Стріляли в обличчя та закопали живцем: чернігівець вижив після тортур окупантів

33-річний Микола Куличенко вижив після того, як російські окупанти застрелили його, разом з двома братами, та кинули у могилу. Росіяни думали, що Микола мертвий, однак він вижив після всіх катувань та пораненим вибрався з могили.

Про це повідомляє американський телеканал CNN.

Микола Куличенко є жителем села Довжик (Чернігівська область), яке у березні 2022 року потрапило під російську окупацію.

На узбіччі дороги Микола показав журналістам безіменну могилу, в якій було поховано двох його братів. Їх вбили через три з половиною тижні російської окупації. Росіяни застрелили й Миколу та разом з братами кинули у могилу. Окупанти вважали його мертвим, проте 33-річний чоловік вижив і самостійно вибрався з братської могили.

“Це наче воскреснути”, – сказав про своє виживання Микола.

До 18 березня життя сім’ї Куличенків не зазнало суттєвих змін, попри те, що їхнє село було окуповане російськими військами. Однак коли колону окупантів знищили у селі, російські солдати почали шукати винуватців.

У пошуках вони дійшли до будинку Миколи, де він проживав із двома братами – Євгеном та Дмитром, і сестрою Іриною, яка досі не пробачила собі, що у той день її не було вдома.

Коли окупанти зайшли у дім, вони наказали Миколі та його братам стати на коліна у дворі. У цей час російські військові  обшукували будинок братів, шукаючи докази того, чи можуть Куличенки бути причетними до знищення їхньої колони.

Під час обшуку окупанти знайшли військові медалі дідуся Куличенків та військову сумку 30-річного Євгена, який був десантником. Тоді ж окупанти вирішили, що брати причетні до їхніх втрат.

Після цього братів відвезли до підвалу, де влаштували допит, який тривав протягом трьох днів. Микола сподівався, що їх відпустять, однак на четвертий день настрій росіян сильно змінився.

“Вони били мене металевим прутом по всьому тілу та засунули мені в рот дуло пістолета”, – розповів Микола.

Братів катували до втрати свідомості. Микола додав, що їм зав’язали очі, зв’язали руки та ноги скотчем і відвезли на пустир. Там п’ятеро військових росіян змусили їх стояти на колінах із зав’язаними очима. У цей час окупанти копали яму.

“Спочатку я почув постріл позаду і мій 36-річний брат Дмитро впав. Далі я відчув, як поруч впав Євген. Я думав, що буду наступним”, – сказав Микола.

Однак куля потрапила йому у щоку та вилетіла поруч з правим вухом.

“Я знав, що єдина можливість вижити – прикинутись мертвим”, – додав Микола.

Після цього росіяни кинули тіла братів у свіжовикопану яму, засипали зверху землею та поїхали геть.

Микола не знає, скільки часу пролежав поруч із мертвими братами у могилі. Невідомо і як йому, пораненому та з зав’язаними ногами і руками, вдалось вибратись з-під тіла мертвого брата та з могили загалом.

“Мені було важко дихати, тому що Діма лежав на мені, та я відштовхнув його руками і колінами вбік, після чого виліз з ями”, – сказав Микола.

У темноті чоловік йшов через поля до найближчого дому. Там його прихистила жінка, яка надала першу допомогу, поки Микола не зміг повернутись додому, де залишилась його сестра.

“Я прийшла додому, а там Микола. Я подивилась йому в очі і запитала, де інші. Він сказав, що інших немає”, – розповіла Ірина.

За словами Миколи, йому вдалось вижити дивом. Шрами на його обличчі від пострілу видно й досі.

“Мені пощастило… Тепер я повинен просто жити далі. Цю історію повинні почути всі. Не тільки в Україні, а й в усьому світі, тому що такі речі відбуваються, і це лише один випадок на мільярд”, – сказав він.

Прокуратура Чернігівської області відкрила кримінальне провадження щодо воєнних злочинів росіян. Правоохоронці підтвердили, що в убитих братів були зав’язані очі та зв’язані руки і ноги. Наразі в Україні зареєстровано понад 11 600 воєнних злочинів росіян.