Як відбивали Чорнобильський удар

Чверть століття тому сталася аварія на Чорнобильській атомній. За цей час встигло вирости ціле покоління "чорнобильських" дітей. У них уже народилися і ростуть малюки. Навіть ті, хто не має офіційного статусу постраждалого, але у той час був на Чернігівщині - відчули на собі небезпеку невидимого ворога.

Радіацію не можна побачити, відчути на смак чи запах. Але вона діяла на організм, втручалася у роботу органів та систем і зрештою спричинила хвороби.

Цифри 1986 року були сухі.

Але у них можна знайти відповіді на запитання - що і як вплинуло на здоров'я дорослих, дітей та навіть ще не народжених немовлят.

   Фахівці установ санепідслужби розпочали роботу майже одразу після аварії, в останні дні квітня 25 років тому.

   На першому етапі роботи необхідно було з'ясувати радіаційну ситуацію в кожному з населених пунктів і вже виходячи з цього розробити план і вжити заходів для зменшення дозового навантаження на людей.

   Результати вимірів в ці післяаварійні дні були вражаючими. Так, гамма-фон на території облсанепідстанції доходив до 8650 мкР/год, у 540 разів перевищував середні доаварійні значення.

   У кінці квітня 1986 року сумарна бета-активність атмосферного повітря збільшилась більш ніж в 37 тисяч разів порівняно з доаварійним рівнем, а атмосферних опадів - у 3600 разів.

   До 1988 року ці показники знизились до доаварійних значень.

   Більше чи менше. Але всюди забагато

   За 10-11 днів фахівці отримали дані про потужність експозиційної дози по всіх населених пунктах області.

   Найбільш високі показники радіаційного фону були у Козелецькому, Ріпкинському і Чернігівському районах, тобто на територіях, які безпосередньо межували з 30-кілометровою зоною відчуження.

   Радіаційна хмара пройшла областю у північно-східному напрямку і лишила свій страшний слід у Семенівському, Корюківському, Сосницькому та Новгород-Сіверському районах.

   Забруднені харчі та вода

   Одночасно спеціалісти санітарно-епідеміологічних установ організували масові радіометричні дослідження продуктів харчування та води.

   На ранній фазі аварії найбільш радіоактивно-забрудненими продуктами були столова зелень, молоко, деякі види ягід. Тому головний державний санітарний лікар області видав постанову, якою заборонив продаж цієї продукції на ринках Чернігівщини.

   Фахівці рекомендували всі продукти переробки ягід (варення, джеми), молока (масло, тверді сири витримувати три місяці до повного розпаду короткоживучих радіонуклідів, в першу чергу радіоактивного йоду.

   Санепідслужба заборонила роботу дитячих оздоровчих закладів у радіаційно-ускладнених районах, а також сільгоспроботи школярів та учнів середніх спеціальних навчальних закладів.

   Санепідслужба та обласний відділ охорони здоров'я запропонували організувати масове вивезення дітей на літній відпочинок у «чисті» в радіаційному плані області України.

   Обласна комісія з надзвичайних ситуацій налагодила контроль за ввезенням у населені пункти із складною радіаційною ситуацією достатньої кількості продуктів і напоїв гарантованої якості

   Молоко - зона ризику

   Через 5 років, у 1991-му обласна рада ухвалила рішення про встановлення контрольного рівня вмісту радіо цезію в молоці та молокопродуктах, що продавалося. Контрольний рівень був у 10 разів нижчий від існуючого на той час нормативу і становив 37 Бк/л. Це дало можливість прогнозувати зменшення дози внутрішнього опромінення у 8- 10 разів.

   Із самого початку робіт спеціалісти санітарно-епідеміологічних установ встановили, що вміст радіонуклідів у молоці з господарств зон радіоактивного забруднення в середньому в 2 -3 рази нижчий від його вмісту в молоці корів приватного сектора.

   Обумовлений він різницею в радіоактивному забруднені пасовищ і сінокосів, на яких випасалась громадська та приватна худоба.

   Тому з самого початку значна увага приділялась питанням виділення «чистих» пасовищ та сінокосів для молочної худоби приватного сектора. Паралельно фахівці проводили роботи по збору та здачі забрудненого радіонуклідами молока на промислову переробку.

Щоб знизити дозу

   Щоб запобігти переопроміненню людей, треба було обмежити рівень забруднення харчових продуктів. Тому в усі післяаварійні роки, а особливо у перші 5 спеціалісти санепідсліжби та працівники сільського господарства проводили дозознижуючі заходи.

   У першу чергу такі роботи стосувалися продуктів, що найбільш вагомі за дозовим навантаженням. «Критичними» продуктами на забрудненій території є молоко та м'ясо великої рогатої худоби.

   Норматив вмісту радіоактивного цезію в них може бути перевищений при досить низьких рівнях щільності забруднення територій.

   Такі протирадіаційні заходи, проведені у гострій фазі аварії дозволили значно знизити дозове навантаження. Але ефект був би значно більшим, якби люди вчасно отримали йодну профілактику.

   Щоб молоко була безпечним, фахівці проводили чимало заходів: виділення «чистих» пасовищ та сінокосів, проведення залуження та перезалуження луків і пасовищ, вапнування грунтів. А ще  - застосовували внесення мінеральних та органічних добрив, торфокомпостів, використання комбікормів з радіопротекторними добавками, заборона випасів на узбіччях доріг та узліссях, забезпечення «чистими» продуктами і безалкогольними напоями.

   Все це дало ефект зниження радіоцезію в молоці і , відповідно, дозових навантажень за рахунок молока. 

  Державна санітарно-епідеміологічна служба  Чернігівської області

Фото