Останнє оновлення: 23:58 понеділок, 6 грудня
Історія
Ви знаходитесь: Культура / Література / ОУН на Чернігівщині (маловідомі сторінки)

ОУН на Чернігівщині (маловідомі сторінки)

Діяльність ОУН і УПА є одним з найважливіших й водночас найбільш суперечливих явищ в історії України 20 ст.

Михайло Коваль, доктор історичних наук, професор:

Сьогодні вже достеменно відомо (підтверджують як вітчизняні, так і зарубіжні факти), що в українському русі опору брали участь представники різних професій, різних національностей з усіх регіонів України.

Щоб розбудити населення Східних областей України та надихнути його на боротьбу як з «третім Рейхом», так і сталінським тоталітаризмом, що в майбутньому і повинно було привести до утворення української держави (зокрема підготовка кадрів), були створені «похідні групи» (ОУН-Б і ОУН-М).

Орест Субтельний, в своїй праці «Україна. Історія»  називає цифру дві тисячі учасників «похідних груп», інші автори, включаючи і радянських – від 2-х до 3-х тисяч.

З посвідками вільнонайманих службовців Вермахту учасники «похідних груп» проникали від західних кордонів СРСР до Донбасу, Придніпров’я та Сімферополя. Дехто з них прибув і до Чернігова (де й кинув якір) та його генеральної округи, що включала території Чернігівської, Сумської, Київської (східні райони) областей УРСР, та південної частини Брянської області (РРФСР).

Із звіту відділу військової адміністрації штабу армій «Південь» (ХІ. 1941 р.) довідуємося: «Бандерівська служба пропаганди на схід від Дніпра прибула туди разом з німецькими військами».

До того вона була невідомою. З її боку робляться спроби справляти вплив на українську допоміжну поліцію». Варто віддати належне німецькій професійній проникливості: вони не помилилися на перших порах. Цей вплив надалі ставав значно ширший, до того ж на рівні різних окупаційних структур.

«Похідні групи» на Східноукраїнських землях особливо ОУН-Б, робили все можливе для створення конкретних умов для побудови в майбутньому Української Соборної Самостійної Держави (звичайно то була утопія, їх ілюзія). Про них раніше радянська історіографія просто замовчувала. Наукова тематика з проблеми ОУН-УПА була фактично закритою.

Німецькі окупанти можливо, й недооцінили факту присутності похідних груп на окупованій території, а потім присутності їх серед німецьких структур (управ, старостатів, української поліції, редакцій газет, навчальних закладів, творчих інституцій, тощо), а коли дізнались про їх справжні наміри почались масові арешти.

Всього два тижні німці після нападу на СРСР писали в своїх газетах, що допоможуть будувати українську державу. Та через два-три тижні із шпальт газет зникне навіть слово «Україна» і всі публікації про неї. Як засвідчують донесення агентів НКВС і самого наркома внутрішніх справ УРСР Савченка уже «в січні 1942 року гестапівці провели масові арешти серед українських націоналістів. Частину арештованих було розстріляно...», Хоч діяльність їх не припинялась. Свідчення цьому - донесення уже згадуваного наркому держбезпеки УРСР Савченка начальнику ЦШПР Строкачу (24.5.1943): «Ряд джерел і захоплених нами документів свідчать про те, що незважаючи на масові репресії німців серед оунівців, останні не тільки не згорнули своєї роботи, а навпаки, перейшли в підпілля, значно посилили її».

ОУН поширила свою діяльність на всю окуповану територію України (дані на 22 лютого 1942 року): На Україні діє 27 комітетів (в тому числі і Чернігівський обласний провід ОУН). В них працювали 230 платних працівників, решта – безкоштовно.

На 15 серпня 1942 року., вивішені на початку окупації жовто-блакитні прапори, за наказом німецького командування були зняті, і замінені прапорами зі свастикою, що природно збурило українських націоналістів.

Репресії ж проти ОУН, не припинились. Це засвідчує і старший помічник начальника політвідділу ЦШПР Конкін (30.10.1943): «Протягом трьох місяців йдуть арешти членів ОУН. Арештовано до трьох тисяч осіб, з них у Сумській області – до 280 осіб. Серед них багато вчителів».

