Як не стати жертвою фальшивомонетників. ФОТОінструкція

Фальшивомонетництво – це небезпечний злочин, коріння якого сягає далеко в історію. В різні часи покаранням за подібні правопорушення являлись смертна кара, каторга, позбавлення волі та величезні штрафи.

Сьогодні ж воно є одним з найрозповсюдженіших злочинів у світі, яке вдосконалюється разом з технічним прогресом.

Гроші на сьогодні є атрибутом будь-якого суспільства і характеризують певну стадію його розвитку. На початку свого існування роль таких „первісних купюр" виконували найрізноманітніші речі: хутро, зуби та кістки тварин, тютюн, какао-боби та звичайні сухарі. Далі настала черга металевих монет, дорогоцінних металів та, нарешті, паперових купюр.

Щоб налагодити випуск власних грошей, злочинці витрачали роки. Проте сьогодні їм потрібно лише кілька сотень гривень на придбання принтера. Слідча практика свідчить, що найчастіше злочинні угрупування займаються виготовленням та збутом підроблених банкнот у великій кількості. А ось дрібні „генії-самоучки" збувають цю валюту в невеликих об'ємах серед простого люду.

На сьогодні найпопулярнішою підробкою української національної валюти є „п'ятдесятки".

Лише за минулий рік до рук міліції потрапили понад сім тисяч таких купюр. Далі в цьому рейтингу йшли сто- та двохсот гривневі банкноти (784 і 347 штук відповідно).

Вмінню відрізнити оригінал від підробки в нашій країні сьогодні ніхто не навчає. Лише в деяких відділеннях банків можна побачити допоміжні настінні „картинки" з позначеннями візуальних елементів купюр.

Тож аби допомогти Вам розпізнати фальшивку, наводимо кілька головних ознак справжніх українських банкнот:

1. Водяний знак. Це зображення в різних тонах портрета, утворене внутрішньою структурою паперу. Воно помітне під час розглядання банкноти проти світла і повністю повторює портрет, надрукований на лицьовому боці купюри.

2. Оптично-змінна фарба. У 20-ти, 50-ти, 100 та 200-от гривневих банкнотах - це цифрове позначення номіналу, надруковане фарбою, що змінює свій колір при розгляданні купюри під різними кутами зору.

Малиново-фіолетовий - під час розглядання малюнка перпендикулярно до поверхні зображення; оливково-зелений - при розгляді його під гострим кутом. У 500-х купюр замість цифрового позначення - елемент у вигляді ромба.

3. Захисна кодована стрічка. Це повністю занурена в товщу паперу полімерна кодована стрічка, на якій розміщено прозорі зображення у прямому та перевернутому вигляді, наприклад: у банкнот номіналом 50, 100, 200 та 500 грн. - це „50 ГРН" („100 ГРН", „200 ГРН" та „500 ГРН" відповідно), тризуб та підкреслене цифрове позначення номіналу („50", „100" і т.д.). Це ж стосується і 20-гривневих купюр, але цифрове позначення номіналу „20" розміщене у два рядки.

4. Латентне (приховане) зображення. Це зображення цифрового позначення номіналу, що видиме під час розглядання банкноти під гострим кутом зору до джерела світла.

На 500-их купюрах воно розміщене у нижньому лівому кутку портрета на лицьовій стороні, а на інших банкнотах - на місці герба у верхній частині з лицьової сторони.

5. Рельєфні зображення. Графічні елементи на лицьовому боці банкноти, які виконані спеціальним друком. Фарба виступає над поверхнею паперу і шорсткість відчувається на дотик: а) позначення для сліпих; б) портрет; в) написи; г) лінії у 200-ок та 500-ок або ізард на банкнотах по 20, 50 та 100 грн.

6. Наскрізний елемент (суміщене зображення). Це зображення, що виконані в одному місці на лицьовому та зворотному боках банкноти, під час розглядання яких проти світла з лицьового боку купюри проглядають літера „У" в 20-ах, 50-ах і 100-ях, а також цифрове позначення номіналу „200" та „500" у відповідних банкнотах.

7. „Орловський" друк. Вид спеціального друку, який утворює зображення, що виконані фарбою різного кольору з різкою зміною одного кольору на інший без розривів і зміщень графічних елементів цих зображень (ліній, площин).

Тож будьте обережні та не потрапляйте в неприємні „грошові ситуації". А якщо таке станеться, обов'язково повідомте про це правоохоронні органи.