Інженер, який став травником. Фото

«Травник от всех недугов» (исцеляющие рецепты и советы по здоровому образу жизни) - таку назву має книга чернігівського травника і краєзнавця, в минулому - гірничого інженера В'ячеслава Демиденка.

Вперше вона була надрукована 2004-го року тисячним накладом і швидко розійшлася, друге видання побачило світ минулого вже року.

Книга отримала позитивні відгуки академіка Української екологічної академії наук, авторитетного фітотерапевта, нашої землячки Наталі Зубицької (Земної) та фахівців Київського медуніверситету, зокрема, професора Юрія Войтенка.

Понад 500 сторінок книги містять чотири з половиною тисячі рецептів трав'яних ліків, порад щодо лікувального харчування, здорового способу життя, рецептів спеціальних оздоровчих напоїв. В основі «Травника» лежить практичний досвід: мама автора книги, Олександра Михайлівна Демиденко, 40 років лікувала людей народними засобами. Не зважаючи на свій поважний вік - 84 роки - вона й досі допомагає кільком пацієнтам.

- В'ячеславе Васильовичу, Ви знайомі з читачами своєї книги? Якщо так, то де вони проживають?

- Якщо судити за листами і телефонними дзвінками, які я отримую від незнайомих людей, то моїми рецептами користуються по всій Україні. Власне, через це й було здійснено друге видання. Мій «Травник» популярний і в багатьох районах Росії: зокрема, в Архангельську, Санкт-Петербурзі, Москві, Тулі, Орлі, Таганрозі, на Уралі.

Я і особисто зустрічаюся з чернігівцями та жителями області. На прохання людей довелося додатково видати маленькі збірнички за розділами великого «Травника»: «Захворювання шкіри», «Хвороби кісток і суглобів», «Жіночі та чоловічі хвороби», «Захворювання волосся і догляд за ними», «Хвороби ендокринної системи».

У Чернігові книгу можна придбати в мережі кіосків «Чернігівмедіасервіс», у книжкових магазинах, на відкритих книжкових лотках, практично в усіх лікувальних закладах Чернігова.

- Якими шляхами інженер ішов до народної медицини?

- Інтерес до народної медицини в нашій сім'ї виник давно, коли мій старший брат-студент серйозно захворів, а традиційне лікування не давало позитивних результатів. Тоді мама і взялася за народну медицину: читала літературу, радилася з практикуючими народними цілителями, і сама почала готувати лікувальні засоби.

Хвороба відступила, а мама свою справу не залишила. Вона успішно лікувала різноманітні жіночі хвороби. А ми з братом зацікавилися цією справою вже у зрілому віці: тоді й почали разом з мамою збирати трави, дослухатися до її порад, запам'ятовувати, записувати.

Навчилися сушити й зберігати лікувальну сировину, розбиратися в симптомах захворювань та інших тонкощах. На той час у нас удома назбиралося чимало довідників, спеціальної літератури, записів рецептів.

І одного разу я зрозумів, що вже пора всю цю інформацію впорядкувати, систематизувати і викласти в зручному вигляді, аби кожна людина могла швидко розібратися і скористатися нею.

- Чи довго Вам довелося працювати над книгою?

- Не знаю, довго це чи ні, але підготовка матеріалів до друку зайняла в мене п'ять років. Працював над медичними довідниками та енциклопедичною літературою, аби глибше вивчити симптоми різних захворювань. Опрацював майже дві сотні видань різних авторів у галузі народної медицини.

Побував у знаменитого академіка-травника Євгена Товстухи, також нашого земляка, який живе і працює в Яготині на Київщині. Він прихильно поставився до мого задуму, дав мені деякі поради й рекомендації, подарував свої книги (в тому числі й поезії) та побажав успіху.

Чим мій «Травник» відрізняється від інших? У першу чергу тим, що я старався уникати недоліків, які відмічав у подібних збірниках, тобто помилок у рецептах і назвах трав. Адже одна рослина в різних місцевостях має різні назви, тому люди їх часто плутають і роблять помилки при лікуванні. Приміром, тисячолисник іще називають деревієм, кривавником, білоцвітом - звідси багато непорозумінь.

У всіх рецептах моєї книги використовуються лише найрозповсюдженіші, загальновідомі, так би мовити, офіційні назви рослин, немає в моїй книзі і плутанини в методиках приготування зборів, відварів, настоїв і настоянок, яких люди також часто не розрізняють.

- На початку Вашої книги пишеться, що перш ніж починати траволікування, треба очистити свій організм від шлаків, що накопичилися від неправильного харчування, прийому ліків, алкоголю та нікотину. З чого ж починати?

- Починати треба з очистки печінки, нирок і товстого кишковика. А вже далі має бути й духовне очищення. Необхідно позбутися лихих думок, покаятися в негідних вчинках, викорінити з душі заздрощі, образу та гординю.

Лише тоді очистка і лікування стануть єдиним комплексом і принесуть користь душі і тілу. До речі, моя мама ніколи не розпочинала лікування без духовного очищення хворого, вона і сама молилася за кожного з них.

- Що б Ви побажали нашим читачам?

- Звісно, що міцного здоров'я, міцного розуму і міцного духу. А ще хочу закликати жителів області бути ближчими до природи, цікавитися народною медициною, вивчати, цінувати й культивувати цілющі рослини і дерева. Адже це не просто цікаво, а й дуже корисно.

Взяти хоча б нашу просту березу - хіба це не диво природи? Практично вся вона повністю використовується в народній медицині: бруньки, листя, гілки, кора, сік, дьоготь, дров'яне вугілля, гриб чага.

Відвар із бруньок і листя п'ють як жовчогінний, сечогінний та протизапальний засіб. А також вживають при задишці та запаленні легенів. Зовнішньо відвар застосовують при шкіряних захворюваннях: лишаях, висипах, екземі. При цих же захворюваннях застосовують і дьоготь. Ванни з листя й гілок берези допомагають при хворобах суглобів. А сік є не лише кровоочисним засобом, а й таким, що виводить камені з сечового міхура. Березове вугілля ефективне при отруєннях та інших негараздах системи травлення, а екстракт чаги - при пухлинах і виразках шлунка.

І так далі можна заглиблюватися й заглиблюватися в народні лікувальні традиції. Практично кожна рослинка по-своєму унікальна і цінна для людини. Аби тільки ми хотіли про це знати…

Записала Любов Потапенко, фото автора