Відкрито полювання на "Чорних" археологів
Практично вся територія Чернігівщини – краю надзвичайно багатої культурної спадщини – вкрита пам’ятками археології. Вони, на жаль, цікавлять не тільки професійних дослідників, а й самодіяльних шукачів скарбів, яких нині називають “чорними археологами”.
Про їх діяльність та її згубні наслідки кореспондент УКРІНФОРМу розмовляє з завідувачем кафедри історії та археології Інституту історії, етнології та правознавства ім. О. М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т. Г. Шевченка, кандидатом історичних наук Володимиром Коваленком.
– Володимире Петровичу, що, на Вашу думку, сприяє розвитку й поширенню “чорної археології” в Україні і на Чернігівщині зокрема?
– На жаль, “чорна археологія” – це хвороба світова і не є винаходом сьогоднішнім. Часто при розкопках ми бачимо, що, скажімо, скіфські кургани грабувалися ще в ті часи. Не встигали родичі померлого від’їхати від поховання, як грабіжники діставали з ньго все цінне. Це легко простежити, бо скіфські кургани мали конструкцію таких собі камер. Якщо речі з них витягували ще до того, як дерево перегнило і камера завалилася, то це означає, що пограбування відбулося ще за життя родичів покійного.
Зараз “чорна археологія” набула великого поширення завдяки, перш за все, технічному прогресу – появі спеціальних пристроїв, які дозволяють не тільки знайти метал у землі, а й визначити його якість, на якій він глибині лежить і навіть змалювати на дисплеї контур предмета. З іншого боку, розвитку цієї незаконної діяльності сприяє нестабільність ситуації у світі. В умовах економічної кризи зростає попит на все, що може бути об’єктом вкладення коштів. Це не тільки золото чи діаманти, а й предмети мистецтва і антикваріат, який в останні століття, як не дивно, зростає в ціні. Після розпаду Радянського Союзу в нас його теж почали колекціонувати. Що не заборонено – все дозволено. Спочатку у нас масово стали колекціонувати предмети мистецтва, а потім перейшли й до археологічних артефактів.
В принципі, нічого дивного в цьому немає, бо така практика поширена в усьому світі. Але в цивілізованих країнах є охоронне законодавство, яке регламентує ці процеси. І якщо ви навіть у сусідній Польщі з’явитеся з металошукачем, то вас, як мінімум, заберуть до відділку. А то й відкриють кримінальну справу. В наших же законах про охорону і збереження культурної спадщини немає жодного рядочка про “чорну археологію” і застосування металошукачів без відповідних дозволів. Нічим не регламентується і діяльність самочинних пошуковців.
От на Чернігівщині, скажімо, – кілька тисяч пам’ятників археології. Але позначити їх межі, як того вимагає закон, практично неможливо. Тому що більшість із них знаходиться або на території населеного пункту, або під сільгоспугіддями. Там заборонені будь-які роботи, окрім оранки і сінокосу, але повністю їх вивести з обороту неможливо. Поставити паркан – теж нереально, а відтак закон дає лазівку для шукача. Він завжди може сказати: “А звідки я знаю, що це пам’ятка? Я шукаю золотий хрестик, який тут під час партизанського рейду загубила моя бабуся”. Тому й ходять з металошукачами всі, кому не лінь. Причому, в більшості з них прилади примітивні. Вони реагують на будь-який предмет – і стародавню золоту монету, і гайку від трактора. Відповідно, виколупується все, а забирається лише те, що має грошову цінність. А так званий масовий матеріал, за яким визначається епоха з точністю до століть і навіть тисячоліть, викидається як непотріб. Тобто, через рейди “чорних” шукачів ми не маємо вузьких датувань. Ці пам’ятки депаспортизуються і фактично стає безликою вся наша історія.
Розуміючи протизаконність своєї діяльності, “чорні археологи”, як правило, не розповідають колекціонерам, де вони знайшли ту чи іншу річ. А ті й не зацікавлені в точній фіксації дат, приймають їх як речі певної доби. Відповідно, вони теж депаспортизуються і втрачають свою цінність як історичне джерело інформації. Бо предмети старовини дозволяють визначити рівень ремісництва, культурні й економічні зв’язки між різними областями і державами, поширення християнства на ці землі й т. д. На сьогодні на Чернігівщині важко знайти пам’ятку, де б не побували ці “гості”.
– І хто ж тут копає?
– Цілі бригади з різних областей України і навіть із сусідніх держав заїжджають сюди “гастролери”. В якості провідників вони наймають місцевих жителів. Крім того, звертаються до місцевих органів влади чи сільгосппідприємств, де невідомо як отримують доступ до планів землекористування, на які нанесені всі археологічні пам’ятки.
