Що таке сучасне рабство?

Ті, хто вважаєте, що рабство залишилося лише у кіно та спогадах поетів, вже на гачку у вербувальників.

Адже рабство продовжує процвітати й сьогодні. І проституція тут ні до чого, бо сучасне рабство приймає найрізноманітніші форми, загрожуючи кожній людині, незалежно від соціального статусу та національності.

Насамперед, слід розуміти, що до рабства відноситься не лише сам факт торгівлі, а й процес вербування, переховування, передачі або одержання людей з метою подальшої експлуатації.

За роки Незалежності в Україні від різних проявів рабства постраждало понад 160 тис. людей. Але справжня цифра набагато більша і вирахувати її майже неможливо.

Сьогодні Україна виступає в якості країни-походження «живого товару». В цілях експлуатації українців переправляють до країн Євросоюзу, на Близький Схід і деякі регіони Російської Федерації (як правило у Москву), існують випадки вивезення до Турції та Польщі.

Саме тому перед подорожжю до іншої країни бажано отримати юридичну консультацію тут. Але рабство можливо навіть й у межах України. За останні п’ять років лише до МОМ звернулося понад 450 постраждалих.

Торгівля людьми вважається найприбутковішим нелегальним бізнесом. Після зброї та наркотиків. За оцінками Міжнародної організації праці, за свій «промисел» нелегальні бізнесмени отримують понад 30 млрд доларів на рік.

Жертвами торгівлі стають й діти. Але не лише ті, які живуть в інтернатах чи мають погані стосунки вдома. Бо зловмисникам діти потрібні не лише для примусового жебрацтва, а й для виготовлення порнографії та продажу на органи. За даними Дитячого Фонду ООН, щороку понад мільйон дітей потрапляє у рабство.

Частіше за все вербувальниками стають знайомі люди, адже серед них понад 45% особисто знали своїх жертв. У більшості випадків їм доводилося привести іншу людину в обмін на власну свободу.

Потрапити у рабство може людина будь-якого віку. Серед відомих випадків: наймолодший постраждалий мав 3 роки, а найстарший – 83.

Людина, яка потрапила у рабство, може знаходитися навіть у сусідньому селі чи на сусідній вулиці. Зловмисники часто вивозять селян у великі міста, а жителів метрополісів – у маленькі села.

Проституція – не вважається сексуальнім рабством, адже дівчата часто обирають цей шлях з власної волі, а за бажання можуть у будь-який час повернутися додому. А от під час сексуальної експлуатації все навпаки.

В більшості країн торгівля людьми – кримінальний злочин. В Україні за це можуть посадити на 3-15 років. А, наприклад, в Канаді, зловмисник отримав би довічне ув’язнення.