Перший фестиваль фольклорного мистецтва на Чернігівщині. ФОТОрепортаж

Вода у Снові кришталево-прозора, не така як у Десні – сіра. Обабіч чудової річки — деревовидні кущі, а з іншого боку – трав’яниста польова місцевість у зеленому моріжку. Назва села, що потопає у цьому дивовижному куточку теж не менш казкова — Займище.

Саме тут народився відомий на Чернігівщині фольклорист Василь Полевик, який за своє життя зумів зібрати і вивів на широку музичну дорогу більше чотирьох тисяч народних пісень.

За свою творчу діяльність він став лауреатом обласних премій ім. Г. Верьовки та Б.Грінченка, заслуженим працівником культури України. Але найбільша, мабуть, нагорода для талановитого народного митця — це сьогоднішня пам’ять як про нього.

А вперше це прізвище я почув ще тоді, коли навчався у сільській школі. Пам’ятаю, як дорослі чекали на концерт хору з Чернігівської філармонії, керівником якого був аж сам маестро Полевик! Для мене тоді це прізвище нічого не означало, але коли я і сам побував на тому концерті, той спів справжніх майстрів сцени на чолі з В. Полевиком запам’ятався мені надовго.

І ось тепер, на десяті роковини смерті справжнього цінителя народної творчості, за ініціативою Чернігівської обласної та Щорської районної держадміністрацій, Щорського регіонального відділення «Чернігівське земляцтво» у Києві (представник Ярослав Солтис — керуючий філією у місті Києві банку ПЕКАО), у селі Займище відбувся прекрасний концерт лауреатів першого обласного фольклорного фестивалю ім. Василя Полевика. А сам конкурс народного співу, в якому брали участь музичні колективи з усієї області, проходив у Щорсі.

У цьому райцентрі заступник голови – керівник апарату облдержадміністрації Володимир Приходько та заступник голови Щорської районної державної адміністрації Любов Удод відкрили меморіальну дошку на честь Василя Полевика.

— Більше чотирьох тисяч пісень зібрав Василь Полєвик, — наголосив у своєму виступі з нагоди відкриття пам’ятної дошки Володимир Приходько. — Вдумайтесь — більше чотирьох тисяч! І не просто зібрав, а й відновив їх, поклав на музику. Ця колосальна спадщина ніколи не повинна бути забутою…

У розмові зі мною редактор районної газети «Промінь» Олена Компанець зауважила: «Яка б не була криза, а люди у кожному районі віднайшли можливість, аби забезпечити своїх учасників усім необхідним, щоб вони взяли участь у фестивалі. Ця дивовижність засвідчує про те, що любов до народної пісні, до співу абсолютно не втрачена, а, навпаки, вона має неабиякий розвиток…»

… До пізньої ночі в селі Займище буяла прекрасна народна пісня, а майстри-умільці місцевим жителям та приїжджому люду демонстрували гончарні, металеві вироби та із дерева, художні картини, різнобічні власні роботи тощо. Наприкінці свята у нічному небі засяяли різнокольорові феєрверки салютів.

Фестиваль-конкурс ім. Василя Полевика вдало започатковано. Організатори та учасники дійства вирішили, що такий фестиваль відбуватиметься у цьому благодатному краї щорічно. Мета проведення — відродження і збереження пісенної та музичної спадщини Чернігівщини та вшанування пам’яті відомого не лише в області, а й Україні, фольклориста Полевика Василя Івановича.

Сергій КОРДИК, «Сіверщина»

Довідка

Полевик Василь Іванович (1926-1999) - музикант, хоровий диригент. Заслужений працівник культури України, лауреат обласної премії ім. Г.Верьовки і премії Фонду культури. Записав більше 4500 народних пісень, видав 84 збірки пісень Чернігівщини. 30 років віддав хору “Полісся” села Іванівка Чернігівського району, 13 років – фольклорно-етнографічному колективу “Спадщина” с. Займище Щорського району. Народився у с. Займище Щорського району.

… Мати хлопця померла рано, а його батька розстріляли німці в 1942 році. Чотирнадцятирічного Василька німці відправили до Німеччини, у неволю. Після звільнення радянські солдати повернули юнака на свою Батьківщину. У січні 1946 року він стає музикантом військового оркестру, згодом — командиром музичного взводу. Після закінчення Гомельського музичного училища працював керівником хору клубу залізничної станції Щорс.

П’ять років — старший методист обласного Будинку культури, перший директор Чернігівського музичного училища імені Левка Ревуцького. Майже 13 років очолював Чернігівську обласну філармонію, працював заввідділом фольклору обласного центру народної творчості. Закінчив два спеціальних вищих учбових заклади — Московський музично-педагогічний інститут ім. Гнесиних та Київську консерваторію.