Трійця по-чернігівськи від Раїси Решетнюк (фото)

3 червня всі православні святкують Трійцю або П’ятидесятницю. Це таке свято, коли останній день мали би христосатися. 50 день від Великодня.

Чернігів не пасе задніх. За ініціативи Союзу Українок та Раїси Решетнюк маємо свято з піснями та танцями. Хто не був на виступах пані Раїси та не знає як вона «зажигає»?

Тоді я вам розкажу, як цього року у Чернігові святкували Трійцю.

О 15.00 мало початися дійство. Виявилося, не вистачає основної фігури – пані Решетнюк. За десять хвилин вона з’явилася. Відразу почався активний підготовчий процес. Бо ця жінка таки вміє всіх «построїти».

Назбиралося кілька десятків глядачів. Декого запросили, хтось прийшов з парку подивитися, що воно діється біля П’ятницької церкви.

Розпочався концерт. Не було ні вітань від священиків, ні від міської влади. Перші завжди приходили побажати мирянам добра, за підтримки других відбувалося дійство.

Після молитви від Раїси та її дівчат, всім повідали про історію свята та його суть. Не лише про християнське, а й про язичницько-народну основу. Лунали вірші, пісні, історії про русалок.

Не обійшлося і без клечання та відтворення стародавніх обрядів, які Раїса Решетнюк так полюбляє. Виявляється, на Зелені свята дівчата й хлопці робили вінки з зелені, наряджали дівчинку як дерево та ходили хатами вітати людей зі святами.

Раїса Іванівна розказала, як зустріла жінку з одного з північних районів нашої області. У її селі досі щороку проходить таке дійство. А люди з міста дивуються. Думають, що то якесь язичництво або хвороблива уява. Ні, це наші традиції, хоч і давно забуті.

Там і Русалка з Панночкою, замовляння та настанови на випадок, якщо зустрінеш русалку в лісі або в полі.

До пісень та настрою додаються ще знання українського фольклору. Пішов на концерт Раїси Решетнюк, як на лекцію в університеті. От тільки у неї все веселіше та цікавіше.

Якщо сьогодні  ви не встигли сходити на свято, підіть наступного року, ще й дітей та внучків візьміть. Вони ж мають не тільки церковну основу свят, а й наше  народне  коріння.

Святкуймо, бо ж для цього у нашій державі придумали  додатковий вихідний.

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити