Останнє оновлення: 18:12 вівторок, 6 червня
Поезія
Ви знаходитесь: Культура / Література / Влад Савенок / Вічна загадка
Вічна загадка

Вічна загадка

Світ задумано так, що він складається з образів. Як в об'явленні святого Івана Богослова: «І сім зір Він держав у правиці Своїй, а з уст Його меч обосічний виходив, а обличчя Його, немов сонце, що світить у силі своїй» (1; 16).

Поезія інколи шукає найхимерніші образи, щоб показати аб­сурдність, але незнищенність життя...

ВИРОДОК

 

Не ходіть увечері

між величезними шпаківнями.

В їх абсурдності багато тіней,

а вони видаються життям...

 

Звичайнісінька 26-річна ворона

перевтілюється в людину

і кричить на 4-річне пташеня,

що біжить за нею:

 

«А-ну дамой, на хер, бегом!»

...Схлипування...

«Я каму сказала, виродок!»

...Бухикання...

 

І тоді вам захочеться

стати верблюдом-велетом,

щоб плюнути в обличчя

усьому світові.

 

Але ніхто не боїться

верблюжої слини -

її так легко змити милом

і залити парфумами.

 

АНГЕЛ-ТЕЛЕПЕНЬ

 

Він любить лускати насіння

і хтозна-куди дивитись.

 

Найкраще це робити наодинці,

коли інші п'ють кров,

їдять тіло і курять цигарки

зовсім поруч.

 

А потім підійде відьма

(з хвостиком чи ні — яка різниця)

Вона ніколи не дістане

трепетне слово

і не скуйовдить волосся.

 

Тому Телепень

ніколи не продасть руки дияволу,

і вони перетворяться на крила.

А крила уміють пестити.

 

Вони будуть у спеку

обмахувати надгробок,

на якому світитиметься напис:

«Ангел-ТЕЛЕПЕНЬ,

який прагнув до пекла».

 

ВІЧНА ЗАГАДКА

 

Синьо-сіра загадка

із незрозумілими, але гарними

витівками на шиї

шукає спокою за вікном.

 

Накрити б долонею її руку,

щоб вона його знайшла.

 

Але десь у глибині

хвилюється розжарене сонце.

 

Коли рум'янець зникне

і загадка охолоне —

музика помре,

і «До побачення» кивне головою.

 

Залишився лише крок назустріч...

 

Від Різдва Христового

ніхто не змінився —

останній крок невичерпний,

як насолода.

 

Це перша заповідь Любові.

 

ЛІЖКО «КЕМЕЛ»

 

 Лялька дружини,

 яка перейшла у спадок до донечки,

 теж стала моєю дитиною.

 

Сьогодні вночі

вона прокинулась від страху.

Її гнали кошмари.

 

Вона увімкнула довготелесий торшер

і тільки тоді помітила,

що давно спить на крихітній канапці.

 

Донечка склеїла її із порожніх

пачок: «Кемел», «Реал», «Президент».

Але ж їх приніс я!!!

 

Тепер лялька, моя друга дитина,

крізь сльози шепоче,

що її чекає нещастя.

 

ПАНДОРНИЙ ЯЩИК

 

У мене два блакитних ящики.

Пандора сказала, що

треба купити третього — за бакси.

 

Щоб заробити на нього,

треба витерпіти сморід

із пащі червоного лиса,

 

і потім виконати його волю —

стати навкарачки і голосно брехати

вдалечінь.

 

Але тоді мене, як усяке зло,

проковтне третій ящик.

 

Пандора зрадіє покупці,

 і червоний лис поцілує її

гнилими зубами.

 

Тоді вона, нарешті

МОЖЛИВО, МОЖЛИВО, МОЖЛИВО

зрозуміє, що всі три ящики — нікчемні!

 

Але від стояння накарачках

я не зможу любити...

Пандора помре від розпачу і смороду.

 

ПОЛІТИКА

 

Коли вона наближається,

принадна, зваблива і багатообіцяюча,

мене починає нудити.        

 

Вона мала безліч коханців,

і кожен залишив на ній

краплину свого бруду.

 

Але хіть перемагає і,

заткнувши носа ватою,

я все ж опускаюсь

 

назустріч її поклику…

в надії, що потім

розшукаю своє лісове джерело...

 

А раптом воно уже висохло?

як пекельний казан!

 

РИБА-ПРИЛИПАЛА

 

У річці живе тільки мала риба.

