Останнє оновлення: 07:14 вівторок, 27 жовтня
Річниця
Ви знаходитесь: Економіка / Чернігів / «Чернігівгазу» – 55! ФОТО
«Чернігівгазу» – 55! ФОТО

«Чернігівгазу» – 55! ФОТО

Цього року акціонерне товариство „Чернігівгаз” відзначає своє 55-річчя. Відлік років ведеться з газифікації першого 68-квартирного будинку в Чернігові.

Керівництво та працівників одного з найпотужніших підприємств в Україні урочисто привітали голова облдержадміністрації Володимир Хоменко та заступник голови обласної ради Валентин Мельничук.

У своєму вітальному слові Володимир Хоменко наголосив, що реформаційні зміни, що відбувалися за ці роки – наслідок постійного нарощування потужностей, накопичення досвіду, зміцнення кадрового потенціалу, удосконалення управлінських методів. В результаті створено великий дієздатний колектив, який забезпечує послугами з газопостачання та газифікації переважну більшість населення області. За 55 років система розподільних газопроводів в регіоні зросла майже до 11 тисяч км, якими транспортується блакитне паливо до 340 тисяч квартир. Щороку газифікується близько 7 тисяч квартир жителів області. Сьогодні пріоритетним напрямком роботи стала газифікація населених пунктів у сільській місцевості. Газифікація сіл – це один з важливих кроків втілення у життя ініційованої Президентом України Віктором Януковичем Програми економічних реформ на 2010–2014 роки. Нині Чернігівщина входить в першу десятку областей України, де до всіх райцентрів проведено природний газ. Рівень газифікації області становить майже 60%.

«Завдяки вашій самовідданій праці оселі жителів Чернігівщини забезпечені теплом і світлом, створено комфортні умови для роботи медичних та дитячих закладів в осінньо-зимовий період. Нехай і надалі метою вашої діяльності буде надійне та безперебійне забезпечення природним газом промисловості, постачання тепла до кожної домівки. Бажаю всім працівникам і ветеранам акціонерного товариства «Чернігівгаз» міцного здоров’я, сімейного щастя і благополуччя, нових успіхів у роботі на благо рідної Чернігівщини», – зазначив Володимир Хоменко.

Ювілярів також привітав заступник голови обласної ради Валентин Мельничук. Кращим працівникам підприємства було вручено відзнаки облдержадміністрації та облради.

Коментарі (5)

П.Іванов | 2011-11-29 11:37

Розсвяткувалися і з яким розмахом мабуть скоро знову ціни на газ піднімуть "місцеві єесу" . Та й батюшка благословив і навіть Матвієнку виписали.

Проф. Преображенский | 2011-11-28 12:12

Operator."Кращим працівникам підприємства було вручено..."
Так а де власне "кращі працівники" на фото??
Ось красується якась пані Арматуровна, а де ж "кращі працівники" , чи хоча б якісь працівники? Чи, може, оті "кабінетні геологи" у піджачкаг і "кімнатні сибіряки" з краватками - то "кращі працівники"? Де працівники, які своїми руками грузять, риють, варять, зкручують і газ пускають?
Некоторая сыромяжная правда в этом есть. Однако всем нам нужно уже отходить от совкового понятия гегемона. Сейчас строится капитализм, при котором есть капиталист (буржуй ) и есть наемный работник (быдло).А "Черниговгаз" сегодня - часное предприятие, так что реалии такие. А относительно "ось красується якась пані", то она, к первым, если не ошибаюсь, не относится и является таким же наемным рабочим.
 

Operator. | 2011-11-28 11:33

"Кращим працівникам підприємства було вручено..."
Так а де власне "кращі працівники" на фото??
Ось красується якась пані Арматуровна, а де ж "кращі працівники" , чи хоча б якісь працівники? Чи, може, оті "кабінетні геологи" у піджачкаг і "кімнатні сибіряки" з краватками - то "кращі працівники"? Де працівники, які своїми руками грузять, риють, варять, зкручують і газ пускають?

