Останнє оновлення: 13:32 четвер, 12 червня
Виставка картин / Фоторепортаж
Ви знаходитесь: Культура / Архітектура / Виставка картин «Весняний вернісаж». ФОТОрепортаж
Виставка картин «Весняний вернісаж». ФОТОрепортаж

Виставка картин «Весняний вернісаж». ФОТОрепортаж

В Україні кожен регіон має свою школу, неповторну манеру передачі на полотні, папері, образів життя, контрастуючих між собою.

Відобразити кожен куточок України має на меті чернігівський колекціонер Руслан Перекуча у своєму зібранні творів різних художників. Приватне колекціонування, включаючись у культурний процес співробітництва з музеєм, «естетизує» простір навколо себе.

Особливу цінність згаданій колекції надають твори митців, які здобули професійну майстерність у Ленінградському інституті мистецтва та архітектури їм, І.Рєпіна, Київському художньому інституті, Харківському художньо-промисловому інституті, Одеському художньому інституті.

Хронологічні рамки представлених у експозиції картин охоплюють 40-і роки XX ст. - поч. ХХІ ст. (2009-м роком датована найпізніша робота).

Зібрання творів живопису та графіки Р.Перекучі цінне перед усім своїм розмаїттям представлених у ньому художніх шкіл - регіональних мистецьких осередків. Серед них слід виділити чернігівську, харківську, одеську, дніпропетровську школи живопису.

Жанровий діапазон виставки - пейзаж, натюрморт, портрет, батальний жанр, сюжетна картина, абстрактна композиція. Переважна більшість представлених робіт – пейзажі. Природа – невичерпне джерело натхнення не одного покоління художників. Сюжети пейзажів прості: оспівування особливого стану природи – пробудження землі, буяння зелені або кольорова симфонія осені (М.Беляєв «Весняна дорога» (1987), А.Шкурко «Тане сніг» (1978), А.Мордовець «Верховинська осінь» (1981), О.Глухих «Осінній мотив» (1990)).

У формування та розвиток чернігівської школи живопису зробили великий внесок А.Мордовець та А.Шкурко. Старовинний Чернігів став рідним для художників після закінчення Ленінградського інституту мистецтва та архітектури ім.І.Рєпіна. Митці натхненною працею примножили славу древнього міста, досягли вагомих результатів: А.Мордовець став у 2006 р. заслуженим художником України, а А.Шкурку у 2009 р, присвоєне почесне звання народного художника України.

Найчисленнішою з репрезентованої плеяди художників є група представників харківської школи – С.Письменний, О.Глухих, Ю.Ревко, Ю.Вінтаєв, Ю.Кухтіна, І.Остапенко, Є.Спіцевич. Харківська професійна школа художньої майстерності, у післявоєнний період посівши одне з провідних місць на Україні, не втратила своїх позицій І нині Цьому багато у чому сприяло збереження академічної школи рисунку І композиції, реалістичних традицій у відображенні життєвих явищ.

Варто відзначити реалістичність портрету передової доярки радгоспу «Червоний шахтар» І.Остапенка, композиційну врівноваженість робіт С.Письменного «Ранкова тиша» (1959), Ю.Ревка «Лісовий пейзаж» (2007), Є.Спіцевича «Морський бій» (2006). Харківська художня школа зазвичай ставиться у приклад поряд з Іншими школами України, де домінують оригінальні стильові уподобання, зіставляються ті або Інші манери, почерки.

На значний мистецький осередок перетворилося останньої третини XIX ст. Одеське художнє училище, відкрите у 1865 р. Найкраще охарактеризував одеську школу І.Рспін, назвавши одеських художників талановитими мистцями «з тонким відчуттям форми колористами». Непересічним явищем є графіка та живопис цієї школи у радянський період, представлена в експозиції роботами О.Ацманчука «Чоловічий портрет» (40-і рр. XX ст.) та В.Стрсльнікова «Спортсменка» (60-і рр,

XX спи), Олександр Ацманчук, який був визнаний як майстер класичного „суворого" стилю, пізніше експериментував поряд зі Стрєльніковим у графіці, застосовуючи фломастер. Він багато років викладав живопис, рисунок та композицію в Одеському художньому училищі Доволі відчутним є вплив одеської школи в картині С.Химочки «Свято» (2006).

Засновниками дніпропетровської школи стала ціла плеяда надзвичайно талановитих художників: Г, Черняхівський, Н.Родзин, В.Горбаченко, В.Матюшенко, В.ФІлоненко, заслужений художник України А. Потапенко, заслужений художник В, Жуган, народний художник П, Магро, народний художник України Михайло Кокін. Ця школа, репрезентована роботами ВЖугана „Ромашки" та М.Кокіна «Вулиця» (обидві роботи без датування), є самобутнім мистецьким явищем.

Запропонована широкому загалу виставка надає можливість познайомитись та оцінити потенціал художніх пропозицій та образних звершень представлених творів.

Коментарі (2)

Василий | 2020-02-14 16:43

Просьба к администрации сайта.
Помогите с контактами родственников Ревко Юрия Васильевича.Если есть такая возможность.

Василий | 2020-02-14 15:45

С Юрием Ревколично был знаком.Служил в одном взводе с ним.Два года.Был с ним, когда он расписывал стены в казарме своими сюжетами.Если бы получить какие то контакты его родственников.Очень бы хотелось поговорить с ними.Ведь Юра в те годы именно со мной мог поговорить об исскустве.Многие его не понимали, как военнослужащего.Внутренний мир его был занят другими вещами.Это краски и кисти.Мы вместе с ним выпускали боевые листы.Он очень умело выполнял шаржи на наших ребят.Если кто знает, как найти ктго то из родсвенников, прошу откликнуться.У меня есть старые фото из службы в армии, где мы вместе запечатлены, когда встречали Новый год.
закрити

Додати коментар:


Фотоновини

  Чернігів: від газет до цифри

SVOBODA.FM