Війна, що почалась не цього року: в Україні показали художній фільм про Розстріляне відродження

Картину "Будинок "Слово". Нескінчений роман" показали на кінофестивалі "Миколайчук OPEN" у Чернівцях. Фільм, у якому знялися відомі українські актори, не вийшов у широкий прокат через війну. На показі 17 червня кінозал був переповнений, а глядачі влаштували знімальній групі овації.

В Україні відбувся прем’єрний показ художнього фільму “Будинок “Слово”. Нескінчений роман” режисера Тараса Томенка.

Стрічку показали у п’ятницю, 17 червня, у Чернівцях – на фестивалі глядацького кіно “Миколайчук OPEN”. Картина, що розповідає про трагедію українського Розстріляного відродження у 1930-х роках, відкрила основну програму першого офлайн-кінофестивалю, проведеного в Україні після 24 лютого.

Світова прем’єра фільму відбулась ще торік – на 37-му Варшавському кінофестивалі. Минулого тижня стало відомо, що “Будинок “Слово”. Нескінчений роман” став переможцем Міжнародного кінофестивалю у Кошице (Словаччина). Стрічка отримала відзнаку найкращого повнометражного фільму. Вже за місяць – 16 липня – відбудеться британська прем’єра картини – у межах I Will Tell International Film Festival у Лондоні.

Постер фільму "Будинок "Слово". Нескінчений роман"

Попри міжнародне визнання, у широкий прокат в Україні стрічка не вийшла через початок повномасштабних бойових дій. На показі у Чернівцях – у Культурно-мистецькому центрі імені Івана Миколайчука – було ніде яблуку впасти. Помітно, що українці засумували за вітчизняним кіно на великому екрані.

Перед початком показу режисер Тарас Томенко розповів, що шкодує через те, що не зміг закінчити роботу над фільмом раніше. Зазначимо: картину створювали приблизно вісім років. У 2017 році на екрани вийшов документальний фільм “Будинок “Слово”, що за підсумками року дістав українську національну кінопремію “Золоту дзиґу” як найкраща документальна стрічка. Відтоді Тарас Томенко працював над створенням повнометражної картини. Виробництво фільму проходило не без труднощів. Завершити зйомки вдалося завдяки підтримці мецената Олександра Петровського.

“Знімаючи цю картину, я внутрішньо відчував ще вісім років тому, що українське суспільство треба про щось попередити. В мене було це відчуття весь час. На жаль, я не встиг цього зробити. Тому що це фільм про покоління, яке вже прожило те, що ми зараз проживаємо”, – зазначив Тарас Томенко.

Тарас Томенко

Один із продюсерів стрічки, голова Державного агентства України з питань кіно (2014-2019) Пилип Іллєнко розповів, що перед прем’єрою у Чернівцях відбулась інша, менша за розмахом, але не менш важлива прем’єра. Фільм “Будинок “Слово”. Нескінчений роман” показали бійцям одного з добровольчих підрозділів, що саме вирушав на фронт боронити східні рубежі України.

“Я дуже хвилювався: люди готуються до відправки на фронт, а ми їм будемо показувати кіно про поетів, про художників. Я не знав, чи буде для них це зараз важливо, – поділився Пилип Іллєнко. – Після перегляду одна з реплік залу була, буквально: "Дякую за ваш фільм, ми воюємо за те, щоб такі історії більше в Україні не могли повторитися". Мабуть це найвища оцінка, яку можуть отримати ті, хто над цим фільмом працював”.

Творці фільму приймають оплески

Зазначимо, що сюжет історичної драми “Будинок “Слово”. Нескінчений роман” розгортається в однойменному житловому будинку у Харкові, де у 1920-х роках радянська влада поселила найвидатніших тогочасних українських літераторів. На кіноекрані перед глядачем оживають постаті, відомі зі шкільних уроків української літератури. Тут – і Володимир Сосюра, і Павло Тичина, і Остап Вишня, а також – Майк Йогансен, Михайль Семенко, Іван Багряний і, звичайно, Микола Хвильовий – лідер тодішнього покоління українських письменників. Всі зображені у фільмі постаті надзвичайно яскраві, багато героїв шкільної програми постають на екрані у зовсім несподіваній іпостасі.

Раїса Троянкер (акторка Валерія Ходос) і Володимир Сосюра (Андрій Май). Кадр з фільму

У картині вистачає гумору, проте чимдалі то більше атмосфера стає похмурою та трагічною. У другій половині фільму у богемне життя українських письменників вторгаються Голодомор і сталінські репресії. Перед загрозою фізичного та морального знищення кожен із героїв проявляє себе по-різному. Центральна постать у сюжеті картини – Миколи Хвильового. За еволюцією цього героя у виконанні актора В’ячеслава Довженка дуже цікаво спостерігати, хоч і знаєш зі шкільної парти, що кінець буде трагічним. Найбільш потужною в емоційному плані є сцена, що зображує події Голодомору, під час якої і відбувається переродження головного героя. Трагедію українського народу режисер показує без надмірної графічності (без сотень трупів чи сцен канібалізму, як у більшості фільмів на цю тематику), що компенсується емоціями персонажів.

В'ячеслав Довженко, виконавець ролі Миколи Хвильового

“Мені хотілось зробити свого героя, на перший погляд, трохи легковажним. Це дух свободи, такої легкості по життю, під якою ховається дуже трагічна особистість, що переживала сильні внутрішні проблеми, – розповідає про свого Хвильового актор В’ячеслав Довженко. – Він став жертвою того, у що він повірив. Він створив цю комуну, цей будинок “Слово”, а в результаті це перетворилось на комуністичний колапс”.

Виконавець головної ролі також переконаний, що фільм розповідає не про минуле, а про сьогодення. “Майже сто років потому ми переживаємо те саме. Де у нас є бажання мати свою мову, свою культуру, отримуємо страшну трагедію. За бажання мати свою Україну ми зараз платимо найвищу ціну”, – наголошує В’ячеслав Довженко.

Фільм справив сильне враження на глядачів. Показ завершився багатохвилинними оваціями, що не вщухали до закінчення фінальних титрів. Організатори фестивалю розповіли, що навіть не сподівалися на таку реакцію залу.

“Глядачі виходили з заплаканими очима, – зазначив програмний директор “Миколайчук OPEN” Алекс Малишенко. – Коли ми складали програму фестивалю, ми розуміли, що це кіно потрібне. Але це ж завжди гіпотеза. Ми не знали, як саме на нього відреагує глядач і глядач відреагував набагато емоційніше, ніж ми навіть могли собі уявити”.

Організатори "Миколайчук OPEN" – Алекс Малишенко (зліва) та Олексій Гладушевський

Співорганізатор фестивалю також переконаний, що стрічка перегукується з сучасними подіями. “Те, що відбувається зараз, вже було колись. Було не один раз. Це, зокрема, спроби знищити нашу культуру за часів Тараса Шевченка. Але Розстріляне відродження – мабуть, найпоказовіше, – розповів Алекс Малишенко. – Томенкові вдалась неймовірна штука. З одного боку, його кіно – це авторське висловлювання, і, водночас, це дуже глядач-friendly кіно. Його легко дивитися непідготовленому глядачу, не потрібно сидіти й гуглити, що хотів сказати режисер”.

Додамо, що кінофестиваль “Миколайчук OPEN” проходив з 15 по 19 червня. 16 червня у межах його програми відбувся перший в Україні показ фільмів литовського режисера Мантаса Кведарявічуса, вбитого росіянами у Маріуполі. З 17 по 19 червня показали дев’ять повнометражних українських кінострічок, що не вийшли на великий екран через початок путінської агресії.