
Михайло ІЛЛЄНКО: До українського кіно застосували «принцип Ірода» – вирізати, аби не спрацювало
У чернігівському Колегіумі триває серія просвітницьких зустрічей. В День українського кіно до Чернігова завітала ціла плеяда режисерів: президент і продюсер кінофестивалю «Відкрита ніч» Михайло і Пилип Іллєнки, режисер-переможець Каннського кінофестивалю 2011року в номінації короткометражний фільм Марина Врода (фільм «Крос»), режисер фільму «Чешки» Юлія Гоголь, генеральний продюсер к кінофестивалю «Хлопушка» Євген Шпилевський…
У програмі зустрічі було спілкування з журналістами на тему кіно і перегляд фестивальних фільмів у музеї ім. Коцюбинського.
Михайло Іллєнко:
- Фестивалю «Відкрита ніч» доводиться їздити Україною і працювати за різних умов. Ми привезли лише невелику частину з репертуару фестивалю, якому виповнилося вже 15 років.
Фестиваль триває одну ніч, цього року відбувся у Мамаєвій Слободі, бо на Андріївській узвіз нас не пустили. Тому і людей було менше.
У журі були такі особистості як Ліна Костенко, Забужко, Андрухович.
Учасники зустрічі у Колегіумі зауважили:
- Ми знаємо, як правильно дивитися американьке кіно і телесеріали. А про себе ми мало що знаємо.
Тому ці фільми зроблені за формулою «Ми для нас про себе». Бо ця ніша в Україні якраз не заповнена.
В програмі цьогорічного фестивалю був 2-хвилинний трейлер нового фільму, який розповідає про героя радянського Союзу Івана Даценка, що втік з ГУЛАГу і став вождем індіанського племені.
Учасники зустрічі підкреслили, що це не міжнародний фестиваль:
- Це принципово, бо хочемо подивитися на українське кіно, щоб глядач робив висновки сам без підказки.
Марина Врода - учениця Михайла Іллєнка, переможниця Канського фестивалю:
- Так склалося, що у нас сьогодні відбувається творча майстерня, і ми приїхали підтримати ініціативу, щоби разом відчути інтерес до українського кіно і культури.
Міфи про українське кіно:
- Українського кіно немає;
- Українські фільми не дивляться.
Режисери і продюсери під час зустрічі заперечили ці «тези»:
- Незважаючи на втаємничені покази, які відбуваються зазвичай не в кінозакладах, глядач є і він просить привозити нові фільми. Будь-яка влада в Україні тотожна одна одній у своєму ставленні до кінематографа і національного кіно.
У Росії і Польщі це не просто національне кіно, а бізнес і ціла індустрія, яка створює робочі місця. Тому всі наші ініціативи зараз існують в андеграунді.
Михайло Іллєнко про «закон Ірода»
- В суспільстві панує ерзац-замінник, а не культура, ми не можемо бути до неї в опозиції.
У цьому є ідеологічна складова. Рекламу війни в Чечні я дивитися не збираюся. Були спроби існуючу на кіноринку ситуацію пробити, але є дуже серйозне лоббі, яке зацікавлене у збереженні стану речей.
Я беруся назвати 20 фільмів серйозних фільмів за 20 років і 40 фільмів молодих режисерів.
Але є закон Ірода. Поясню. Коли царю Іроду свого часу донесли, він не почав шукати немовля, він наказав вирізати вирізати. А раптом Юлін фільм спрацює, тому треба вирізати всіх.
У кіно працюють нелінійні закони. І найдешевший фільм може стати найпопулярнішим. Так, як колись трапилося з «Тінями забутих предків». Фільм «Фучжоу» не працює на наше кіно, хоча його непогано оцінює телеглядач.
Глядач і ринок готовий до українського кіно, він вимагає нових фільмів і готовий платити гроші.
Чим вразив фільм-призер Канн європейців?
- Поєднанням відчуття радянського минулого і намаганням зрозуміти, де ми зараз. Я намагалася знайти точку, де ми знаходимося. Намагалася зрозуміти себе у своєму суспільстві. Ставлю питання і собі, і ставлю його глядачу. Необов’язково, що відповіді у фільмі однозначні. Я робила послання до людей. Це сучасна історія про себе, про те що зі мною трапилося і що ще може трапитися, - говорить режисер фільму Марина Врода.
Не попит визначає пропозицію, а маркетологи сумлінно формують попит
Пилип Іллєнко досить різко висловився стосовно поширеного уявлення про те, що нібито попит формує пропозицію, в т.ч. і у кіноіндустрії:
- Допоки вам не запропонували мобілку, ви не могли її хотіти. Сучасні маркетологи сформували попит, що є першочерговим завданням. І в Україні цей попит формували довго, починаючи з пропозиції дешевих відеокасет і відеоплеєрів.
Сучасні якісні американські фільми дивитися набагато складніше ніж «Молитву за гетьмана Мазепу». Ось тільки сучасний економічний лібералізм виправдовує знищення культури.
Наприкінці зустрічі митці закликали скористатися тими можливостями, які зараз є: Інтернетом, обміном дисками, активним спілкуванням і т.д. І якісний кінопродукт обов’язково проб’є собі дорогу «знизу».
В музеї Коцюбинського чернігівці мали нагоду подивитися фільми:
«Крос» (17 хв.) реж. Марина Врода, «Чешки» реж. Юлії Гоголь, «Отроцтво», «Маланка», «Довга прогулянка назавжди», «Труси» реж. Жанна Довгич, «Останній лист», «Перешкода» реж. Максима Рудницького, «Шафа» (оператор Руслан Коломієць).
Версія для друку Відправити по e-mail Обговорити на форумі |
Переглядів : 19066 |
Посилання до теми:
9.09.2011 Кіно показують менше, але збори стали більші
14.06.2011 Російське кіно українським коштом
19.04.2011 Чернігівці побачать "чорнобильську" фотоекспозицію від співачки Альоші і кліпмейкера Скуратовського
16.04.2011 В Україні зняли фільм про Чупакабру. ВІДЕО
22.03.2011 Оголосили конкурс мобільного відео на тему прав людини
15.03.2011 Відбувся кіновечір пам'яті Авросія Бучми
21.02.2011 В Чернігові презентують «Богдана Хмельницького». З актрисою і режисером
6.01.2011 У Голлівуді зняли бойовик про російсько-грузинську війну. ВІДЕО
6.09.2007 Юрій Іллєнко: Треба повернути українському глядачеві його кіно, що служило дзеркалом його душі
10.09.2008 Cьогодні 114 років від дня народження Олександра Довженка
9.01.2007 Російська кінокомпанія саботує українське дублювання
Коментарі (1)
Олекса _Пекур | 2011-09-11 15:38
Хоча і в цьому є певна символіка -- гетьман-борець, але зазнав поразки. Кілька років тому "Дума" про нього йшла аж два дні, як на початку сімдесятих "Білий птах з чорною ознакою".
Натомість "Тарас Картошка" (саме так охрестили кінокритики фільм, відзнятий на замовлення кремлівського АГІТПРОПу за другою версією "Тараса Бульби", виписаною Гоголем з поваги до своїх московських друзів - треба ж було з чогось жити) з подачі мудрих дядь з управління освіти у добровільно-примусовому порядку був переглянутий чи не всіма школярами міста.
Символічне й останнє фото матеріалу - хотілося б, щоби новітнє українське кіно прогромихало так само , як колись ці, даровані Пєтром, бойові гармати.
І це буде чи не найкраще вшанування геніального земляка.