Найбільша метушиться на березі.

Мене, наприклад, юнак —

білява прилипала — піймав на пляшку пива.

 

Я смоктав золотий  нектар,

а він, зачепившись за моє

сором'язливе вухо,

намагався дістати

і смикнути ще й за язика.

 

Аби не пиво, я б не виніс

водянистих прилипалиних очей.

 

Так і хочеться

начепитися на гачок вудки

 і шубовснути в річку —

перечекати під водою.

 

Але раптом мені більше

не захочеться на берег?!

 

РОЗУМНИЙ ТЕЛЕФОН

 

Нема нікого кращого за тебе.

Інколи я помічаю,

що ти ось-ось луснеш

від напруження аби тільки не задзвонити,

а проковтнути, як образу.

чиюсь навіжену настирність.

 

Або до останньої можливості

відганяєш різних пустодзвонів.

 

Хто назвав тебе неоковирним

чоловічим ім'ям — Телефон?

 

Адже я знаю, що ти —

найрозумніша жінка.

Вибач, що не цілую тебе.

Це трапиться випадково.

 

Колись у гарному настрої,

після приємної розмови,

природно й невимушено

чмокну тебе.

 

На те воля Всевишнього.

 

СКАЖЕНИЙ ПЕС

 

Коли налітають божевільні вітри,

особливо з півночі,

береза під моїм вікном

перестає пізнавати свого  господаря.

 

Вона рветься,

гавкає і бризкає слиною від люті.

 

Найсумніше, що, побачивши це,

під вікном скаженіють менші дерева й кущі.

 

Господи, що мене і врятувало б

у божевільні вітри, особливо з півночі,

якби береза не сиділа на цепу

свого коріння?

 

УСПІХ

 

Він приходить не сам. Його

приносить блондинка з чорним волоссям.

Вона тягне за собою мішок грошей.

О, тепер можна купити тютюну

і, посадивши її поруч, пригостити горіхами.

 

Зілля лікуватиме голову,

 а, п'янка, як ніч, блондинка

 розколе будь-якого горішка.

Успіх поруч.

Йому можна по-дружньому підморгнути

і наступити на ногу,

а потім

повільно і обережно

крок за кроком

увійти в гладку поверхню води.

 

Для успіху потрібні троє —-_         

одне бажання і дві руки.

 

ШАЛЕНИЙ СПОКІЙ

 

Учора уві сні

прилітав білий кажан

і гаркнув, що через три роки

я вже не прокинусь.

 

От і добре.

Тепер можна спати вдень,

пити зелений чай уночі,

а вранці милуватися,

як тканина обнімає твоє тіло.

 

Нарешті знайдено ключ

до розгадки вогню і води.

Шалений спокій має ще

три роки втіхи.

 

Коментарі (5)

Vlad Savenok | 2009-02-26 19:19

Світлана
Ніхто і ніщо мене уже не закоцає. :)
Це просто готую вірші до видання книги:).
"Вічна загадка" - це цикл 1994 року :)
 А "Собаче кохання", то уже мудрий 1997 рік, коли мене розпанахали, а потім зшили :) Так що все в порядку - савенок залишається савенком :)
Як казала мавпа в анекдоті: "А куди з гуморище дівати ?" :)

Світлана | 2009-02-26 18:43

Пане Владиславе, я мабуть повинна з Вами заново познайомитися... Ви сьгодні вже не той Савенок, що колись написав "Собаче кохання"... Там Ви були дотепним і життєлюбним... Мабуть, добряче покоцало Вас життя... Щиро зичу здоров"я, надійних друзів, адекватного сприйняття реальності і внутрішньої гармонії. Успіхів.

випадковий читач | 2009-02-10 15:28

випадковий читач
Sirko
Тільки Сильні Духом і Мудрі Розумом Так Сміється Над Життям!!! Савенка рахую одним із Них!!!

Sirko | 2009-02-09 15:35

випадковий читач
=Ваша посмішка, Владиставе Васильовичу, над життям - надто калорійна!!!=
Ну уж посмишка... Я в стихах драму человеческой жизни увидел, а вы - все лишь посмишку...

випадковий читач | 2009-02-09 12:02

Ваша посмішка, Владиставе Васильовичу, над життям - надто калорійна!!! Дякую за добрі рядки!!! Після прочитаного мимоволі розумію, що не завадило б трохи схуднути!
закрити

Додати коментар:

Фотоновини

  МоШковська агресія

SVOBODA.FM