Автономія у вишах, хабарі на совісті, а Єдиний Сіверський університет у минулому

Звичайний популізм. Табачник теж говорив, що насильно нікого об'єднувати не будуть. Але є реальні, об'єктивні процеси. Так у Ніжинському університеті невпинно зменшується кількість студентів. І що, хтось буде дивитись на славетне минуле вишу, коли в аудиторіях залишиться по одному студенту? Є ж нормативи не лише по кількості годин на викладача, а й по кількості студентів у групі. Та й зменшення навантаження до 600 годин з одного боку вивільнятиме час на наукову роботу, а з іншого - потрібно збільшити кількість викладачів. Або ж багатьом викладачам дати по 1,5 ставки. А це кошти. Якщо держбюджет їх не забезпечить, то платити зарплати доведеться за рахунок студентів-контрактників (яких дуже мало).
Інша проблема - незалежні агенства з оцінювання якості освіти. Зрозуміло, що вони всі будуть приватними і ціна експертизи буде вищою, ніж зараз у Державній акредитаційній комісії. А корупція в цьому процесі як була, так і залишиться.