Вони знайомляться з цими планами, а ще до приїзду – з результатами наукових досліджень на даній території. Інформація ж бо відкрита, друкується в науковій літературі.
– Отже, несанкціоновано копають, в основному, немісцеві жителі?
– Буває, що й місцеві, але заїжджі працюють більш професійно, у них досконаліша техніка. На жаль, наша держава й досі не зрозуміла, що “чорна археологія” – це не тільки грабування пам’ятників археології. Значна частина тих шукачів цікавиться місцями, пов’язаними з Другою світовою війною. Не секрет, що існує два джерела постачання зброї на нелегальний ринок. З одного боку, це військові склади, що слабо охороняються, а з іншого – відреставрована зброя військового періоду, якої в землі величезна кількість. Є ж бази, які створювались для партизанських законів. Там зброя взагалі змащена і знаходиться в такому стані, що після чистки її можна використовувати хоч завтра. Частина цих складів так і не була виявлена після війни, тому що люди, які про них знали, позникали.
– Чи доводилося вам особисто заставати когось “на гарячому”?
– Звичайно. Ловив навіть кілька разів у Шестовиці, де ми розкопуємо городище вікінгів. Але оскільки це були неофіційні контакти, то стосунки ми з’ясовували з допомогою підручних засобів – тієї ж лопати, скажімо. Зустрічав таких людей і в Батурині неподалік нашого табору. Там попалися дилетанти з Конотопа, які навіть не знали, де і що треба шукати.
– А як вони шукають? Ви ж он які площі розкопуєте зазвичай.
– У них це робиться просто. Коли металошукач подає сигнал, на цьому місці закладається така невеличка “закапушка” 20 на 20 сантиметрів. Вона дозволяє виколупати з землі знайдений предмет. Їх добування займає кілька хвилин. “Чорні” копачі не розкривають великих територій, як ми, а працюють точково.
– А де найбільше копають на Чернігівщині?
– У містах це робити дуже складно, тому що там комунікації і багато побутового сміття. А металошукач реагує на будь-який метал, в тому числі, консервну банку чи цвях. Тому копають там, де людського життя немає. Хоча мій приятель з літописного Білгорода (нині Білгородки Київської області) на своєму городі бачив шукачів. Вони, як правило, озброєні хоча б травматичною чи газовою зброєю, тому в місцевих жителів нема бажання з ними зв’язуватись.
На багатьох пам’ятниках, скажімо, на давньоруському городищі в Ковчині Куликівського району – сотні ямок. Вся територія подзьобана, як місячний пейзаж. Там практично вже немає живого місця.
– Окрім як з допомогою лопати, як ви ще боретеся з “чорними” конкурентами? Чи маєте можливість уберегти від них археологічні пам’ятки?
– В Шестовиці ми розкидаємо металобрухт і навіть ставимо своєрідні капкани. Я, звісно, не буду розкривати секрет, як це робиться, але коли наші “друзі” кілька разів знаходять те, що ми для них залишаємо, у них зникає бажання далі працювати на цій пам’ятці. Я вважаю, що на варварські дії слід відповідати варварськими. Ми боремося з ними тими ж методами, якими вони працюють. Науковець повинен вміти захистити пам’ятки, які він досліджує, хоча б елітарні, світового рівня. Я гадаю, що шестовицьке городище ми захистили більш-менш непогано. Приїжджаючи туди, я часом бачу свіжі “закапушки”, біля яких лежать відкопаний металобрухт або закривавлені бинти. З цього приводу до нас неодноразово надходили погрози, але на війні, як на війні. На жаль, із тисяч пам’ятників ми можемо захистити тільки одиниці.
– Я читала, що в Європі на охоронні території з вертольотів скидають металеву стружку. У нас це неможливо організувати?
– Це методика вчорашнього дня. Тому що металошукачі останнього покоління дозволяють визначити, що саме в землі лежить. До того ж, розкидане з вертольота знаходиться на поверхні, а на нових приладах уже можна регулювати глибину, відсікати верхній шар і досліджувати тільки те, що лежить глибше. Тому ми ставимо пастки, робимо металеві муляжі знахідок, які відволікають увагу і ефективно спрацьовують.
Коментарі (16)
николай | 2019-07-15 03:06
николай | 2019-07-15 03:02
роман | 2012-07-06 22:01
Jaroslaw1971r | 2011-12-15 16:36
Уж сколько можно уже жевать одно и тоже.
ДА я поиск с Мд , В той же Черниговской (районы Прилук, Варва) --Хобби -- интересует монеты советы ,царизм.
Но ознакомился с картой Археологической Черниг.обл.--хоть там на карте и не указаны точные места -- Но я их нашел и НЕ ступаю туда с мд!!!!,НА пример возле с. Воскресенское , про курганы я уже и неговорю . менее чем на километр к ним не подхожу .Хотя по большому счету Вы должны поставить там табличку!!!!!!!! ДА бывает нахожу думаю неизвестные археологам места КР , черняхи -- и находки бывают тех же периодов --наконечники , накладки , изделия и т.д -- бронза и т.к., про керамику которая сопутсвует таким местам я пропущу она меня не инетерсует.
С удовольствием бы официально передавал бы такие находки и координаты таких мест Офф. Археологам . ДА и местный край.музей например в Варве --оставляет желать лучшего -- Но как это официально сделать ??? Как сделать доброе дело и не пострадать при этом ?
Вместо того чтобы попытаться узаконить как-то, привлечь энтузиастов -- увлеченных людей любящих свою родину, историю , --Идет какая то возня .
Вся возня оснвоана на запрете --- НУ и что в итоге выйдет?
Если включится большо "пресс" --да таких как я вы загоните с полей и лесков на огороды , А мародеров и жаждущих наживы Вы не остановите никогда такова жизнь ,А серьезные черные и так уже имеют солидные крыши , и они скорее Вас прикопают на месте ,чем Вы им что-то сделаете, и кто от этого выиграет ?
Выход?
А почему бы не зарегистрировать движение волонтеров-помощников ?
С простенькой регистрацией , с списком предметов подлежащих обязательной сдаче ? С простеньким отчетом о местах исследований и находках , С составлением планов на будущий сезон --мест исследований и согласования таких планов ?
Но чтобы это было не заморочено а просто ?
И помоему на данном этапе это помогло бы всем -- да и волонтеры бы оперативнее бы уберегли от раскопок тех же курганов и городищ , потому как местные , чаще в полях , знают местную власть и оперативнее сообщили бы о таких случаях.
Саме так, як ви говорите, і повинно бути. Я вас підтримую!
Та кому ми з нашою романтикою і любов'ью до минувщини Батьківщини потрібні?! З нами ж треба заморочуватися... Краще статтю, і на нари.
Заходьте в гості http://vkontakte.ru/id68178922, скайп Jaroslaw1971r
jaroslaw1971r | 2011-12-15 16:26
Степових пірамід не чипаю, могили пращурів для мене святість, кладовищ не "бомбую", найцікавіше віддаю до музею тієї округи де її було виявлено. Більшість хлопців з металошукачами такого ж штибу. Не треба створювати проблему там де вона відсутня. Хай найперше держава навчиться працювати з громадянами в конструктивному, а не силовому варіанті. "Закручувати гайки" найлегше.
http://vkontakte.ru/id68178922
Володимир | 2011-08-17 14:57
"...Приїжджаючи туди, я часом бачу свіжі “закапушки”, біля яких лежать відкопаний металобрухт або закривавлені бинти. З цього приводу до нас неодноразово надходили погрози, але на війні, як на війні..."
Та ви - ман"як, скажу я вам.... А про все написане хочу сказати тільки одне - НІСЕНІТНИЦЯ! Притому повна... Не можна всіх гребти під одну грибінку.... 90% всіх пошуківців, яких ви назвали "чорними" - люди порядні, які цікавляться історією рідного краю щиро, а не заради грошей... А от як ваша "біла" братія працює бачив цього року в Херсонесі... Я б за таку роботу вам руки повідривав.... Йолопи ледачі, працюєте тільки заради галочки й грошей.... Сам колись хотів бути археологом, життя склалоля так, що не здійснились мої мрії... Тепер дивлячись на вас - не жалкую за тим. Нема в більшості з вас любові до того, чим займаєтесь... Жалко мені вас, убогих.
чорно-білий | 2011-07-19 22:03
PB | 2011-07-16 08:09
Уж сколько можно уже жевать одно и тоже.
ДА я поиск с Мд , В той же Черниговской (районы Прилук, Варва) --Хобби -- интересует монеты советы ,царизм.
Но ознакомился с картой Археологической Черниг.обл.--хоть там на карте и не указаны точные места -- Но я их нашел и НЕ ступаю туда с мд!!!!,НА пример возле с. Воскресенское , про курганы я уже и неговорю . менее чем на километр к ним не подхожу .Хотя по большому счету Вы должны поставить там табличку!!!!!!!! ДА бывает нахожу думаю неизвестные археологам места КР , черняхи -- и находки бывают тех же периодов --наконечники , накладки , изделия и т.д -- бронза и т.к., про керамику которая сопутсвует таким местам я пропущу она меня не инетерсует.
С удовольствием бы официально передавал бы такие находки и координаты таких мест Офф. Археологам . ДА и местный край.музей например в Варве --оставляет желать лучшего -- Но как это официально сделать ??? Как сделать доброе дело и не пострадать при этом ?
