Платон Романовський – видатна особистість церковного життя XVІІІ століття

Життя і діяльність Платона Романовського – видатного представника церковного життя Чернігівщини XVІІІ століття, заслуговує на належну увагу.

Особливо, зважаючи на інтерес розкрити невідомі сторінки з життя минулого нашого краю.

Платон Романовський був досить впливовою постаттю. Взагалі, слід сказати, що духівництво Чернігівщини кінця XVІІІ століття було представлено найбільш впливовими та визначними діячами. Всі представники духівництва, без виключення були людьми освіченими. Більшість з них закінчувало Києво-Могилянську академію. На той час це було своєрідним еталоном освіченості.

Відомо, що Платон Романовський народився у родини священика Фоми Романовського. Спочатку навчався у Переяславському колегіумі, а потім він продовжив навчання у Київській академії.

У 1785 році ієромонах Платон Романовський став префектом семінарії у Новгороді-Сіверському та викладачем риторики й піїтики. А у 1787 році, Платон Романовський був призначений на посаду ректора Новгород-Сіверської семінарії та викладачем філософії. На посаді ректора семінарії він пробув до 1796 року.

З квітня 1790 року його призначають ігуменом третьокласного Миколаївського Батуринського монастиря з збереженням всіх посад. У 1794 році за указом св. Синоду він стає архімандритом другокласного Пустино-Харлампіївского Гамаліївського монастиря. У лютому 1796 року Платон Романовський помер, був похований у Новгород-Сіверському Спасо-Преображенському монастирі.

Цікаво, що ректором Чернігівської семінарії у 1812-1813 роках був Феофан Романовський – рідний брат Платона Романовського.

 Отже, можна впевнено констатувати, зважаючи на діяльність і життя Платона Романовського – духівництво Чернігівщини у XVІІІ столітті було достатньо високоосвіченим. Про це, зокрема свідчать сторінки з життя видатного церковно-релігійного діяча.

Данило Рига.
Національний архітектурно-історичний
заповідник «Чернігів стародавній»