Презентація поетичної збірки Софії Демиденко "Я цим живу" (Фото)

Народження нової збірки поетеси Софії Демиденко відбулося під час Арт-вечірки у Центральній бібліотеці Ніжина.

На сьогодні побачило світ вже більше 30-ти її збірок. Окрім того, пензель пані Софії намалював близько 100 прекрасних картин.

Збірка поезій відкривається патріотичним гімном "Моя Україна", у якому авторка виступає за єдину соборну державу. Багато віршів про весну, про дощ, про квіти і про тополі, а також про те, чим людина прикрашає цю землю.

Софія Демиденко у своїй збірці споглядає красу природи, палаюче небо сходу Сонця і достойних людей, що трапилися у житті.

Є навіть гуморески і про дитячу логіку, і про тещу з «Мерседесом»:

– Коли буде «Мерседес»? - пита зять у тещі.

Теща каже:

– Почекай! Я ще продам дещо…

І нарешті щедра теща зятя вдовольнила.

Вона навіть за права йому заплатила.

– Ти підкинь мене до міста, - каже теща вранці.

– Ні, так дєло нє пойдьот, бо ти ж у фуфайці.

І доповнив тоді зять, почухавши чуба:

– Підвезу тебе тоді, коли купиш шубу…

Ну скажу тобі коротше. Модно одягнися!

А до того в «Мерседес» ти навіть не вийся.

Софія Кузьмівна - частий гість у школах Ніжина. Тому привітати авторку до поетичної вітальні прийшли учні 7-ї школи.

На знак вдячності поетеса побажала діткам рости як ясне сонечко і подарувала жменю солодощів.

Найбільше віршів поетеса пише про природу, і навіть думки свої асоціює із небесними пташками, коли замислюється про сенс життя.

– Весна в грудях моїх неначе твір, - пише поетеса.

В її словах ромашечка, птах і калина - це не просто квітка чи наші менші друзі, а великий образ і метафора.

Є у Софії Демиденко і пронизані болем вірші про похилену батьківську хату. Поезії закликають дітей не їхати далеко від старенької матері. А коли поетеса згадувала свою маму, на очі наверталися сльози. Бо напевно немає такої сім'ї, де б з війни не повернувся батько чи син. Адже на жінок падав весь тягар відбудови своєї спаленої оселі в очікуванні коханих з молитвою до Бога.

Свою бабусю з виходом нової збірки привітав онук Ярослав. А директор бібліотеки Галина Якименко у зв'язку з відзначенням Міжнародного дня сім'ї привітала ідеальну родину Софії Кузьмівни і побажала їй здоров'я, оптимізму і радості.

Поетесу з виходом збірки привітала і міська рада ветеранів, і спілка воїнів Афганістану, і багато-багато добрих друзів, і коханий чоловік.

– Ви створили сьогодні рай для душі на нашій грішній землі, - такими словами вітали авторку пронизаних добротою і материнством поезій наприкінці зустрічі.

Мій ніжний і тривожний світе,

Спасибі, любий, за твою красу!

Оці всі барви, що навколо мене,

Крізь все життя своє я пронесу.

А скільки я полотен розмалюю!

На них відображу усе, що бачу:

Ліси, поля, калину над рікою…

Від щастя цього і радію, й плачу.