Останнє оновлення: 16:42 п'ятниця, 20 травня
Війна
Ви знаходитесь: Кримінал / Надзвичайні події / "Я під обстрілами чекала його вдома. І буду чекати у Чернігові": мати бійця, що боронить "Азовсталь"
Я під обстрілами чекала його вдома. І буду чекати у Чернігові: мати бійця, що боронить Азовсталь

"Я під обстрілами чекала його вдома. І буду чекати у Чернігові": мати бійця, що боронить "Азовсталь"

Коли його друзі фотографувалися на випускний альбом технікуму, він воював на сході України. Тоді йому було 16 років. Сьогодні Олексію за позивним "Карапуз" – 24. Щоб попити води, йому доводиться зливати технічку воду з батареї, а хліб в останній раз він їв на сьомий день війни.

Він боронить завод "Азовсталь" в Маріуполі, який росіяни обстрілюють з усіх видів зброї. У Чернігові на нього чекає матір.

Війна прийшла в його життя, коли йому було 16 років. Тоді він, студент кооперативного технікуму, поставив батьків перед фактом, що їде на схід.

"Мам, якщо їх там не зупинити, то вони прийдуть сюди", – розповіла мама бійця Оксана Бендюк.

Шість років Олексій служить в полку "Азов". 24 лютого російські війська перетнули кордони Чернігівщини.

"Я прокидаюся та іноді я не знаю: я на цьому світі чи на тому. Не можна так, не можна", – сказала мама бійця.

Боронив Маріуполь, попри обстріли, чекала його дзвінків в Чернігові. Раз в кілька днів, каже мама, він виходив до них на зв’язок.

"Це було вночі, каже коли він виходив на зв’язок, ми ось так тут всі сідали, щоб він нас бачив. Він просив, щоб ми поїхали, щоб він міг спокійно працювати".

Останнє повідомлення від сина вона отримала 7 травня. Він один з бійців, що боронить "Азовсталь".

18 березня під час війни захисник освідчився своїй дівчині Віалєтті. Наступного дня вони одружилися – дистанційно.

"Я почала нервувати. Два дні минуло, три, а потім на четвертий день він нарешті мені написав, що це була його мрія", – розповіла дівчина.

Шлюбу за тиждень два місяці. За цей час Віалєтта кілька разів бачила його на відеозв’язку.

Завод "Азовсталь" росіяни піддають обстрілам з різних видів озброєння, зокрема, з літаків і артилерії.

Час йде не на дні, а на години, ділиться дружина бійця.

"Можливо, кожну годину комусь з поранених бійців стає все гірше і гірше, і кожну годину хтось помирає. Відкриті рани, які гниють, я не знаю, як це можливо у 2022 році."

Шанс врятувати оборонців "Азовсталі" є, вважає Віаллєта.

"Це вивезення поранених і живих хлопців просто для того, щоб зберегти життя, на територію третьої держави або на підконтрольну Україні територію. Я не знаю, у що мені вірити і на що сподіватися, я просто сподіваюся на те, що їм допоможуть".

На вулицях Чернігова з’явилися сітілайти з фотографією оборонця. Їх розмістили його друзі.

"Я очікував, що ці люди будуть героїчно тримати оборону, але з тими ресурсами, з тим, що в них є, і з тією кількістю їжі й тими складнощами, постійними авіаударами. Це просто надлюдські зусилля те, що вони роблять", – розповів друг Олексія Олександр Тарнавський.

На бордах напис: "Чернігів чекає героя додому".

"Буду чекати на нього в Чернігові. Я нікуди не їду. Я всю війну сиджу тут і буду чекати", – сказала мама бійця.

закрити

Додати коментар:

SVOBODA.FM - LIVE!
Listen on Online Radio Box! SVOBODA.FM

Архів прямих трансляцій на YouTube: YouTube.com/holovatenko

SVOBODA.FM на Apple Podcasts

Реклама на сайті SVOBODA.FM
Фотоновини

  На Чернігівщині СБУ виявила схрон російських боєприпасів

SVOBODA.FM