Водопілля в Україні: Перша хвиля

На деяких річках України вже пройшли перші весняні водопілля: на Західному Бузі в межах Львівської, у верхів'ях Прип'яті в межах Волинської, Рівненської та Житомирської областей.

Рівень води над передпаводковими позначками становив від 0,5 до 1,8 метра. Пройшли максимальні рівні на притоках Сіверського Дінця, а також на низці приток Дніпра в Дніпропетровській області.

Про це заявив начальник Гідрометцентру України Микола Кульбіда під час прес-конференції "Прогноз та підготовка до пропуску весняної повені".

"Перші наслідки весняного водопілля - підтоплення сільськогосподарських угідь окремих територій у населених пунктах, оточення їх водою, - сказав він. - Загалом нинішнє весняне водопілля буде вищим за норму, оскільки пов'язане зі значними запасами снігу, який досі лежить у басейнах річок, що формують гідрометеорологічну ситуацію в країні".

Як зауважив керівник Укргідрометцентру, весняне водопілля бурхливо розвиватиметься після 25 березня, коли в Україну прийде справжнє весняне тепло і почнеться інтенсивне танення снігу. Пік водопілля у басейнах верхнього Дніпра та Десни, зокрема і в Києві, слід очікувати з 20 до 29 квітня.

До очікуваних негативних наслідків треба віднести масове затоплення заплав і ускладнення ситуацій у районах, пов'язаних з Дніпром і Десною. Йдеться передусім про Чернігівську й частково Київську області, а також Полтавщину, Черкащину, Кіровоградщину, Дніпропетровщину.

- Ці регіони потрапляють до найбільшого ступеня ризику весняного водопілля, яке, до речі, за будь-яких обставин буде меншим, ніж 1979 року, - наголосив Микола Кульбіда.

Поточну ситуацію прокоментував також заступник голови Державного комітету водного господарства України Микола Бабич. Він зазначив, що водність багатьох основних річок дніпровського каскаду вдвічі перевищує норму, однак фахівці сподіваються на сприятливу кількість опадів та температуру повітря, від якої безпосередньо залежатиме танення снігу. Та й запаси вологи в грунті поки що незначні, а, отже, є надія, що тала вода вбиратиметься ґрунтом.

Як пояснив Микола Бабич, традиційно весняний надлишок води "акумулюється" у водосховищах, аби потім була змога використати його влітку. Для великої ж води заздалегідь готується відповідна "ніша", тобто шляхом скидання води по каскаду дніпровських водосховищ звільняється ємність. На сьогодні по Дніпру, наприклад, вже звільнили близько 10,5 куб. км, а це понад третина прогнозованого обсягу повені. Відповідні вільні ємності вже створено і у водосховищах річок Дністер, Південний Буг, Сіверський Донець.

При Держкомводгоспі, в усіх основних басейнах річок працюють спеціальні міжвідомчі комісії, вони встановлюють і контролюють дотримання режимів роботи каскадів водосховищ, водогосподарських систем. Для організації протидії наслідкам повені та підготовки шлюзів на річках виділено 30 мільйонів гривень із Резервного фонду. За словами заступника керівника відомства, "це запас на форс-мажорний випадок. Хоча левову частку коштів треба витратити на нагальні потреби".

"Загалом, - підсумував Микола Бабич, - кожна вкладена гривня саме в попередження повені економить сім, які йдуть на ліквідацію наслідків стихійного лиха".