В результаті шеф поліції безпеки хвастливо інформував Берлін про розгром мережі ОУН-Б (8.01.1943 р.): Заарештовано ще 25 прихильників Бандери. Серед них районний керівник з Гонти Михайло Ступка, який народився 19.9.1916 в Чернігові. Варто відзначити, ще одного нашого земляка, який обіймав значну посаду, в націоналістичному русі. Костянтин Гіммельрайх (Шелест, Кий) народився в с. Івангород теперішнього Ічнянського району, командир відділу особливого призначення «УПА-Схід»    

 Весною 1943 року, зазначалося в звіті ч. 54 шефа поліції та служби безпеким – «Центр активності банд, північна Київщина, Чернігівщина, Житомирщина, Рівненщина.

Активні українські та національно-українські банди. Обидві сторони закликають молодь приєднуватися до їхніх рядів».

В Чернігівській генеральній окрузі досить широкого поширення набрав саботаж (до певної міри це теж наслідок агітаційної роботи українських націоналістів). постанов і розпоряджень окупаційної влади. Особливо був поширений саботаж в економічній сфері. Наприклад масовим явищем на Варвинщині, стало ненадання відомостей про хід виконання сільсько-господарських поставок.

В 1942 році як злочинні елементи були звільнені з посад і засуджені до найвищої міри покарання голова міжрайонного управління Чернігівщини Дюбко (з осені 1941 р.),  та командир української поліції Прощук (Тураш). В чому ж їх вина? Хто вони такі? Можливо це були звичайні пристосуванці?

Та все ж виявляється, інженер за освітою Дюбко, як розповідає Чернігівський державний архів по-перше, зловживав своїм службовим становищем (на думку німців); по-друге, намагався тлумачити німецькі розпорядження та постанови, щодо України, як такі, що були проти українців; по-третє, нелегально створював інформаційну мережу для антинімецької пропаганди; по-четверте, Дюбко намагався впливати на кадрову політику, а саме: намагався влаштувати колишнього секретаря політвідділу одного з військових полків до української поліції; по - п’яте робив спроби визволити колишнього голову обласного виконкому та члена парткому.

Прощук за словами керівників «нового порядку» свою посаду використовував заради власного необмеженого збагачення. Ось чому вони і заплатили своїм життям.

Арештований і страчений бандерівський функціонер Прощук одночасово працював і на мельниківську фракцію ОУН.  

Потужно діяло націоналістичне підпілля на Варвинщині. Так корисну інформацію надавав підпільникам, В.Мудрий, співробітник районної поліції, досить лояльно, якщо не прихильно поводив себе секретар Варвинського райстаростату Г.Громницький, за невиконання розпоряджень та постанов німецької влади дільничний інспектор Української Служби Безпеки Іван Бойко (с. Антонівка, Варвинщина) спершу був покараний штрафом у розмірі 200 крб., а потім звільнений з роботи, і все це не перешкодило йому відбути 10 років сталінських таборів.

Більше того, документи зафіксували випадки масових переходів поліцаїв на бік як партизанів, так і українських націоналістів і активні їх виступи проти окупантів.

Значну і багатовекторну роботу проводив головний резидент німецького контррозвідувального органу «Зондерштаб-Р», що перебував у Чернігові, Петро Дяченко, до війни – керівник ОУН (в одному з р-нів Литви), Полковник армії УНР, командир окремого кінного запорожського дивізіону ім.Болбочана (1919 р.), незабаром командир кінного полку Чорних Запорожців, учасник Зимового походу, контрактовий майор польської армії (1928-1939 рр.), командир 3-го українського полку і противопанцирної бригади «Вільна Україна» Української Національної Армії (1944-1945 рр).

Поруч з агентурною роботою, що велась проти партизанського руху на Чернігівщині, «Зондерштаб-Р» в ряді випадків займався і активною націоналістичною роботою під гаслами створення «Самостійної України». Про це красномовно засвідчує третє завдання, -«Зондерштабу-Р» , повноваження якого поширювалися на території також Житомирської, Сумської і частково Дніпропетровської областей (УРСР), а також Гомельської, Могилівської (БРСР): «Створення невеликих псевдопартизанських загонів, направлення їх  в місця дислокації діючих партизанських загонів з метою залучення їх на свою сторону під приводом організації українських націоналістів, що борються за «Самостійну Україну».Хоча звичайно, ідея створення незалежної української держави перед «третім рейхом» ніколи не стояла.