Семен | 2011-11-27 16:37

Неповторный кометар!!

Сковорода | 2011-11-27 16:22

Біле і чорне.
55літтю «Чернігівгазу» присвячується.
  Частина 1.
Біле.
     Спливають дні,
     Минають роки,
     Життя неповторне…
     То буває воно біле,
     То буває чорне.
            
Десь в минулому столітті,
В п’ятьдесяті роки,
Почала контора з газу
Свої перші кроки.
  Перші газові дільниці,
Соромно згадати,
При конторах з нечистот
Стали будувати.
  Ну, а там запах не дуже,
Мало симпатичний,
Ось чому то і тепер
Дух газу не звичний.
  Перший газ із Василькова
Везли у балонах,
А із складу розвозили
Просто, вже на конях.
  Коні, не автомобілі
Підложиш солому,
Хоч і вип'єш через міру,
Довезе додому.
  Не боїшся ні даївців,
Ні безпеки праці,
Не було їх і в помині
Цих от папараці.
  Трубопроводів не було,
З ними і мороки,
Золотії просто були
Оті перші кроки.
  Та пливе час невблаганно,
Знищує кордони,
Проложили в шістьдесяті
Перші газогони.
  Перший газ дали на північ,
В холодні райони.
Далій, вправно розсували
Газові кордони
  У Прилуках, Семенівні,
Варві і в Носівці,
Запалав голубий вогник
В Щорсівській Петрівці.
  Далій дали газ в Городню,
Козелець та Ічню,
Куликівку, Ніжин, Ріпки,
Газували звично.
  В дев’яносто шостім році,
Знакова подія,
Зажевріла в всіх районах
Газова надія.
  Труби вже тепер з пластмаси,
Можна сказать вічні,
Тільки ціни на газок
Вже не симпатичні.
  Перейдемо ми тепер
До людських портретів.
Тут для нашого пера,
Дещо більш сюжетів.
  Головні керівники
Тут, в моєму звіті,
Правда шість із них тепер
Вже у кращіми світі.
  Не про всіх із них я зараз
Можу розказати,
Бо, тоді був ще малий
І не міг їх знати.
  Кажуть, що були вони
Не погані хлопці.
Помістили їх в музей
В позатому році.
Тож почнем із Лихошви
Тут наші сюжети,
Щоб залишились на згадку
Не тільки портрети.
  Лихошва, був хлопець справний,
Розумівся в ділі,
Тож і рішення у справах
Видавав він вмілі.
  Сам пройшов нелегким шляхом,
Справа ця не бистра,
Від простого роботяги,
Аж до зам. міністра.
  До людей був справедливий,
Всім завжди всміхався,
Із всіма працівниками
Першим він вітався.
  Дуже добре він поставив
Кадрове питання,
Що і стало фундаментом
Дальшого зростання.
  Конащук Петро, син Павла
Прийняв естафету,
Тож і буде зараз він
Героєм сюжету.
  Молодим, та вже кмітливим
Прийшов він до газу,
Де звернув людей увагу
До себе одразу.
  Працьовитий і настирний
В кожному питанні,
Заробив він собі славу
В газобудуванні.
  Завжди щось та будувалось,
Офіс, дім, комори,
Чи то станція у Мені,
Чи бази на морі.
  Часто президент тодішній,
Що тепер в вигнанні
Відкривав новобудови
В його виконанні.
    
А одного разу було,
То й посол Росії
Відкривав газозаправку,
Де часи вже тії?
  Будувались повним ходом
Газогони в села.
Підприємство було міцне
І люди веселі.
  А іще пісні співали
За столом і з сцени.
Дуже часто нам плескали
Спортивні арени.
  Колектив зібравсь чудовий
В місті і в районах.
Не було ЧП ніяких
В наших газогонах.
  Сорок п’ять відсвяткували
В храмі мельпомени,
Іра Білик і Бужинська
Нам співали з сцени.
  Так, були колись часи,
Весело жилося,
Як то кажуть і хотілось
І добре моглося.
  Ну, звичайно, у процесі
Траплялись моменти,
Що не йшло щось у роботі,
Були й інциденти…
  Від усіх оцих незгод
Петро не цурався,
Пропускав їх через серце,
Тож рано і здався…
  Булах Віктор, син Антона,
То суспільна нива,
Заправляв він профспілками,
Добре, без надрива.
  Ех, колись, в шестидесяті,
То, часи веселі,
Їздили парубкувати
По окружніх селах.
    