Вместо того чтобы попытаться узаконить как-то, привлечь энтузиастов -- увлеченных людей любящих свою родину, историю , --Идет какая то возня .
Вся возня оснвоана на запрете --- НУ и что в итоге выйдет?
Если включится большо "пресс" --да таких как я вы загоните с полей и лесков на огороды , А мародеров и жаждущих наживы Вы не остановите никогда такова жизнь ,А серьезные черные и так уже имеют солидные крыши , и они скорее Вас прикопают на месте ,чем Вы им что-то сделаете, и кто от этого выиграет ?
Выход?
А почему бы не зарегистрировать движение волонтеров-помощников ?
С простенькой регистрацией , с списком предметов подлежащих обязательной сдаче ? С простеньким отчетом о местах исследований и находках , С составлением планов на будущий сезон --мест исследований и согласования таких планов ?
Но чтобы это было не заморочено а просто ?
И помоему на данном этапе это помогло бы всем -- да и волонтеры бы оперативнее бы уберегли от раскопок тех же курганов и городищ , потому как местные , чаще в полях , знают местную власть и оперативнее сообщили бы о таких случаях.
stepan | 2011-07-11 14:50
Ничего нового, почти ничего интересного.
Абсолютно согласен, что нужно отлавливать и наказывать людей, которые целенаправленно раскапывают памятники (курганы, городища и. т.д. тем самым уничтожая их) так же как браконьеров на рыбалке или на охоте.
Но сравнивать этих людей с энтузиастами аматорами, которые ходят по полю или лесу с металодетектором это все равно что сравнить рыбака с удочкой и нелюдя с электро удочкой !
Закон как запрещал копать исторические памятники, так и запрещает.
А то, что кое кому он не нравится и он хочет под его действие подвести деятельность людей с металодетектором это его личное мнение.
Про то, как дела обстоят во всей Европе сказать не могу, могу привести для ознакомления только вот эту ссылку. Может кто-то, кто черпает информацию о данной теме только из сми что-то поймет.
http://www.youtube.com/watch?v=cH6Hvqdb7Ds
Больше всего улыбнуло про окровавленные бинты, если дедуля ведя свою войну, оставляет капканы или растяжки, в которые попадаются так называемые "варвары" (или охотники или рыбаки или туристы или еще кто-то, кто по незнанию или из интереса решит пройти через территорию не огороженного лагеря...), то почему раненные "варвары" или их товарищи (которые всегда на коп берут жгут, перевязочный материал пневмат и т.д.) оставляют его на месте ранения ?... :)
Олег7 | 2011-07-11 08:15
Маркиз | 2011-07-09 23:02
другое мнение | 2011-07-09 15:09
Когда большинство археологических открытий делают аматеры-любители.
Сірий | 2011-07-09 14:52
Ви б зрозуміли різницю між "чорними" (які незважають на те, що територія занесена у реєстр, і копають все підряд (кургани, тощо), використовуючи плуги та екскаватори), і "сірими" - звичайними аматорами, для яких "нажива" - на останньому місці, і які копають артефакти на зораних полях та болоті, там, де немає ніяких заборон.
Питання до шановного пана Коваленка - коли, у якому році, десятиріччі, столітті, Ваші "білі" археологи дослідять усі орані поля та викопають монети, які руйнуються від міндобрив та знищуються плугами та траками тракторів?
А ще цікаво, коли дослідять "білі" ті заселені території, які вони заносять у реєстр, і "завдяки" цьому люди, наприклад, не можуть оформити свою землю за спадщиною? У "білій" "конторі", як знущання, кажуть, що років через 200...
Питань багато, і замість того, щоб дослідити проблему та якось впорядкувати це хоббі (прикладів багато - наприклад, як це зроблено в Англії), переважна більшість "журнашлюх", наслухавшись "білих археологів", не вникаючи у суть явища, поливає брудом порядних людей, змішуючи все в одну кучу.
Я думаю, що на певних умовах Вас із задоволенням хтось візьме на "коп", щоб продемонструвати на практиці хибність Вашого уявлення про археологію "білу", "чорну" та "сіру", та проблеми, які існують...
Інакше - все це "боян" та "смажені факти" для "жовтої преси".
"чорний" археолог | 2011-07-06 16:53
Black | 2011-07-06 14:03
Автор | 2011-07-06 12:31
Коли Ви запозичуєте матеріали і міняєте в них заголовки, то, будь ласка, дбайте про те, щоб Ваші заголовки йшли в розріз із викладеною в матеріалі інформацією. Не вперше це за Вами помічаю. А підпис під матеріалом стоїть мій.