Літератори підтримали колегу Мілу Іванцову заявою
Публікуємо заяву українських літераторів щодо ситуації, яка склалася навколо Міли Іванцової.
Ми, літератори України що нижче підписалися, просимо з увагою та співчуттям поставитися до непростої ситуації, що склалася у родині нашої колеги, відомої української письменниці Міли (Людмили) Іванцової.
Зараз Міла намагається рятувати свою п´ятирічну онуку від її батька, колишнього зятя, який вже кілька років, м´яко кажучи, неадекватно поводиться з донькою. Вона постійно голодна, недоглянута, проводить час в замкненому просторі приватної будівлі в с. Мєна Чернігівської області, боїться людей, не ходить в дитячий садок, жодного разу не була на огляді у лікаря і т.п.
За свідченнями очевидців, батько регулярно пиячить, годуючи дитину залишками своєї «трапези». Ситуація ускладнена тим, що мати дитини втекла від чоловіка у стані глибокого нервового розладу і по суті відмовилася від доньки, виїхавши до Білорусі і передавши батькові всі права на дитину, в тому числі і на вивіз за кордон. Всі намагання Міли Іванцової перейняти опіку над дитиною досі не мали успіху, позаяк юридична сторона ситуації досить складна. Цілком випадково вона дізналася, що найближчими днями колишній зять зібрався виїхати з донькою за межі України у невідомому напрямку. Доведена до відчаю, Іванцова помчала у Чернігів, де горе-батько тимчасово поселився з дитиною, з допомогою колишньої няньки забрала онуку і змушена була просити захисту у правозахисних органів. Розлючений батько вимагає повернути йому дитину, оскільки формально закон на його боці. До честі правоохоронців, вони відмовили йому до вияснення всіх обставин справи. Вся надія - що відбудеться суд, але він теж буде складним процесом.
У зв´язку з цим ми хотіли б підкреслити, що давно знаємо Мілу Іванцову як людину врівноважену, порядну, надійну, що виховала двох чудових доньок. Не з її вини старша з них потрапила під згубний вплив людини, якій цілковито довірила своє життя. Ми повністю поділяємо тривогу нашої колеги і друга за долю її крихітної онуки, котра може бути зруйнована так само, як доля її матері.
Версія для друку Відправити по e-mail Обговорити на форумі |
Переглядів : 4695 |
Коментарі (1)
Звичайний скептик | 2011-07-14 19:04
Батька дитини не захищатиму: особисто його не знаю, а в житті всяке буває. А от у неназваних численних підписантів хочу поцікавитись: ви цього негідного п’яницю хоча б раз у житті бачили? Спілкувалися? Хто має ствердну відповідь, підніміть руки! Не бачу-у-у...
Чому чудова донька вашої підзахисної чудово втекла за межі держави, покинувши напризволяще рідну дитину в пазурах нелюда?
Тепер стосовно забирання онуки. Ви правильно зазначили, формально закон на батьковому боці. Слово "формально" можемо навіть відкинути. А коли так, виходить, що ваша колега вдалася до протизаконних дій. І звідки ж у "врівноваженої", "надійної" і навіть широко відомої у вузьких колах особи потяг до криміналу?
Питання, питання, самі питання...