Безводівка – купка курганів чи обсерваторія? Остаточна відповідь скептикам

То Безводівка обсерваторія чи просто кургани? Таке питання ще й досі турбує декого.

А є скептики, які впритул не хочуть бачити астрономічну складову та геометричні закономірності, які я виклав у фільмах, статтях та різних публікаціях.

Довідка редакції: Безводівка – вимерле село Ічнянського району на Чернігівщині, поблизу якого і стоїть український аналог всесвітньовідомого Стоунхенджа.

Обсерваторія (від лат. observo – спостерігаю, уважно стежу) – наукова установа, в якій за допомогою особливих інструментів виконують астрономічні (астрономічна обсерваторія), магнітні (магнітна обсерваторія), сейсмологічні, метеорологічні та інші спостереження, а також обробляють одержані результати.

На безводівському плато проводили спостереження за небесними світилами, тобто асторономічними об’єктами за допомогою особливих інструментів – земляних насипів: валів та курганів. А потім отримані результати спостережень втілювали в геометрії самої обсерваторії. А що таке курган?

Курган, також Могила – високий земляний, рідше кам'яний насип над стародавнім похованням. Є різновидом поховальних пам'ятників, має форму земляного насипу, ізольоване округле підвищення, розташоване на рівнині з різко вираженою підошовною лінією, має штучне походження. Згідно з етимологічним словником української мови слово курган запозичене з половецької мови kurgan, що означає: твердиня, насипний вал, фортеця, висока могила. Слово є пов'язаним зі словом з перської мови gurxane, яке у свою чергу походить від gur – могила та xane – дім.

Копія відео на YouTube:

Земляні насипи Безводівки, по одинці є могилами і майданами, а в своїй сукупності є пригоризонтною обсерваторією. Тому більш точною назвою для них буде Курганно-майданний астрономічний комплекс.

Якщо порівняти основні архітектурні особливості найдавніших обсерваторій європейського континенту, можна побачити спільні риси між ними. Для порівняння візьмемо Гозек (Німеччина), Стоунхендж (Велика Британія) та Безводівка (Україна).

Гозек – як найдавніша обсерваторія. Не має дальніх візирів, але у неї є ближні візири у вигляді двох воріт на південному сході та південному заході і через них 22 грудня видно схід та захід сонця в день зимового сонцестояння. Деякі стовпи частоколу є вищими і виконують роль візирів інших астрономічних подій. На схемі азимутами показано, як з центру обсерваторії можна спостерігати появу та захід сонця в дні зимового та літнього сонцестояння.

Обсерваторія Стоунхендж молодша за Гозек на 2000 років і значно складніша у виконанні, але має ті ж самі основні елементи: кільцевий вал з ровом , коло ближніх визирів уже не дерев’яних а кам’яних і новий елемент - дальні візири. П’яточний камінь, що стоїть на північно-східній алеї, має азимут 50 градусів і позначає схід сонця на літнє сонцестояння.

Цікавий факт, відстань між п’яточним каменем та протилежним краєм кам’яного кола 92,5 м, що становить рівно половину стадію, давньої міри довжини. Стадій це відстань в 185 метрів, яку проходить людина за час доки сходить сонячний диск із-за горизонту. Стадій лежить в основі структури обсерваторії Безводівка. Якщо сходити до п’яточного каменю і повернутися на вихідну точку, буде рівно стадій.

А діаметр кола із 30 сарсенових каменів становить рівно 1/6 стадія, тобто 30,8 метрів або 100 британських футів. Мало хто знає, що на відстані від 900 до 2000 метрів від каменів є кургани, які розміщені на азимутах сходу і заходу сонця в дні сонцестояння.

На обсерваторії Безводівка повторюються азимути дальніх візирів сонцестояння. Діаметр її кола ближніх візирів 185 метрів – стадій. В статті Космічна геометрія більш детально описано геометрію Безводівки.

Стоунхендж та Безводівка мають всі складові прадавньої обсерваторії: робоче місце спостерігача, коло ближніх візирів та систему дальніх візирів.

Всі три обсерваторії розміщені на 51 градусі північної широти на одній лінії з невеликими відхиленнями в кілька десятків мінут.

Це не випадковість і не збіг, а свідчення того, що і чотири і шість тисяч років тому астрономи були настільки обізнаними в астрономії, що знали про феномен 51 паралелі. Який полягає в наступному: лише на цій широті в межах поясу шириною менше одного градусу схід та захід Сонця на літнє сонцестояння відбувається від прямим кутом до найпівденнішого сходу і заходу повного Місяця. Це навіть зараз важко зрозуміти, але астрономи без оптичних пристроїв визначили цей феномен і користувалися ним в свої цілях.

Чи можуть бути ще якісь сумніви щодо призначення земляних насипів Безводівки після вищевикладеної порівняльної характеристики прадавніх астрономічних обсерваторій?

* * *

Дізнайтеся більше за «Посиланнями до теми» нижче та на сайті http://www.bezvodovka.com