Чи був преподобний Лаврентiй малоросом?

Постать Лаврентiя (в миру — Луки Проскури) вже є вiдомою, шанованою не тiльки на батькiвщинi — Чернiгiвщинi, але й по всiй Українi. Цьому сприяло як те, що вiн помер порiвняно недавно (1950 року), в “нашi часи”, так i канонiзацiя його Синодом Української православної Церкви Московського патрiархату (як “местночтимого”) та видання кiлькох (автор нарахував 6) брошур про життя i пророцтва преподобного Лаврентiя. Всi книги вийшли пiд владою неукраїнських церков — або УПЦ Московського патрiархату, або Росiйської зарубiжної Церкви. Вiдтак всi видання не позбавленi основного недолiку — намагання вiдiрвати образ преподобного Лаврентiя вiд його української землi, агресивнi подекуди спроби видати його за ревнителя такого благочестя, що асоцiюється виключно з Москвою. Навiть є твердження вiд його iменi, сконструйованi явно пiсля смертi преподобного, де нав’язується думка про неканонiчнiсть української мови, державної незалежностi та Київського патрiархату. Таким чином, росiйська церква, “приватизувавши” мощi святого Лаврентiя, веде цiлеспрямовану лiнiю, щоб закрiпити в свiдомостi вiруючих (особливо молодих, позбавлених традицiї) викривлений, неправдивий образ чернiгiвського старця. Хоча, до речi, це ще питання — чи належав архiмандрит Лаврентiй до цiєї Церкви, яка видає його за свого...