Привласнення культурної спадщини України: як росіяни перетворили Кам’яну Могилу на військовий трофей

У холі малої зали Візантійської експозиції нині окупованого росіянами історико-архітектурного заповідника “Херсонес Таврійський” відкрилася капсульна виставка “Давні письмена з гротів та печер Кам’яної Могили”. Про це 25 листопада 2023 року повідомила пресслужба заповідника. На виставці представлені артефакти із Запорізької області. Ці експонати були вивезені з українського заповідника “Кам’яна Могила” російською окупаційною владою.

Кам’яна Могила – унікальна пам’ятка археології та історії давнього мистецтва на території України, розташована поблизу Мелітополя над річкою Молочною. Із 2001 року вона перебуває в Державному реєстрі нерухомих пам’яток України. У 2007 році тут було створено Державний історико-археологічний заповідник, якому наступного року надали статус Національного.

З 2006 року “Кам’яна Могила” перебуває в попередньому списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. З лютого 2022 року територія заповідника – під російською окупацією. А сам музей окупанти перетворили на філію Херсонеса Таврійського.

Щоб з’ясувати, що відбувається з Національним історико-археологічним заповідником “Кам’яна Могила” зараз, представники "Новинарні" поговорили з фахівцями:

- Олегом Тубольцевим – археологом, експертом Кримського інституту стратегічних досліджень, науковим співробітником Національного заповідника Хортиця;

- Симоном Радченком – доктором філософії, науковим співробітником Археологічного музею Ставангера (Норвегія), співзасновником ГО “Архаїка”.

Виставки вкраденого з Кам’яної Могили в Херсонесі

Вже вдруге протягом осені-2023 на мінівиставках у севастопольському Херсонесі показують артефакти, які Росія вивезла із заповідника “Кам’яна Могила”.

Капсульна виставка “Давні письмена з гротів та печер Кам’яної Могили”. Фото: ТГ-канал “Крымский ветер”.

Наприкінці вересня в тій же малій залі відкрилася капсульна експозиція “Дім риби на священній горі Кам’яна Могила”.

Як повідомляє пресреліз виставки, “за час вивчення Кам’яної Могили було знайдено багато гротів та печер, в яких збереглися наскельні малюнки, скульптури і чуринги – творіння первісних художників”.

Капсульна виставка “Дім риби на священній горі Кам’яна Могила”. Фото: ТГ-канал “Крымский ветер”.

Фото чуринги з виставки в Херсонесі. Фото: ТГ-канал “Крымский ветер”.

Чуринги – найяскравіша група серед багатьох знахідок на Кам’яній Могилі. Вони є прикладами так званого мобільного мистецтва.

“За новими фото та відео з інтернету видно вітрину з предметами мобільного мистецтва з основного фонду Національного музею Кам’яна Могила”, – каже Олег Тубольцев.

У 2020-2021 роках ці предмети вивчав український дослідник Симон Радченко.

 

“Саме завдяки йому ми встановили, що один з експонатів – це чуринга, знайдена Борисом Михайловим у печері Бізона в 1985 році (т.зв. чуринга №462)”, – додає археолог.

Чуринга 462. Фото з особистого архіву Симона Радченка.

“Чуринга – це австралійський термін, яким позначають так званий портабл арт (“мобільне мистецтво”). Слово складається з двох частин “чу” і “рунга” і означає “щось приховане, персональне для мене”, – пояснює Симон Радченко.

У фондах різних наукових установ України нараховується близько 370 таких виробів із геометричним орнаментом. Хоча в реальності може бути й більше.

“Понад 200 чуринг зберігалося в музеї Кам’яної Могили. Всі предмети вивезені росіянами до Херсонеса. Повертати їх вони не збираються. Що з ними робити вони теж не знають, адже досліджувати такий наскельний живопис у них спеціалістів немає“, – веде далі дослідник.

“На відео та окремих фото добре видно тільки частину експонатів (половецьку стелу, горщик з орнаментом, зразки пісковику з відбитками водорості, зуб мамонта). КІСД продовжує моніторити ситуацію та збирати інформацію про ці об’єкти”, – розповідає Олег Тубольцев.

Тож поки в окупованому Херсонесі відвідувачі виставок можуть оглядати оригінали, в експозиції музею Кам’яна Могила, за словами експерта Тубольцева, виставки проходять біля копій виробів, зроблених в Україні задовго до окупації.

Частина експозиції музею Кам’яна Могила. Фото від 6 грудня 2017 року з сайту Олексія Новака “История Каменной Могилы”.

Сучасна експозиція. Фото від 1.06.2023 року з ТГ-каналу окупаційної влади “Первый Запорожье Z”.

