Журнал «Літературний Чернігів» № 4 (112) за жовтень-грудень 2025 року відкриває рубрика «Знакові віхи», присвячена 33-річчю видання.

Головний редактор Михась ТКАЧ у статті «"Літературний Чернігів": шляхи становлення» згадує історію заснування часопису, фінансові труднощі перших років та його роль у відродженні культури Чернігівщини.

27 грудня о 16:00 запрошуємо Вас до Троїцького собору на фестиваль колядок «Предиво» – світле різдвяне дійство, що об’єднає молитву, пісню та живу традицію нашого народу.

У читальній залі Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Софії та Олександра Русових презентували щорічну звітну виставку картин Чернігівського народного аматорського об’єднання художників (ЧНАОХ) «Деснянська палітра». Експозиція під назвою «Світлячки у сутінках нашого буття» об’єднала 40 робіт 19 місцевих митців.

У читальному залі Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових відбулася знакова подія для наукової спільноти та мешканців міста — презентація монографії відомої історикині Ольги Травкіної «Борисоглібський собор м. Чернігова: 900 років історії». Видання присвячене одній із найвизначніших пам’яток архітектури домонгольського періоду, яка нещодавно отримала особливий міжнародний статус від ЮНЕСКО.

Початок 1948 року заніс до Асенізаційного обозу нового директора разом із лютневим вітром.

Схоже, у Чернігівському міськкомуноспі хтось вирішив пограти в шахи й першим «пожертвував» Тереховим.

На його місце урочисто посадили «товариша Юскевича Віктора Федоровича».

При оформленні писали його через «ск», а далі вже креативили як Юшкевич.

Персональна виставка графічних рисунків «Нові грані особистості» триває в Чернігівському обласному художньому музеї імені Григорія Галагана.

54 малюнки, виконані чорним олівцем і гелевою ручкою, - серія портретів та цикл архітектурних пам’яток.

Правник Юрій Соколов, член громадської організації «Академія нотаріату України» знаний у Чернігові не лише як юрист.

Здавалося, це було тільки вчора. Але пройшло уже п’ять місяців, як мене зачарували яскраві події у литовському Панявежисі.

Вони повністю змінили моє уявлення про сучасний театр для дітей.

Що найбільше здивувало!? Виявилося, що в Литві існує державна програма для учнів шкіл і, напевне, датсадків. Малеча і підлітки мають відвідувати театральні вистави певну кількість разів.