"На початку листопада в сусідній території, яка все ще офіційно називається “Республікою Білорусь”, але яку зараз доречніше називати просто “лукашенколендом”, сталася подія, на яку українські ЗМІ не звернули жодної уваги. А тим часом вона є симптоматичною: один із тамтешніх районних судів визнав “екстремістськими” два томи зібрання творів класика білоруської літератури Вінцента Дуніна-Марцінкевича", – пише науковець і письменник Максим Стріха.

Священник-колаборант Віктор Талько намагався протизаконно «подарувати» храм новоствореній ТОВ.

Вночі 20 листопада у Бородянці під храмом Святого Архістратига Михаїла зібралися кількадесят місцевих активістів і військовослужбовців, щоб остаточно виселити з храму попів Московської церкви. Вони мали звільнити будівлю ще влітку, проте досі не покинули будівлю. Через це релігійна громада ПЦУ не могла використовувати храм під час богослужінь.

Це 24-та війна, яку веде проти нас росія. Та нічого не міняється. Три століття тому був Петро I та Меншиков, 100 років тому – Муравйов, у наші дні – Путін. Вони несуть ту саму біду, що й сто чи триста років тому. Ворог – той самий, цілі – ті самі. Нічого не міняється…

Віктор Ющенко, Президент України 2005-2010 рр.

Понад 35 тисяч примірників російськомовної літератури здали цього року на макулатуру працівники Волинської обласної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки.

За словами виконувачки обов’язків керівниці книгозбірні Наталії Граніч, за здану на макулатуру російську літературу отримали майже 24 тисячі гривень. За ці гроші купили 83 примірники української літератури.

19 листопада у Чернігові відбудеться творчий вечір пам’яті Сергія Молчанова (Пельменя), сповнений авторськими віршами, улюбленими піснями та розповідями про Сергія.

"Опоненти Фаріон, як правило, акцентують увагу саме на формі її спілкування, а не на змісті її думок і висновків", – написав у своєму блозі для видання "Главком" Народний артист України Анатолій Матвійчук.

"Потужний землетрус під назвою Фаріон спричинив потужне цунамі в нашому інфопросторі, хвилі якого накочуються одна за одною на нашу свідомість і це дозволяє зробити певні очевидні підсумки."

Про історію української мови, як і будь-якої іншої, говорити не так просто, бо мова не прив’язана до конкретної дати, вона не сконцентрована в якихось одномоментних подіях. Та все ж, інколи подібні події стаються. Зокрема, 205 років тому вийшла перша суто українська граматика. Про цю граматику і про те, наскільки вона відрізнялася від теперішньої, Радіо Свобода говорило з культурологом і філологом, співробітником Інституту українознавства Анатолієм Ціпком.

Я заздрю вам, якщо ви ніколи не були у Ніжині й побачите його вперше. Тут багато храмів саме українського бароко, у кожній локації пахне козацькою культурою, тут все нагадує стару істину: де був козак, там зразу зростала церква. Ми приїхали сюди не на екскурсію – мали заплановану зустріч із ніжинськими отцями, насельниками монастиря Православної Церкви України.

Усі троє монахів колись належали до московського патріархату, всі троє доєдналися до ПЦУ.

Харків'яни Сергій Лістунов та Дар’я Терновська виконали ролі типової (на думку російських пропагандистів) української сімейної пари. Вони ласі до грошей, не мають почуття гідності та продаються злобному і бездушному «Западу».

Російська пропаганда, попри свою потужність і ефективність, завжди вміла нас порадувати і чимось кумедним та недолугим. І ось представляємо вам черговий клондайк для підвищення настрою — кіножурнал «Вслух!».

З 20 по 30 жовтня у Саудівській Аравії відбулися Всесвітні ігри з єдиноборств-2023. Збірна України з сумо посіла перше загальнокомандне місце, здобувши 6 золотих медалей з 8 можливих, а також 5 срібних та 2 бронзові. У складі збірної виступила заслужений майстер спорту України, переяславка Вікторія Царук і виборола 5 місце серед 40 сумоїсток з усього світу. Відразу повернувшись додому, спортсменка завітала в гості до Proslav.

31 жовтня виповнилося 120 років з дня видання у Відні першого повного перекладу Біблії українською мовою, головним автором якого був Пантелеймон Куліш.

Панько Куліш або Ратай. Саме так підписував свої твори один із найвизначніших культурних і громадських діячів ХІХ століття. Пам’ятаєте оте Шевченківське: "Наша дума, наша пісня не вмре, не загине… От де, люде, наша слава, слава України!"