“Приєднання” Кам’яної Могили до Херсонеса Таврійського

Окупанти вже не вперше виставляють вивезені з музею Кам’яної Могили артефакти.

20 травня 2023 року в музеї Херсонеса Таврійського відкрилася виставка “Духовний світ предків у петрогліфах Кам’яної Могили”. В анонсі виставки зазначалося, що “державний історико-археологічний музей “Херсонес Таврійський”… вперше представить більш ніж 1200 археологічних артефактів із фондів музея-заповідника “Кам’яна Могила” в Запорізькій області – філіалу “Херсонеса Таврійського”.

Фрагменти виставки “Духовний світ предків у петрогліфах Кам’яної Могили”. Фото: ТГ-канал “Крымский ветер”.

На відкритті був присутній призначений Росією “міністр культури Запорізької області” Юрій Кованов. А заступник російського “губернатора” Севастополя Ігор Міхеєв підкреслив, що “для Севастополя Запорізька область – надійний друг, особливо Мелітополь і Мелітопольський район. Виставка “Духовний світ предків у петрогліфах Кам’яної могили – це перший досвід взаємодії двох наших музеїв, який відкриває для нас безліч можливостей”.

Олег Тубольцев із перших днів повномасштабного вторгнення слідкує за ситуацією на Кам’яній Могилі і складає хронологію захоплення заповідника російськими військами.

“Перша інформація про об’єднання з’явилася на початку жовтня 2022 року в телеграм-каналах та на російських сайтах. За російськими джерелами, ініціатором цього став особисто Путін. А керує процесом директор Служби зовнішньої розвідки РФ Сергій Наришкін”, – зазначає пан Олег.

Розповідаючи про плани об’єднання двох установ в листопаді 2022 року, Сергій Наришкін, який за сумісництвом є головою Російського історичного товариства, наголосив, що “музею (Кам’яній Могилі – “Н”) зараз складно. Щоб його підтримати і зберегти, є пропозиція зробити його філіалом федерального музею “Херсонес Таврійський”.

Наришкін підкреслив, що питання вже узгоджене з керівництвом обох установ, але потребує прискорення. У своєму виступі він забув згадати, що “складнощі” в музеї почалися одразу після окупації російськими військами.

Ініціативу підтримав Володимир Путін під час виступу на зборах, присвячених 10-й річниці відновлення Російського воєнно-історичного товариства.

 

І через місяць на президентському сайті з’явилося доручення Державній думі РФ про створення на базі музею-заповідника “Кам’яна Могила” філії Державного історико-археологічного музею-заповідника “Херсонес Таврійський”. Відповідальним призначено голову російського уряду Михаїла Мішустіна, термін виконання – до 15 травня 2023 року.

Скріншот із сайту президента РФ.

Із заяв Наришкіна та директорки “Херсонеса Таврійського” Олени Морозової стає зрозуміло, що роботи з об’єднання двох заповідників почалися наприкінці січня 2023 року.

Тоді ж до Криму прибула делегація разом із так званим “міністром культури Запорізької області” Юрієм Ковановим. Вони підготували презентацію музею для спеціалістів із Херсонеса. А в інтерв’ю російським ЗМІ Кованов розповідав про “жахливий стан Кам’яної Могили” та “відсутність фінансування з боку України”.

На березень 2023 року був запланований приїзд працівників фондів та адміністративно-господарчої служби “Херсонеса Таврійського” в Мелітополь. А тим часом у музеї Кам’яної Могили готували експонати головного та допоміжного фондів до вивезення.

Сергій Данченко, місцевий “спеціаліст” окупаційного “міністерства культури, спорту та туризму Запорізької області” повідомляв, що “основний фонд – понад 500 предметів, науково-допоміжний – понад 600 предметів – підготовлено до передачі у м. Севастополь”.

Він переконаний в професійних якостях співробітників у Криму, які допоможуть “…відродити Кам’яну Могилу”.

Як російська влада, так і місцеві колаборанти представляють заповідник упереджено, так, начебто Україна не впоралася з його утриманням, а росіяни прийшли і все виправили.

У квітні 2022 року в ЗМІ з’явилася інформація, що територію Кам’яної Могили окупанти замінували. Про факти мінування, риття окопів на території заповідника повідомляли самі ж колаборанти у своїх соцмережах.

На думку наших експертів, “історія із замінуванням більше схожа на фейк і маніпуляції”.

У жовтні того ж 2022 року в мережі з’явилися фото озброєних людей, які вільно пересувалися територією заповідника. І робили селфі-фото на вершині пагорба Кам’яної Могили.