: YouTube.com/holovatenko

SVOBODA.FM на Apple Podcasts

Реклама на сайті SVOBODA.FM
Фотоновини

  Український гурт МАХА підкорює стрімінговий сервіс Spotify

SVOBODA.FM