Археологічна експедиція в Шестовиці під загрозою зриву

Черговий археологічний сезон в Шестовиці стартував цього року із запізненням – замість 25-го червня, як раніше, археологи обладнали свій табір та почали робити перші розкопи 10 липня.

Причому зараз працюють вони на свій страх і ризик, за власний рахунок, адже державні кошти для забезпечення роботи експедиції виділені, але взяти та використати їх поки що неможливо.

- На своїх запасах ми протримаємося ще тиждень, - пояснює керівник експедиції, завідувач кафедри історії та археології України Національного педагогічного університету ім.Т.Шевченка Володимир Коваленко. – Гроші для нас прийшли, але взяти ми їх не можемо, тому що Мінфін і досі не підписав бюджетну декларацію. Добре, що колись я, повернувшись з розкопок у Батурині, на всі гроші – відпускні та зарплату за три місяці – придбав продукти. Їх вистачить на місяць роботи експедиції в кількості ста чоловік. Сподіваємося, обласна адміністрація нам допоможе, натисне на потрібні важелі, щоб кошти врешті-решт прийшли за призначенням.

Для організації роботи археологічної експедиції надала транспорт влада Чернігівського району, допомогли меценати, колишні випускники історичного факультету ЧДПУ ім.Т.Шевченко. А, приміром, Чернігівська макаронна фабрика виділила 200 кг макаронів.

На думку Володимира Коваленко, розкопки в Шестовиці згортати ніяк не можна. Адже тут проходять археологічну практику близько 80 студентів з десяти українських вузів, а також з Брянська, Москви, Гомеля. Всі вони працюють як волонтери. Переважна частина юних археологів – першокурсники Інституту історії, етнології та правознавства ім. О.М. Лазаревського, що діє у складі Національного педагогічного університету ім.Т.Г. Шевченка, а також «стара гвардія»-старшокурсники, які «захворіли» розкопками ще в Батурині. Сюди приїхали також аспіранти, молоді кандидати наук, співробітники музеїв археології з різних міст, адже дві третини експедицій в Україні через брак фінансування закрилися.

- Тож коли мені телефонують науковці та запитують, чи можна приїхати, я не можу відмовити, - каже керівник Шестовицької експедиції. – Тільки попереджаю, що платити не буду. Вони готові працювати навіть за «миску супу». Правило у нас для всіх одне: туристів тут немає, всі працюють або на розкопі, або по господарству. Ну, хіба що професор з Києва відпрацьовує тим, що ввечері читає лекції студентам. Ми його даремно не годуємо.

- Професор з Києва - це Володимир Ричка – завідувач центру історії Київської Русі інституту історії України національної академії наук України. Крім того, попрацювати у складі Шестовицької міжнародної археологічної експедиції приїхали член-кореспондент НАН України Олександр Моця та Надзвичайний і на минулих вихідних - повноважний посол Королівства Норвегії в Україні Олав Берстад (адже за своєю першою освітою він археолог).

Що ж шукають археологи в Шестовиці? Виявилося, скандинавських поховань Х ст. тут більше, ніж на території Нормандії, - загалом понад 20 поховань вікінгів. На сьогодні роботи тривають на території укріпленого поселення – так званого городища, яке спочатку займало площу близько 50х60м, а потім розширилося десь до 100х100м. Тут існували общинний будинок, окремі садиби, будинок коменданта, насип, рів та в’їздна брама.

На сьогоднішній день за результатами попередніх експедицій розроблений макет реконструкції Шестовицького городища. Його можна побачити в обласному історичному музеї ім.В.Тарновського. Там же представлені речі, знайдені в похованні конунга – найбагатшому знайденому в Європі за останні 50 років.

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити