Останнє оновлення: 09:03 п'ятниця, 23 травня
Відлуння війни / Листи
Ви знаходитесь: Культура / Архітектура / Листи з війни знаходять своїх адресатів. Навіть через 70 років. ФОТО
Листи з війни знаходять своїх адресатів. Навіть через 70 років. ФОТО

Листи з війни знаходять своїх адресатів. Навіть через 70 років. ФОТО

У лютому 2010 року до меморіального комплексу «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років» з Австрії було передано 1186 листів, що були вивезені гітлерівцями з окупованого Кам’янця-Подільського.

На пошті в Кам’янці-Подільському в далекому 1941-му листи фронтовиків устигли прийняти, але вже не змогли відправити.

Німці зацікавилися цією кореспонденцією з метою вивчення настроїв українського народу в перші дні війни. Переправлені до Австрії, листи зберігалися там у закритих фондах.

Працівники Національного музею історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років опрацювали дев’ять листів для адресатів із Чернігівської області. Серед них – лист, адресований Галині Іванівні Нагорній у село Григорівку (тепер – Колісниківська сільська рада Ніжинського району). Місце перебування родичів невідоме.

Інший лист адресовано в м. Городню на вул. Шевченка, 17, де до початку війни мешкала сім’я єврея-крамаря Б. П. Бумажного, а його син Ю. Б. Бумажний займав посаду в місцевих органах влади. Після війни родина Бумажних виїхала, й теперішнє місцеперебування їхніх нащадків невідоме.

Ще один лист адресовано Петрові Івановичу Немченку в село Заудайка (тепер – Обичівська сільська рада Прилуцького району). Під час проведення пошукових заходів виявилося, що в селах Прилуцького району немає ні цієї особи, ні будь-яких її нащадків.

Спільними зусиллями працівників Національного музею історії Великої Вітчизняної війни, місцевих архівів та краєзнавців удалося встановити одного з адресатів листа тієї далекої війни.

Це – лист Федора Йосиповича Баранова своїй дружині Ганні Гаврилівні Барановій, яка на той час мешкала в с. Жабчичі (тепер – с. Полісся Городнянського району).

Через сім десятиліть, через морок окупації та нацистських спецархівів, лист знайшов свого адресата. Оскільки серед живих уже немає ні автора листа (помер 2002 року), ні його дружини, лист отримала рідна сестра Ф. Й. Баранова – Марія Йосипівна Губська (Баранова).

«Спасибі за листа, люди добрі, спасибі за повернуту згадку про брата», – дякує пані Баранова на сторінках районної газети «Новини Городнянщини».

Управління з питань внутрішньої політики та
зв’язків з громадськістю Чернігівської ОДА

На фото: листи наших земляків з далекого 41-го року

закрити

Додати коментар:


Фотоновини

  Чому Панявежис милував око

SVOBODA.FM