В Лихошви престижна ява,
Він маршрут торує,
А за ним, уже на вятці
Й Булах чимчикує.
  Та від тих часів вже давно
Відійшов прогрес,
А тоді червона ява
Просто мерседес!
  Так і у житті вже стало
Вова командир,
Ну, а Вітя з профспілками,
Дбає дуже про мундир.
  Профспілки, скажу я Вам
Діло специфічне,
Тут здоров’я треба мати
Не тільки фізичне.
  Треба сходитись з людьми
І з керівниками,
Треба вміти не упасти
З конфліктом до ями.
  Оздоровити дітей,
Заготовить м'яса.
Турбуватись, щоб не заміліла
Профспілкова каса.
  Піднімать самодіяльність
І про спорт подбати,
Навички різноманітні,
Треба, друзі, мати.
  Тамадою на бенкеті,
Треба теж уміти,
Та, багато чого треба,
Щоб в злагоді жити.
  Тож, було це все у нього,
Тут вже не відняти.
А на пенсії подався
Уже в «експонати».
  До музею підприємства
Молодь наставляти,
Та про трудові здобутки
Всім розповідати.
    
Віктор Скрипка, син Івана
Мав риси не звичні.
А у газі він рішав
Проблеми технічні.
  На вечірнім факультеті,
Ще студентом, зрання,
Набував по мірі сил
Він технічні знання.
  Десь від друзів він почув,
Що в «Чернігівгазі»
Дві години працювати
Можна в день наразі.
  Такий графік для навчання,
Кращого ж не треба!
Влаштувався працювати,
І правда, що треба!
  Та й не зчувся, не побачив,
Так запрацювався,
Що й до пенсії недавно
Швиденько дібрався.
  Ну, а ще так, десь по ходу,
Оженивсь на Ірі.
Дім зробив, бо вже незручно
Стало у квартирі.
    Двоє діток, син і дочка,
Молодий душею,
Жінка грамотна та гарна,
Добре поряд з нею.
  Що ж ще треба чоловіку,
Яких іще кроків?
Побажаємо ж йому
Іще довгих років.
  В Кутового Станіслава,
Будівниче діло.
Тут умів він розвернутись,
Будував уміло.
  Чи то станція велика,
Чи дім, чи то база,
Все робилось чітко й швидко
У секторі газа.
    Відчували люди всюди
І в селі і в місті,
Що людина то розумна,
На своєму місті.
  Савченко Віталій в газі
Направляв потоки.
Куди газ, а звідки гроші
І так довгі роки.
  Зірок з неба не знімав,
Працював надійно,
Свою справу добре знав,
З ним було спокійно.
  На дозвіллі полюбляв
Рибку половити.
При ділах у нього в газі
І дружина й діти.
  Дні ідуть, роки спливають,
Життя неповторне…
То буває воно біле,
То буває чорне.
  І тепер мажорній ноті
Вже прийшов кінець,
Бо почав у газі править
Золотий тілець.
     Далій поки що писать не буду
     Бо, сьогодні свято,
     Побажань і привітань буде ще багато.
     А в подальшому, можливо,
     Повернуcь до теми
     І тоді я розповім ще і про проблеми.
закрити

Додати коментар:

SVOBODA LIVE! - YouTube
SVOBODA.FM - LIVE!
Listen on Online Radio Box! SVOBODA.FM

Архів прямих трансляцій на YouTube: YouTube.com/holovatenko

SVOBODA.FM на Apple Podcasts

Реклама на сайті SVOBODA.FM
Фотоновини

  GusGus в новому альбомі «Звуки Чорнобиля»

SVOBODA.FM