
Відпочиваємо в горах – мінімум витрат, максимум задоволення
Тирса запорошувала очі – у кузові вантажівки, на якій я повертався до цивілізації, нещодавно перевозили ліс.
Дорога, яку свого часу пройшов пішки за п’ять годин, була скорена за двадцять хвилин. Так закінчувалася моя мандрівка Карпатами.
Існує твердження, що відпочинок – це зміна повсякденної обстановки. Якщо цілий день провів на ногах – сядь подивися фільм чи почитай книжку. Працював за письмовим столом чи крутив кермо – гайда у пішу прогулянку. Часто буваєш у відрядженнях – найкращий відпочинок у родинному колі.
Чим кардинальніше зміниш спосіб життя – тим краще відпочинеш.
Я це добре засвоїв, тож цього разу вирішив наодинці поїхати у мальовничі малолюдні краї, щоб відпочити на природі і без особливих навантажень. Подався у Карпати. Маршрут обирав на ходу, час повернення також заздалегідь не визначав.
Як кажуть, відчуття отримані під час походу, не описати словами. Та й немає сенсу їх описувати. Адже кожен сприймає світ по-своєму. Кожна подорож унікальна, це як маленьке життя.
Деякі моменти моєї мандрівки:
У поїзді провідник два рази будив мене і сповіщав, що під’їжджаємо до Києва, хоча мені треба було їхати далі – до Івано-Франківська. Розібралися, посміялися.
Пішов у гори. Порвався рюкзак, почався дощ. Усе, що трапляється – на краще. Довелося скинути баласт – частину продуктів роздав лісовим мешканцям. Дощ закінчився. Йти стало легше і приємніше.
Піднявся вище. Недарма кажуть, що у Карпатах ще існують місця, де не ступала нога людини. Адже де-не-де просто неможливо пролізти.
Річки поруч не було, тож покупався в росі. Нарешті розсіявся туман. Показалися ліси, полонини, гори. На ночівлю став біля річки, яку місцеві жителі називають Звіром.
За нормальної погоди це маленький гірський струмок. Проте, судячи з потужного русла, під час повені вода лютує, як справжній звір. Дика природа здається невинною, але часто вона таїть у собі смертельну небезпеку.
Лежиш у траві, в холодку, читаєш книжку. Простягнув руку – поласував чорницями, відійшов на пару метрів – ось тобі суниці. Воду можна пити прямо зі струмків, яких у Карпатах незліченна кількість. А ще тут безліч грибів і цілющих трав, у річках водиться форель.
Поїв, попив чаю, попрощався з полониною – і в дорогу. Вирішив пройтися по найближчих селах, подивитися, як живе місцевий люд. Сінокіс, городи, все як у нас.
Звернув увагу, що будується досить багато нових будинків. Туристична сфера активно розвивається. Не бракує роботи у дорожньо-будівельних організацій – дороги і мости сильно понівечені повенями. По дорозі набачив багато церков і капличок. Місцеві жителі досить привітні.
Пішов до Говерли, найвищої в Україні вершини (2061 метр). День закінчувався, тож довелося підйом відкласти на завтра. Заночував на лісовій полонині біля бурхливої гірської річки Прут. Більш мальовниче місце навіть уявити складно.
День восьмий
Перша ніч, під час якої не було грози. Вранці прокинувся від того, що біля намету щось ревло. Не зрозумів. Ведмедів тут бути не може, адже неподалік людські поселення.
Відкрив намет – переді мною дві чорні плями, протер очі – корови, у однієї був явно захриплий голос. Це усі «хижаки», яких я побачив під час подорожі.
На вершині зустрів росіянина, двох англійців, декількох чехів та українців. Говерла рідко буває безлюдною. Розкидане сміття. Холодний вітер. Сонце ближче. Хмари нижче. Навкруги – сива далечінь. Здається, що коли добре придивитися, то можна побачити Менщину. Ось воно – щастя.
До найближчого населеного пункту добирався автостопом – у кузові вантажівки. Викинув у контейнер сміття, яке накопичилося під час подорожі. Зазвичай слідів свого перебування на природі стараюся не залишати.
Попутники у потязі – жителі Карпат, їхали відпочивати до нас. Для них у диковинку наші краї.
За декілька сот кілометрів від Менщини є інші світи – Крим та Карпати.
Подорожувати можна у будь-яку пору року, проте більшість туристів обирають теплі місяці. У Карпатах весняна погода починається у травні, а в Криму у цей час вже справжнє літо. Отож, обираємо місце, куди рветься душа – і вперед!
Квиток на потяг в одну сторону до Карпат чи Криму коштуватиме від 100 грн.
За рюкзак доведеться викласти від 100 грн., намет – від 400 грн., спальний мішок – від 100 грн., килимок – від 60 грн. Обов’язково треба мати якісне взуття і одяг. Із цим можуть допомогти «секонд-хенди».
Продуктів бажано брати мінімум. Можна розрахувати маршрут так, щоби на шляху траплялися населені пункти, а отже – продуктові магазини. Адже активний відпочинок передбачає рух. І чим легший буде рюкзак – тим більше задоволення принесе похід.
Пам’ятайте: похід у гори без спеціальної підготовки і навичок чи без супроводу досвідчених туристів – небезпечний для здоров’я і життя!
Версія для друку Відправити по e-mail Обговорити на форумі |
Переглядів : 10799 |
Посилання до теми:
17.10.2008 Похід гірським Кримом. ФОТОрепортаж
21.08.2008 Рогатий горець! ФОТО-відео
15.06.2009 Почались обласні змагання з пішохідного туризму на Чернігівщині. ФОТОрепортаж
17.04.2009 Змагання з техніки пішохідного туризму у Чернігові. ФОТО
22.02.2009 Змагання з пішохідного туризму: Першість Чернігівської області. ФОТОрепортаж
3.12.2008 Екстрім-туризм: «Ми йдемо за перемогою, а не за участю». ВІДЕО
Коментарі (4)
Юрій | 2009-07-18 18:54
Наталія | 2009-07-14 12:22
Напишіть, Олеже, на vavrinat@mail.ru
Олег | 2009-07-13 17:24
Наталія | 2009-07-13 16:53
Наступного року приєднуйся до нас - досвідчених туристів-журналістів :)
Матиму тебе на увазі, коли шукатиму попутників, бо з цим у Чернігові чомусь проблема :(