Києво-Печерська лавра під опікою Івана Мазепи: як гетьман змінив її обличчя

Одна з найзагадковіших постатей в історії України – гетьман Іван Мазепа. У своїй особі він вміло вмістив творця культурного процесу України, борця за незалежність та мецената. Особливу увагу Мазепа приділяв розвитку та розбудові Києво-Печерської лаври.

Гетьман своїм немалим коштом звів навколо Верхньої території Лаври кам’яні оборонні мури з чотирма сторожовими баштами. Їх навіть тривалий час називали «мазепинськими мурами».

На думку істориків Національного заповідника «Києво-Печерська Лавра», побудова муру навколо Верхньої лаври ймовірно розпочалося з Троїцької надбрамної церкви(1106—1108). Також завдячують Мазепі за будівництво нової кам’яної надбрамної церкви Всіх лаврських Святих над Економічною брамою (1696—1698). Крім того, на останній споруді було поміщено родинний мазепинський герб (відновлений у 1996 році).

Невелику трапезну церкву на території Києво-Печерської лаври, що була центральною спорудою комплексу Микільського лікарняного монастиря в складі Лаври теж приписують меценату Мазепі, хоча документальних підтверджень цьому немає.

Саме за гетьмана були зведені нові кам’яні дзвіниці (на великий дзвін для Печерського монастиря гетьман пожертвував 73 000 золотих), розміщенні фронтони, позолочені бані (за свідченнями істориків, на «позолочення бані Печерської церкви Мазепа відділив 20 500 дукатів (ред. дукат - велика золота монета, за один дукат в ті часи давали близько 250 грошей) та встановлені декоративні оздоби на головній лаврській соборній церкві Успіння пресвятої Богородиці, коштовні оправи для Євангеліє та інших богослужбових праць, хрести та інше церковне спорядження.