Бульби вродили, та, на біду, скрізь... (фото)

Чернігівські картоплярі, як мовиться, у повному прольоті.

Торік картопля знецінилася і фермери вивозили її на сміттєзвалища, роздавали задарма.

За законами логіки, нинішнього року мали б її посадити менше.

А вийшло... майже стільки само. Торік — на 84 тисячах гектарів. Нині — на 83,6 тисячі. Причому сільгосппідприємства вирощували картоплю на 7000 гектарах, що на 900 гектарів більше, ніж торік! Чому так вийшло? Бо «розумники» сподівалися, що врожай буде незначний і від того вони виграють. Та хитрих «розумників» виявилося забагато. Практично стільки ж, як було.

Мале Устя

У невеличкому селі жодного ажіотажу із продажем бульб. Павло Коваленко позаторік за 2 тонни картоплі купив бойлера, ванну, туалет, інші побутові речі. Бо вторгував 7400 гривень.

— А зараз хоч плач, — каже. — Ось півтори тонни бульб лежать у сітках у дворі. Хтось заїхав би, зразу і загрузив би! Ще чотири тонни занесено у погріб. Ні з ким навіть поторгуватися!

Рахуємо з ним збитки.

— Картоплю я вирощував на 70 сотках, — каже чоловік. — За оранку сотки платив 12 гривень, прополку — 6, підгортання — 10, копання — 10.

Порахували: прямі затрати без врахування власної праці — 2660 гривень!

— Що далі робитимете?

— Картопля у мене не пропаде. Згодую її свиням, куркам.

— Наступного року вирощуватимете стільки само?

— Та ну... Лише 20 соток! Тільки для власних потреб.

Лозове

Про біду з реалізацією картоплі тут розповіли одному із кандидатів у депутати України.

— Він нам пообіцяв нагнати машини із Донецька, щоб закупляли по 1 гривні 20 копійок, — каже Михайло Мілейко. — Так ми уже два тижні чекаємо, чекаємо...

Під ці обіцянки уже по селах їздила машина збирати картоплю «під запис». Та селяни на таке не звабилися: уже не раз вони здавали і худобу, і молоко під такі «гарні» гроші, які потім доведеться діставати через суди.

Чорнотичі

Тетяна Смик вирощувала картоплю на 60 сотках. Багато селян не наважувалися продавати першу викопану картоплю по 1 гривні 20 копійок: адже бувало, що продаси першим заготовачам задешево, а потім шкодуєш... Чорнотичани тепер жалкують, що вирішили почекати вищих цін. «Діждалися»!

— А я у серпні продала 2 тонни ще по добрій ціні, — каже Т. Смик. — А тепер ось на інші 2 тонни й покупця нема. Наступного року садитиму її лише для себе.

Шаболтасівка

У Шаболтасівці за рахунок картоплі люди провели газ, встановили душові кабінки, дехто побудувався. У селі під бульбами — 306 гектарів. У багатьох селян — картоплекомбайни, копалки. Отож праця в основному механізована. Та нині люди не можуть продати вирощене й за 80 копійок.

— Гадаю, що наступного року під картоплею буде гектарів 100, — каже секретар сільради Валентина Бібік. У неї самої залишилося нереалізованими 15 тонн бульб.

Практично всі погреби «затоварені» доверху картоплею. Селяни втратили надію, що її продадуть. Хур із заготовачами — одиниці.

Авдіївка

Проїхавши багато сіл, лише у центрі цього села бачу хуру із донецьким заготівельником. Водій виправдовується:

— Кажуть, що ми мало платимо. Так у Донецьку картоплю можна продати оптом лише по 1,6—1,7 гривні. На 100 кілометрів мені треба 35 літрів солярки. А ще скільки треба платити за довідки, усім, хто тебе зупиняє!

Зрозуміло, заготівельникам вигідна була б ціна і по 1 гривні 20 копійок. У серпні картоплю так і продавали. Але хур наїхало мало, от вони й диктують невисоку ціну. У деяких селах у людей просять вже по 70 копійок. У кого нерви не витримують, згоден і на таке.

...На жаль, другий «дешевий» картопляний рік по-справжньому дістав чернігівських селян. І, зрозуміло, наступного року очікується, що площі картоплі зменшаться мінімум на третину, а максимум — на половину. Низькі заробітки від нинішнього продажу не заохочують сільських жителів далі вирощувати бульб більше, ніж на власні потреби.

Сергій ПАВЛЕНКО «Голос України»

Збільшити