Чернігів – місто, схоже на собачу будку?

Відшуміла галаслива сесія чернігівської міської ради. Наче скальпелем по серцю громади і народних обранців пройшлося питання медичної реформи.

Опозиційному депутату Дубілю довелося неабияк організаційно напружитися, аби міська влада не спустила його на гальмах.

Хоча… усе відбулося за класикою жанру.

Одні організовували спротив громади і заводили людей до приміщення міськради, інші – друкували листівки про свою перемогу і писали про це у Фейсбуці.

Тобто, користувалися плодами революції, позуючи перед об'єктивами каналу "Інтер".

Кому було вигідно втопити гострі і проблемні для громади питання у хвилях піар-шоу? Можливо, Льовочкіну? Хтозна, залишимо це питання відкритим…

Вхідчини до сесійної зали "ветерана", відомого своєю роллю у спробах розвалити демократичний рух на початку 90-х років, також залишимо за кадром. Хоча ця "демонстрація" перед міським головою і добірним товариством стала символічною.

Що ще незаслужено залишилося поза кадром?

Про ще не почув читач і глядач в інформаційних зведення з поля битви у сесійній залі?

У своєму виступі народний депутат України Владислав Атрошенко висловив жаль з приводу неправильно-кривуватих підходів до реформування медицини і торкнувся інших болючих питань.

А ними, на думку обранця, є і питання міського транспорту, і питання міської архітектури.

Так, громада замість якісного комфортного транспорту змушена користуватися незручними "роздовбайками" з брудними колесами під задніми сидіннями?

Чи хочеться городянам жити у місті панельних хащів і засилля неоковирних кіосків? Чи додає це настрою до загальних проблем? Навряд! Більше того, коли приїздиш з-за кордону чи із старовинних затишних містечок, доводиться давати війну власній депресії.

І не дивно, кому приємно жити у місті "собачих будок" без архітектурного дрес-коду?

Про усе це і говорив пан Атрошенко, хоча мало хто звертав на ці слова увагу. На жаль.

У Чернігові немає талановитих людей? Вони є і сповнені бажання цю ситуацію змінити. Наприклад, повернути у схожий на надгробок міський фонтан усім близьких з дитинства "жабок". Ідеєю захопився відомий скульптор Геннадій Єршов і начебто отримав моральну підтримку і схвалення "батьків міста". Хоча далі справа наразі не рушить.

Пан Атрошенко говорив про багато важливих речей. Наприклад, про неефективність комунальних медіа, на які витрачаються з міського бюджету величезні суми – як на комунальне телебачення, так і на комунальну газету.

Доходить до відвертих анекдотів. Виявляється, з подачі комунального ТБ переміг… міський голова, який на останній сесії випросив у депутатів 65 мільйонів гривень на зарплату бюджетникам. О як!

При цьому приватним медіа не до анекдотів - вони крутяться якось самі і видають куди якісніший продукт. Чого вартий лише документальний фільм "Чернігівський рубіж"?

Журналісти телеканалу "Дитинець" на чолі з Ігорем Левенком створили дійсно фаховий продукт без жодної фінансової підтримки з бюджету в умовах конкуренції з тими, хто таке фінансування отримує.

То чи варто і надалі займатися проїданням "в стилі шоу" і спостерігати за спотворенням ландшафту? Бідному скільки грошей не давай, багатшим він не стане і почуття смаку не додасться.

То ж який вихід із замкненого кола? Принаймні, кожному члену громади стати цікавим самому собі і почати говорити про дійсно важливі речі, у тому числі за медицину.

Або хоча б почати звертати на важливе увагу.