Козацький герць у центрі ресоціалізації наркозалежних

Місію доброї волі з нагоди свята Покрови здійснили спортсмени Чернігівської обласної федерації хортингу, каскадери Культурно-патріотичного клубу «Козацький Дух» та театр вогню «Джокер».

Вони відвідали православний центр ресоціалізації наркозалежної молоді, що діє в с. Косачівка Козелецького району. Це найбільший подібний заклад не тільки в Україні, а й в СНД.

Там нині проживають близько 200 чоловіків і жінок, які з Божою поміччю долають різні залежності.

Джигітовку опановують і дівчата

Активісти клубу «Козацький Дух» привезли декілька своїх коней та показали вражаючу програму з елементами джигітовки, справжній козацький герць, вправи з шаблями, списами, кільцями, «бойову рубку». З особливим захопленням підопічні центру зустрічали виїзди двох дівчат: 10-річної Маші та 27-річної Олени, адже вправи, які вони продемонстрували, під силу далеко не кожному чоловікові.

Крім того, відбулися показові виступи бійців Чернігівської обласної федерації хортингу. До речі, це бойове мистецтво має в нашій державі статут національного.

Артисти кінного театру традиційно розпочали свій виступ із загального виїзду під козацький марш із Державним прапором України та прапорами Чернігівської області, м. Чернігів. Таким урочистим чином вони й закінчили.

А одягнені козаки й козачки були також відповідно. Приміром, Павло (заступник голови клубу) вдягнув урочистий костюм воїна Запорізької Січі, а Юрій (приватний підприємець) обрав традиційну форму кубанських козаків, яка йому більше до вподоби.

Інші артисти вбралися в сорочки-вишиванки та шаровари – так вдягалися прості запорожці. А дехто навіть здійснив виїзди з голим торсом і в широченних шароварах – такому «вбранню» надавали перевагу козаки-характерники (яких на Січі вважали чаклунами). Дівчата також були вдягнені традиційно, Маша прикрасила голову віночком, а Олена вплела у волосся квіточку. Під час пауз між окремими номерами лунав сильний голос юного бандуриста Максима. Це був чудовий виступ!

Після козацького герцу чернігівці запропонували всім бажаючим покататися на конях, а також зробили колективне фото на добру згадку про цю зустріч. Нагодою подивитися на кінний театр та проїхатися верхи скористалися й місцеві жителі, які мають досить приязні стосунки з підопічними Центру ресоціалізації.

Кажуть, що колишні наркомани, алкоголіки та зеки їм не заважають, а навпаки – допомагають, і дров наколють, і на городі лад наведуть. Було навіть, що врятували декілька самотніх бабусь під час страшної пожежі декілька років тому.

«В здоровому тілі – здоровий дух!»

Коли після виступу чернігівські козаки збирали речі, ми поспілкувалися з декотрими. «В цьому клубі я займаюся вже років чотири, а коней люблю з дитинства, щоправда, часу для цього захоплення завжди бракувало, – розповідає Юрій. - Однак коли дізнався, що поруч з Черніговом, у Черниші, є коні, почав там бувати частенько. Мені близькі по духу традиції козацтва, джигітовка. Тут такі самі любителі й зібралися.

Ми тренувалися, падали, розбивалися, вчилися на своїх помилках. Одним з наших наставників був відомий каскадер Євген Крутов, він у багатьох фільмах знімався. Тренуємося кілька разів на тиждень і по вихідних, адже майстерність треба постійно вдосконалювати».

А наймолодша учасниця цього колективу Маша захоплюється гімнастикою, спочатку вона прийшла до клубу просто покататися на конях, їй сподобалася верхова їзда, вона почала вивчати та виконувати легкі елементи джигітовки, а тепер все більш складні. Дехто вважає, що це під силу тільки дорослим, а приклад Маші доводить, що навіть діти можуть опанувати деякі ази герцу. Крім того, спілкування з кіньми дарує радість, здоров’я, підвищує самооцінку. Після таких виступів глядачі завжди цікавляться, де проходять заняття, приходять самі та приводять дітей.

- Ми спланували цей приїзд саме до свята Покрови Пресвятої Богородиці, яке вважається ще й Днем українського козацтва. На нас покладена відповідальна місія – показати цим юнакам справжній козацький дух, а також здоровий спосіб життя, - розповів заступник голови клубу «Козацький Дух» Павло Коровкевич. - У нас є спільні друзі в команді українського клубу Всесвітньої серії боксу (WSB) «Українські отамани», вони й розповіли про цей центр, а ми з повагою поставилися до цієї справи. Враження – найкращі, адже за відносно короткий термін у Косачівці була проведена величезна робота: побудована чудова церква, нові будинки, баня, простора їдальня, майстерні. Все тут по-козацьки.

За словами Павла Коровкевича, у «Козацького Духу» є бажання надалі продовжувати співпрацю й спілкування. У центрі ресоціалізації наркозалежних є власні коні, тож хлопці також можуть пройти козацький вишкіл, можна організувати відповідні заняття. «В здоровому тілі – здоровий дух», - переконаний мій співрозмовник та його побратими.

Наостанок хочу додати, що виступ артистів клубу «Козацький Дух» у православному центрі ресоціалізації наркозалежних на честь ікони Божої Матері «Семистрільна» у Косачівці відбувся завдяки підтримці міжнародної громадської організації «Військо Запорізьке» та особисто генерал-осавула, отамана Чернігівського округу Валерія Петровича Колоші (і за це йому величезне спасибі!).

Вікторія Сидорова, фото автора