Від Сталіна до Путіна: на конференції у Німеччині розповіли про спроби Москви знищити українців

Українські та зарубіжні вчені презентували нові наукові дослідження щодо Голодоморів у 20 столітті, а також – сучасного геноциду українців під час військового вторгнення РФ.

10 червня у німецькому місті Ессен відбулась наукова конференція “Геноцид українців: від минулого до сьогодення”. Серед її тем: масові штучні голодомори у 1920-х – 1940-х роках, а також – знищення українців Росією у наш час, починаючи з 24 лютого 2022 року.

Унікальну конференцію організувала місцева українська діаспора разом із Фундацією Українського Голодомору-геноциду (США, Чикаго), Міжнародною асоціацією дослідників Голодомору-геноциду (Україна), Асоціацією дослідників Голодоморів в Україні. Долучилась і мерія міста Ессен, зокрема – особисто мер Рольф Фліс (представник партії "Зелених"). Доповіді презентували науковці з чотирьох країн – Сполучених Штатів, Канади, України та Німеччини. Загалом виступало понад 16 учених: істориків, правників, криміналістів, психіатрів, – розповіла генеральна директорка Національного музею Голодомору-геноциду Олеся Стасюк.

Учасникам заходу продемонстрували документальний фільм “Правда Голодомору”. У стрічці наводяться нові дані про втрати українців внаслідок злочинної політики комуністичного тоталітарного режиму. Загалом жертвами трьох Голодоморів – 1921-1923, 1932-1933 і 1946-1947 років – стало приблизно 15 мільйонів жителів України. Сюди включені і втрати Кубані, що в той час була населена переважно українцями. До таких шокуючих цифр дійшли у межах розслідування кримінального провадження, яке у 2019 році розпочала Генеральна прокуратура України. До нього залучили істориків, слідчих, криміналістів, а також – демографів і економістів. Дослідження унікальне тим, що вперше в ньому були комбіновані висновки фахівців із різних наукових дисциплін.

“Експертиза чітко встановила мету злочинної політики радянської влади. Раніше стояло питання: "Так, це був геноцид, але для чого? Просто щоб стало менше українців?" Тепер маємо чітку мету – це ліквідація національно-визвольного руху в Україні, недопущення відновлення Української держави, – зазначила Олеся Стасюк. – Ось чому після Другої світової війни замість того, щоб підтримувати Україну – створювали колгоспи у західних областях, організували масовий штучний голод. Щоб кожне нове покоління ставити голодом на коліна”.

Учасники наукової конференції виступили із резолюцією – зверненням до німецького Бундестаґу. Депутатів просять визнати Голодомор геноцидом і засудити дії сталінського режиму, а також його продовжувача – режиму Путіна.

“Російська та радянська імперії, незважаючи на ідеологічні розбіжності, мали істотні спільні риси. Насамперед їх поєднувала система державного терору, що став інструментом поневолення багатьох народів, зокрема – українського. Перманентні політичні репресії, масові депортації, організовані голодомори, денаціоналізація і русифікація населення стали перевіреними методами управління країною”, – йдеться у резолюції.

“Через те, що комуністичний тоталітарний режим свого часу не був засуджений, він трансформувався у ще одне зло – путінський рашизм. Це – симбіоз фашизму і сталінізму, – додає гендиректорка Національного музею Голодомору-геноциду. – Нацизм був засуджений, а комунізм залишився непокараний. Нині – це загроза для всього демократичного світу”.

Резолюція закликає і до більш рішучої реакції на сучасні події: запровадження ембарго на російські енергоносії, посилення санкцій про Росії і надання Україні важкого озброєння.

На звернення науковців наразі відреагувала одна з правлячих політсил Німеччини – партія “Зелених”. Її співголова Омід Нуріпур 11 червня висловився за визнання Голодомору 1932-1933 років актом геноциду українського народу. За словами політика, “визнання цього жорстокого злочину стало б важливим сигналом співпереживання та історичної поінформованості щодо народу України”.

Омід Нуріпур, співголова німецької партії "Зелених"

Вперше така ініціатива йде зсередини німецького політикуму, а не ззовні. Нагадаємо, у 2019 році українці в Німеччині створили петицію до німецького парламенту щодо визнання Голодомору геноцидом. Звернення набрало 73 тисячі підписів за необхідних 50 тисяч. Проте позитивне рішення так і не було ухвалене. Причиною називають опозицію з боку деяких істориків – як німецьких, так і українських. У 2020 році Міністерство закордонних справ України відкликало патронат над Німецько-Українською комісією істориків, що діє від 2015 року. Комісія, до якої входять по семеро вчених від Німеччини та України, відмовилась підтримати звернення до Бундестаґу про визнання геноциду українців.

Військові злочини Росії проти українців, скоєні у наші дні, актуалізували це питання.

“Нинішні події мають дати поштовх для того, щоб засудити комуністичні злочини так само, як були засуджені нацистські злочини”, – зазначила Олеся Стасюк.

Нагадаємо, 6 квітня депутати парламенту Чехії визнала Голодомор геноцидом українського народу. Вже 11 травня аналогічне рішення ухвалили і щодо російського вторгнення у 2022 році.

Ще раніше – наприкінці квітня – на початку травня – злочини Росії під час повномасштабного військового вторгнення визнали геноцидом Латвія, Литва та Естонія. 2 червня до них доєдналась Ірландія. Польща визнала путінське вторгнення військовим злочином з ознаками геноциду.