Як вийти з тіні Великого Чоловіка? 195 років Ганні Барвінок - дружині Пантелеймона Куліша

Тарас Шевченко обожнював її кулінарні здібності, а Іван Пулюй називав «українською Беатріче». Цього місяця відзначають 195 річчя від народження культової української письменниці Ганни Барвінок, яка попри немаленький доробок залишається у тіні свого більш прославленого чоловіка Пантелеймона Куліша. На вихідних у Ніжинському державному університеті зібрались найвпливовіші українські науковці, щоб повернути їй літературний статус кво.

Ганна Барвінок з тих унікальних жінок, про яких варто писати окремі жіночі романи, розповідають учасники наукової конференції «Показати свій народ як у чистому дзеркалі: життєвий феномен Ганни Барвінок». Вона не мала світської освіти, але її новелами захоплювався Борис Грінченко, а Іван Франко називав її «поетом жіночого горя».

Ганна Барвінок

"Ганна Барвінок у нас сьогодні в центрі, тому що та роль яку вона здійснила, не тільки тим що вона вводила народну мову, українську мову, у літературне життя, а і тим, що вона зробила для пам’яті Пантелеймона Куліша", - розповідає директор Інституту літератури НАН УКраїни Микола Жулинський.

"Це для нас висока честь і велика шана, що ми з такими потужними науковими інституціями проводимо спільну конференцію. Тому що це провідні літературознавчі наукові установи України з дуже сильним науковим складом", - каже Олександр Самойленко, ректор Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя.

Видатний український науковець, професор, Григорій Самойленко не одне десятиліття досліджує феномен родини Кулішів, а на конференції презентував свою книгу-монографію «Пантелеймон Куліш і Ганна Барвінок: доля, Україна, любов».

Григорій Самойленко зі своєї книгою-монографією

"Мені хотілось розповісти про Мотронівку і показати, що це було дійсно справжнє гніздо культури, де не просто проживали два письменники, видатні українські письменники, які зуміли навколо себе об'єднати ціле літературне коло", - розповідає автор про свою книгу.

Григорій Самойленко у монографії досліджує період життя Кулішів у родинному маєтку «Ганнина Пустинь», в селі Оленівка, біля Борзни, в якому вони жили з 1883 року. Наступний етап дводенної конференції відбувся саме там.

В своєму дерев’яному 5-ти кімнатному будинку з солом’яною стріхою Пантелеймон Куліш та Ганна Барвінок прожили лише 13 років. А після смерті українського генія, вона знаходить відраду у архівах письменника, листах та нарисах. Зайнялася виданням багатотомника – планувала 22 томи, кожен по 500 сторінок.

"Ганна Барвінок виняткова жінка. Як називав її сам Пантелеймон Куліш “людина з надлюдей”. Особисто для мене Ганна Барвінок, це постать котра злютовує і об'єднує Україну. Тому що вона всеохопністю свого таланту була представлена в усій Україні. Її твори виходили на Буковині, Галичині, Лівобережній Україні. Вона своєю діяльністю завжди намагалася утвердити українські цінності, цінності української жінки і завжди намагалася, мовлячи її словами, щоб її лепта була для нації", - переконує докторка філологічних наук Алла Швець.

Резюме конференції: академік Микола Жулинський звернувсяться до народного депутата Ігоря Молотка з пропозицією провести у заповіднику виїздне засідання парламентського комітету з питань культури, а невдовзі присвоїти музею-заповіднику статус національного. Водночас на базі Ніжинського державного університету може бути створений науково-дослідний центр творчості подружжя Кулішів.

"Потрібно, щоб люди пам'ятали і знали цю історію, з якої почалося все українське. Пам'ятати Ганну Барвінок, самовіддану жінку, яка стала рушійною силою тої зірки Пантелеймона Куліша, яка засіяла на українському небосхилі", - наполягає народний депутат Ігор Молоток.

Великою ціною, але українська культура отримала карт-бланш на відновлення панування у себе вдома. За даними соціологів, за останній рік, 69% українців почали більше цікавитись своєю історією, вивчати її. Зараз кульмінація багатовікової боротьби української нації та її культурної еліти, наголосили вчені на батьківщині Кулішів.

Детальніше у сюжеті: