Природні ресурси

Ви знаходитесь: Економіка / Україна / «Лісовідновні» рубки – чергова «схема» легальної вирубки природоохоронних лісів

«Лісовідновні» рубки – чергова «схема» легальної вирубки природоохоронних лісів

Ліс – це відновлювальний (щоправда, десятками років) природний ресурс, і навіть високорозвинені країни ЄС та Північної Америки не відмовляються від його використання і проводять масштабні рубки в своїх лісах.

В Україні, на жаль, ситуація інша.

Відміна – те, що в розвинених країнах не проводять масових рубок у природоохоронних лісах. Окрім, звісно, схвалених науковцями рубок, спрямованих на відновлення та підтримку природних екосистем.

Є нересурсні лісгоспи, де природоохоронні та захисні ліси складають значну частину від загальної площі лісгоспу. Наприклад, лісгоспи біля великих міст та лісгоспи півдня та сходу України. А від кількості зароблених грошей (обсягу вирубаної деревини) прямо пропорційно залежить рівень заробітної плати їх працівників. І тому вони вишукують всі легальні і нелегальні можливості, аби збільшити обсяги вирубаного лісу.

До того ж чинне законодавство при грамотному його знанні та застосуванні дозволяє провести легальну рубку практично на будь-якій ділянці лісу.

Найбільш відомим з таких типів рубок є санітарні.

Лісокористувач за погодженням з лісопатологом може оголосити відповідні ділянки лісу «хворими» і провести або вибіркові, або суцільні санітарні рубки. Оцінка наявності хвороб та їх ступеню – річ, в принципі, суб’єктивна і залежіть від фахівця, який оцінює стан насадження. І після проведення рубки вже дуже важко виявити, чи дійсно лісова ділянка потребувала таких радикальних заходів.

Ця тема неодноразово була висвітлена в ЗМІ і набула настільки значного розголосу, що КМУ навіть розробив спеціальні зміни нормативного документу, який регулює питання проведення санітарних рубок – «Санітарні правила в лісах України».

Ці зміни, за словами чиновників, повинні були б унеможливити зловживання. Щоправда, експерти лісової галузі, навпаки, скептично ставляться до цього документу і не вважають, що він вирішить проблему. Це й не дивно, бо документ було розроблено фактично «на колінах» у максимально стислі терміни.

Варто зазначити, що і в даному випадку більшість повідомлень ЗМІ про «незаконні суцільні санітарні рубки» була неправдивою, бо масове всихання штучних ялинників у Карпатах та сосняків на Поліссі – це реальність, і санітарні рубки, зокрема і суцільні, в них необхідні.

Але регулярно було фіксовано і випадки, коли хвороба лісу була, м’яко кажучи, перебільшена. Одним з таких випадків є суцільна санітарна рубка у дубово-вільхових лісах заказника «Зубр» на Волині.

Санітарні рубки – це лише частина рубок формування і оздоровлення лісів (тобто рубок, направлених в першу чергу на покращення якості лісу, а не на заготівлю деревини).

Є й інші, їх повний перелік можна прочитати у відповідній постанові КМУ «Про поліпшення якісного складу лісів». І їх теж можна застосовувати для проведення масових рубок в природоохоронних лісах.

Наприклад. на території ДП «Львівське лісове господарство» більшість лісів – це природні ліси, які не були насаджені людиною, а росли століттями на своєму місці, хоча, звісно, підлягали рубкам та втручанню. Ліси мають статус рекреаційно-оздоровчих. А ще багато територій природно-заповідного фонду, лісові заказники.

До того ж природні листяні ліси Львівщини (більшість площ лісгоспу) зазвичай більш стійкі за хвойні монокультури, і тому аргументувати проведення масових санітарних рубок в цих лісах важко. Фактично, суцільну санітарну рубку в таких насадженнях є сенс призначати лише внаслідок стихійних лих (вітровалів, буреломів, пожеж тощо).

Тому Львівський лісгосп практикує масові лісовідновні рубки. Такі рубки проводяться зокрема і в заказниках.

Що ж розуміють лісівники під «лісовідновленням»? За правилами, «це комплексні рубки, які поєднують елементи рубок головного користування та рубок догляду для поновлення захисних, водоохоронних та інших корисних властивостей лісів, збереження біорізноманіття, підтримання і формування складної породної, ярусної і вікової структури деревостанів». Проводяться вони в «стиглих та перестійних різновікових багатоярусних деревостанах та деревостанах простої структури для відновлення цінних порід дерев у лісах, у яких не дозволяється проводити рубки головного користування».

Фактично ж переважна більшість ділянок з «лісовідновними» рубками в межах ДП «Львівське лісове господарство» – це ділянки з гарним листяним лісом корінних порід, з наявністю підросту та другого ярусу. Очевидно, що такі ділянки могли б спокійно існувати і далі без лісовідновних рубок. Старі дерева поступово відмирали б, даючи місце під сонцем молодим. Як це відбувалося століттями без втручання людини.

Натомість лісовідновна рубка дозволяє вилучити з ділянки достатню кількість цінної деревини (стиглі та перестійні деревостани – це переважно дерева під 100 років і більше, залежно від породи).

А після таких «лісовідновних» рубок ліс часто розріджується настільки, що стає легкою жертвою вітру чи снігу, і, відповідно, вже далі не може відновлюватися. Тоді проводять або суцільну санітарну, або суцільну лісовідновну, або «реконструкцію рідколісся». І вже старого лісу – немає, а на його місці «відновлюються» молоді деревця.

Особливо цинічним виглядає призначення таких рубок у заказниках у природних листяних лісах, які створені саме для збереження цих цінних листяних лісів.

Зважаючи на те, що для всіх лісгоспів у межах України існує єдина нормативно-правова база призначення рубок, то такі практичні відмінності залежно від лісгоспу або області призводять до думки, що при призначенні того чи іншого виду рубок грає роль не об’єктивна необхідність, а суб’єктивний інтерес лісгоспу.

Варто зазначити, що з точки зору закону «схема» з лісовідновними рубками не є порушенням. Але очевидним є те, що такі рубки несумісні з ідею природоохоронних лісів і є фактично неприйнятними.

В Європі вже давно застосовуються принципи наближеного до природи лісівництва, де не проводять суцільні рубки, дерева вилучають вибірково, в межах річного приросту. А масиви одновікових монокультур поступово, за рахунок рубок переформування, перетворюються в наближені до природніх різновікові різнокультурні ліси.

Аби схема з лісовідновними рубками не поширилася на всю Україну, варто:

- встановити персональну відповідальність таксаторів за неправильно призначені рубки;
- відмінити неперервне лісовпорядкування як джерело корупції;
- зробити нарешті єдиний документ, який би регламентував проведення всіх видів рубок.

За додатковою інформацією звертайтеся до:
Тєстов Петро, еколог ЕПЛ, email: office@epl.org.ua, petro.testov@gmail.com тел.: (032) 2557682,
Катерина Норенко, еколог ЕПЛ, email: office@epl.org.ua, kateryna.norenko@gmail.com тел.: (032) 2557682

За матеріалами «Екологія. Право. Людина»

вируб