Ті, хто платить своєю кров'ю: чому грузини масово їдуть захищати соборність України

Вони перші приїхали до України, ще влітку 2014 року, коли світ не хотів бачити, що двері найбільшої війни століття вже відкриті. Їх і зараз найбільше з-поміж всіх іноземців – майже дві з половиною тисячі. І саме грузинів за Україну загинуло найбільше: вже тридцять чотири кавказькі витязі в українському пікселі.

Здавалося б, нас так мало єднає з грузинами – хіба лише християнство. Ні мова, ні культура, ні кухня, ні ментальність – нічого схожого. Але саме між нашими двома народами особливо теплі стосунки. Спільний ворог не залишає вибору – мусимо стояти спільно.

І хоча грузинська влада займає, м'яко кажучи, не проукраїнський бік, але варто пам'ятати: вона тимчасова. І тому обов’язково колись посяде своє заслужене місце – як не на московській еміграції, так у звичайній тбіліській тюрмі.

А от тисячі золотих ниточок, що зв’язали Україну та Грузію, – вони вічні.

Спільна біда лише загострила наш спільний меч. Насправді ж стосунки між українцями та грузинами набагато давніші, хоча і приховані смердючою імперською ширмою.

Про те, що поєднує такі різні народи та чому для грузин наша перемога принципово важлива, у матеріалі відомого тележурналіста-міжнародника, редактора програми "Особливий погляд" на телеканалі "D1" Олега Манчури: