Книгу «Життя за покликанням» Мили Котової презентували у Чернігові. Фото

У Мистецькій вітальні обласної бібліотеки імені В.Г. Короленка презентували книгу Мили Котової "Життя за покликанням".

Вона видана у Чернігові до 100-річчя від дня народження Володимира Котова (1916-1998).

Як розповіла авторка, її батько був відомим на Чернігівщині журналістом, співробітником «Деснянської правди» та газети-попередника «Гарту», спецкором газети "Радянська Україна", ветераном партизанського руху, в`язнем концтабору та просто хорошою, доброю, чуйною людиною.

«Видати книгу спогадів про Володимира Івановича давно було моєю мрією, яка здійснилася напередодні його 100-річного ювілею, - зізналася вона. - Низко вклоняюся його пам`яті».

Людмила Казакевич-Котова, як звуть у житті авторку, не лише ознайомила присутніх з історією створення видання, але й зачитала зразки власного поетичного доробку, що увійшов до його другої частини.

«Вірші я стала писати вже після смерті батька та матері, коли моя прозова муза замовчала, - сказала вона. – У них – моя душа, те, що хвилює, що навіяне подіями в сучасній Україні, Революція Гідності і не тільки».

Спогадами про життя й діяльність Володимира Котова та його родину поділилися подруга дитинства авторки Валентина Чернишова, головний бібліотекар науково-методичного відділу бібліотеки Петро Грищенко, журналістка Лідія Кузьменко, друг родини, доктор економічних наук Анатолій Москаленко, поетеса, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри мов і методики їх викладання в початковій школі ЧНПУ імені Т.Г. Шевченка, керівник обласної літературної студії "Гарт" Олена Мамчич. Гарним доповненням було виголошення свідчень бібліографа та краєзнавця Людмили Студьонової, яка знала Володимира Івановича за життя.

Директор бібліотеки Інна Аліференко підкреслила, що журналістові вдалося добитися від радянських чиновників покращення умов для роботи книгозбірні.

«На початку 70-х років Володимир Котов  допоміг "читацькій раді" опублікувати у республіканській газеті "Культура і життя" звернення до влади, - зауважила вона. – Після того бібліотека одержала достойне приміщення, в якому знаходиться тепер».

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити