Любитель панкратіону врятував дитину під час пожежі. Відео

Практично як радянський класик у вірші 1937 року писав: «Знак ГТО на груди у него».

Грамотою Чернігівської міської ради нагороджений Сергій Бондарець – житель нашого міста, який 1 червня, випадково опинившись біля місця пожежі, врятував маленьку дівчинку з палаючої квартири.

Про це повідомляє прес-служба Чернігівської міської ради.

Почесну відзнаку йому вручив Чернігівський міський голова Владислав Атрошенко.

Пожежа була на третьому поверсі житлового будинку по просп. Миру, 55. У сильно задимленій квартирі перебували шестирічна Мироліка та її опікун. Обоє виглядали з вікна, дівчинка благала про порятунок.

31-річний Сергій Бондарець проїжджав повз цей будинок на автомобілі і просто зупинився подивитися, що відбувається.

Побачивши пожежу та закіптявілі обличчя у вікні, він кинувся на допомогу: по зливній трубі заліз на 2-й поверх і став на вузьку смужку даху за вивіскою розташованого внизу магазину. Опікун опустив йому дитину на витягнутих руках, а Сергій її упіймав і передав у сусіднє вікно. Потім таким же чином допоміг вибратись і опікунові.

Мужній чоловік за професією водій, проте має гарну фізичну підготовку: вже більше року тренується у спортивному клубі, а після армії деякий час служив у спецпідрозділі МВС.

Після його вчинку Сергія Бондарця в соціальних мережах охрестили «Дядею Стьопою наших днів». Справа в тому, що він кілька днів залишався невідомим героєм, бо після подвигу зник з місця пригоди, не назвавшись.

Впізнали і знайшли сміливця згодом, завдяки розповідям свідків події та зусиллям чернігівських журналістів. Саме ініціативна група журналістів звернулась до Чернігівської міської ради з пропозицією таким чином відзначити героя від імені громади міста.

С.Я. Маршак, «Рассказ о неизвестном герое» (1937)

Ищут пожарные,
Ищет милиция,
Ищут фотографы
В нашей столице,
Ищут давно,
Но не могут найти
Парня какого-то
Лет двадцати.

Среднего роста,
Плечистый и крепкий,
Ходит он в белой
Футболке и кепке.
Знак "ГТО"
На груди у него.
Больше не знают
О нем ничего.

Многие парни
Плечисты и крепки.
Многие носят
Футболки и кепки.
Много в столице
Таких же значков.
Каждый
К труду-обороне
Готов.

Кто же,
Откуда
И что он за птица
Парень,
Которого
Ищет столица?
Что натворил он
И в чем виноват?
Вот что в народе
О нем говорят.

Ехал
Один
Гражданин
По Москве -
Белая кепка
На голове,-
Ехал весной
На площадке трамвая,
Что-то под грохот колес
Напевая...

Вдруг он увидел -
Напротив
В окне
Мечется кто-то
В дыму и огне.

Много столпилось
Людей на панели.
Люди в тревоге
Под крышу смотрели:
Там из окошка
Сквозь огненный дым
Руки
Ребенок
Протягивал к ним.

Даром минуты одной
Не теряя,
Бросился парень
С площадки трамвая
Автомобилю
Наперерез
И по трубе
Водосточной
Полез.

Третий этаж,
И четвертый,
И пятый...
Вот и последний,
Пожаром объятый.
Черного дыма
Висит пелена.
Рвется наружу
Огонь из окна.

Надо еще
Подтянуться немножко.
Парень,
Слабея,
Дополз до окошка,
Встал,
Задыхаясь в дыму,
На карниз,
Девочку взял
И спускается вниз.

Вот ухватился
Рукой
За колонну.
Вот по карнизу
Шагнул он к балкону...
Еле стоит ,
На карнизе нога,
А до балкона -
Четыре шага.

Видели люди,
Смотревшие снизу,
Как осторожно
Он шел по карнизу.
Вот он прошел
Половину
Пути.
Надо еще половину
Пройти.

Шаг. Остановка.
Другой. Остановка.
Вот до балкона
Добрался он ловко.
Через железный
Барьер перелез,
Двери открыл -
И в квартире исчез...

С дымом мешается
Облако пыли,
Мчатся пожарные
Автомобили,
Щелкают звонко,
Тревожно свистят.
Медные каски
Рядами блестят.

Миг - и рассыпались
Медные каски.
Лестницы выросли
Быстро, как в сказке.

Люди в брезенте -
Один за другим -
Лезут
По лестницам
В пламя и дым...

Пламя
Сменяется
Чадом угарным.
Гонит насос
Водяную струю.
Женщина,
Плача,
Подходит
К пожарным:
- Девочку,
Дочку
Спасите
Мою!

- Нет,-
Отвечают
Пожарные
Дружно,-
Девочка в здании
Не обнаружена.
Все этажи
Мы сейчас обошли,
Но никого
До сих пор
Не нашли.

Вдруг из ворот
Обгоревшего дома
Вышел
Один
Гражданин
Незнакомый.
Рыжий от ржавчины,
Весь в синяках,
Девочку
Крепко
Держал он в руках.

Дочка заплакала,
Мать обнимая.
Парень вскочил
На площадку трамвая,
Тенью мелькнул
За вагонным стеклом,
Кепкой махнул
И пропал за углом.

Ищут пожарные,
Ищет милиция,
Ищут фотографы
В нашей столице,
Ищут давно,
Но не могут найти
Парня какого-то
Лет двадцати.

Среднего роста,
Плечистый и крепкий,
Ходит он в белой
Футболке и кепке,
Знак "ГТО"
На груди у него.
Больше не знают
О нем ничего.

Многие парни
Плечисты и крепки,
Многие носят
Футболки и кепки.
Много в столице
Таких же
Значков.
К славному подвигу
Каждый
Готов!