«Літерна справа №6» (довідковий матеріал на німецький контррозвідувальний орган «Зондерштаб-Р») (Росія) проливає світло і на інші важливі проблеми війни в нашому краї, зокрема, на діяльність ОУН на Чернігівщині. Свідчення тому, красномовний документ, що датований 9.8.1944 р., заступника наркому держбезпеки Федорову, в якому висловлюється стурбованість в зв’язку з тим, що (пункт другий) «по лінії ОУН, не дивлячись на ряд проведених арештів оунівців-одиночок, обласний «Провід» ОУН і його низові ланки залишаються не розкритим на сьогоднішній день».

Коментарі (10)

Костян | 2007-04-21 12:15

Федорець

+++

А какой период вас интересует?

Если тот, о котором пишется в этой статье- тогда безусловно немцы убили больше..

В иные периоды- сами украинцы убивали украинцев..

Федорець | 2007-04-20 17:43

поставлю тільки одне питання. Хто більше вбив українців німці чи московити?

Sirko Січовикy | 2007-04-19 21:27

Позвольте, друже, не погодытысь.

Совок - это человек, который смотрит на историю однобоко.

Для меня тот человек, который говорит только о зверствах УПА - такой же совок, как и тот, кто не хочет замечать этих зверств.

На фотках - польские дети, замученные бандеровцами. Вы что думаете, я не знаю, как польские бандиты вырезали украинские семьи?

Просто я не хочу, чтобы через много-много лет, Ваш внук, воспитанный в по советски однобоком духе (бандеровцы - рыцари), найдя на чердаке в ворохе старых книг какие-нибудь "Записки старого чекиста", сказал бы потом Вам: А ты чего дед брехал о рыцарях? И кинется Ваш внук разоблачать "белые пятна истории"...

Надо изначально лишить возможности наших будущих врагов воспользоваться созданными нами же "Белыми пятнами истории".

Січовик | 2007-04-18 17:03

Sirko - на справді Совок



Советской власти уже давно нет,войны УПА признаны борцами за независимость Украины.И только ярые сірки-совки не в состоянии самостоятельно вытряхнуть из головы бред времен сталинизма,по бараньи упрямо повторяя тезис об "укр.национализме".На сегодня (мало)россияне готовы любого белогвардейца воевавшего с коммунистами(и между прочим вешавшего и растреливавшего тех же русских) в дупу расцеловать как национального героя,но никогда не простят патриотам Украины ответные действия против ТОЛЬКО против окупационных властей(и немцев и советов),но не граждан РСФСР.Налицо тот самый ОСАДОК сталинской пропаганды осевший в мозгах (мало)россиян на долгие десятилетия.

abc | 2007-04-18 15:55

Всі суперечки про вчорашнє проектуються на сьогодення:

Або МИ Є, у всій своїй психологічній і світоглядній повноті і цілістності.

Або ми не є. Є хтось, а ми до нього нікчемний додаток (чи завада).

Мені, і розумом і душою, імпонує перший підхід. Тому я за всіх тих, хто був і є за нас, українців, як за повноцінний самодостатній народ. І мені неприємні ті, хто, як повія, постійно шукає під кого підкластися.

Наскільки я розумію, ОУН всіми силами шукала шлях до свободи і незалежності. І, побачивши що гітлерівці в цьому питанні допомагати не збираються, почала нерівну війну на два фронти. А комуністи, бачачи все знущання над українцями (ті ж розкуркулення, голодомори, виселення) вірно прислужували і прислужують сталінцям та їх сьогоднішнім послідовникам.

Аноніму ж, котрий звертає увагу на пункт 3, раджу почитати матеріали з"їздів КПУ, як там, до вивертання кишок, славили диктатора Сталіна.

abc | 2007-04-18 09:36

Всі суперечки про вчорашнє проектуються на сьогодення:

Або МИ Є, у всій своїй психологічній і світоглядній повноті і цілістності.

Або ми не є. Є хтось, а ми до нього нікчемний додаток (чи завада).

Мені, і розумом і душою, імпонує перший підхід. Тому я за всіх тих, хто був і є за нас, українців, як за повноцінний самодостатній народ. І мені неприємні ті, хто, як повія, постійно шукає під кого підкластися.

Наскільки я розумію, ОУН всіми силами шукала шлях до свободи і незалежності. І, побачивши що гітлерівці в цьому питанні допомагати не збираються, почала нерівну війну на два фронти. А комуністи, бачачи все знущання над українцями (ті ж розкуркулення, голодомори, виселення) вірно прислужували і прислужують сталінцям та їх сьогоднішнім послідовникам.

Аноніму ж, котрий звертає увагу на пункт 3, раджу почитати матеріали з"їздів КПУ, як там, до вивертання кишок, славили диктатора Сталіна.

Sirko | 2007-04-17 21:10

Слава Богу, что на Черниговщине бандер не было:

http://forum.meta.ua/topic/t/12130/asc/0.html

аноним | 2007-04-17 12:18

Прошу обратить внимание на пункт 3.



Акт відновлення Української Держави Львів, 30 червня 1941 p.



1. Волею Українського Народу Організація Українських Націоналістів під проводом Степана Бандери проголошує відновлення Української Держави, за яку поклали свої голови цілі покоління найкращих синів України. Організація Українських Націоналістів, яка під проводом її творця і вождя ЄВГЕНА КОНОВАЛЬЦЯ вела в останніх десятиліттях кривавого московсько-більшовицького поневолення завзяту боротьбу за свободу, взиває увесь український народ не скласти зброї так довго, доки на всіх українських землях не буде створена Українська Суверенна Держава. Суверенна Українська Влада запевнить Українському Народові лад і порядок, всесторонній розвиток усіх його сил та заспокоєння його потреб.



2. На західніх землях України твориться Українська Влада, яка підпорядкується Українському Національному Урядові, що створиться в столиці України - Києві з волі українського народу.



3. Відновлена Українська Держава буде тісно співдіяти з Націонал-Соціялістичною Великонімеччиною, що під проводом Адольфа Гітлера творить новий лад в Європі й світі та допомагає українському народові визволитися з-під московської окупації. Українська Національна Революційна Армія, що творитиметься на українській землі, боротиметься далі спільно з союзною німецькою армією проти московської окупації за Суверенну Со борну Українську Державу і новий справедливий лад у цілому світі. Хай живе Суверенна Соборна Українська Держава!

Хай живе Організація Українських Націоналістів! Хай живе Провідник Організації Українських Націоналістів Степан Бандера!



Слава Україні! Героям Слава!



Ярослав Стецько, в. р. Голова Національних Зборів



ОУН у світлі постанов Великих Зборів. Конференцій та інших документів з боротьби. 1929-1955, б. д.- Мюнхен, 1955, С. 57-58

Корінний | 2007-04-16 23:18

Андрію, надіятись на нашу НЕукраїнську владу - то марна справа. Нам, патріотам, своє робить - не за гроші і не за владу. Потрібно самим вивчати справжню історію, і доносити її до людей. Якщо кожен патріот зуміє розказати правду хоча б 5-м необізнаним людям, то вже буде сила. І тоді ці люди довірять і владу. А поки існує більшість необізнаних, "контужена" комуністичною пропагандою та перекрученою історією про визвольний рух, доти буде існувати і "наша" НЕукраїнська влада.

Посилання по темі:

http://www.politics.in.ua/index.php?go=News&in=view&id=8763

Феномен бандерофобии в русском сознании

Андрій П. | 2007-04-16 21:13

Здається забуті сторінки нікому не потрібні, а ти більше нашій владі! Вони зайняті розподілом грошей((( Сумно...
закрити

Додати коментар:

SVOBODA.FM - LIVE!
Listen on Online Radio Box! SVOBODA.FM

Архів прямих трансляцій на YouTube: YouTube.com/holovatenko

SVOBODA.FM на Apple Podcasts

Реклама на сайті SVOBODA.FM
Фотоновини

  Співачка Lida Lee презентувала dance-відео, яке зняла в унікальному музеї гітар

SVOBODA.FM