Мовою пожовклих документів…

Чого тільки не можна зробити у добу бурхливого розвитку інформаційних технологій, не виходячи з дому! «У теплі й добрі» можна не лише отримати будь-які дані, книги, музику чи фільми, побачити яку завгодно точку на поверхні планети, придбати що заманеться…

Сьогодні через Інтернет можна навіть дізнатися про долю родичів, зниклих чи загиблих під час Великої Вітчизняної війни, про подвиги дідів-прадідів. Або про обставини визволення вашого міста чи села.

Усе це – безпосередньо з документів того часу. У Росії створені, діють і поки що продовжують наповнюватися документами спеціальні електронні бази даних: Узагальнений банк даних «Меморіал» та Загальнодоступний електронний банк документів «Подвиг народу у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 р.»

Окрім можливості для кожного дізнатися історію наших великих дідів, побачити «наживо» історичні документи, проект принципово піднімає якість історичних досліджень. Повнота, достовірність, пошукові можливості та миттєвість відгуку забезпечать основу для протидії спробам фальсифікації історії тієї Війни.

Гортаючи архіви

Ось, наприклад, карта розташування військ з 29 липня до 5 серпня 1941 року, яка рясно вкрита селами й хуторами. На ній місто Щорс позначене назвою Сновськ, а селище Михайло-Коцюбинське – Козел. Селища Гончарівського тоді ще не існувало. А наш обласний центр Чернігів на тій карті ледь помітно більший за селище Березне.

Відкриваю інший пожовклий архівний аркуш майже 70-річної давнини, який припадав пилом в якомусь далекому, практично недосяжному архіві. Без тієї роботи зі створення цих баз даних, яку навіть важко уявити без елементарних знань у царині інформаційних технологій, я б його ніколи й не побачив.
Цей рукописний документ, підписаний командиром, розповідає про подвиг молодшого лейтенанта Стука Григорія Антоновича, командира взводу батареї 120-мм мінометів. Цитую мовою першоджерела із збереженням орфографії оригіналу:

«Тов. Стук исполняя обязанности командира батареи правильно и чотко организовал ведение огня по противнику при форсировании реки Одер чем обеспечил возможность переправы 2-му батальену на западный берег реки Одер. Метким огнем батареи под командованием тов. Стук при прорыве обороны противника в районе гор. Грейфенхаген уничтожено 2-станковых пулемета с их расчетами и разрушен блиндаж в котором взрывом мины уничтожено 6-гитлеровц. Тов Стук достоин правительственной Награды Ордена Отечественной войны II Степени.»

Інший документ розповідає, як Григорій 18 жовтня 1944 року робив свою справу, незважаючи на вогонь супротивника. При чому цілком успішно. Тому й отримав Медаль «За отвагу».

Проте серед подвигів дідів, про які розповіли мені архівні документи, не лише забезпечення форсування ріки Одер шляхом шматування ворогів мінами. Подвиги були, якщо можна так сказати, більш буденні й прозаїчні. Але від того – не менш важливі. Наприклад, хоч на млинець розбийся, але необхідно забезпечити фронту безперервне постачання зброї та амуніції. Навіть за нестачі транспорту і коней та в неймовірно складних умовах.

УБД «Меморіал»

Головна мета проекту – дати можливість мільйонам громадян встановити долю чи знайти інформацію про своїх загиблих чи зниклих безвісти рідних та близьких, визначити місце їхнього захоронення.

На даний час до бази внесено понад 13 мільйонів цифрових копій документів про незворотні втрати періоду Великої Вітчизняної війни. Основний масив документів – це донесення бойових частин про безповоротні втрати, інші архівні документи, що уточнюють втрати – похоронки, документи госпіталів і медсанбатів, трофейні картки радянських військовополонених тощо. А також паспорти захоронень радянських солдат і офіцерів на території Російської Федерації та за її межами.

Загалом в УБД близько 28 мільйонів записів з архівних документів та близько 10 мільйонів записів з Книги Пам'яті. Не варто плутати ці числа із загальною кількістю бойових втрат – 8,67 мільйонів людей. Широкий доступ до інформації про загиблих і зниклих безвісти воїнів через Інтернет зокрема документально спростовує фальсифікації псевдоісториків щодо кількості втрат Радянської Армії в роки Великої Вітчизняної війни.

Доступ до даних «Меморіалу» можна отримати за адресою www.obd-memorial.ru.

«На сьогоднішній день в жодній країні світу немає такого банку даних», – зазначено на вказаному сайті. Щоправда, там же пишуть, що всі ті електронні дані тепер є власністю… Російської Федерації. І копіювати чи тиражувати їх без особливого дозволу не можна, крім даних про власних родичів.

ЗЕБД «Подвиг народу…»

Інший унікальний інформаційний ресурс відкритого доступу, який надає Міністерство оборони Російської Федерації – «Подвиг народу у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років». Він наповнюється наявними у військових архівах документами про перебіг та підсумки основних бойових операцій, подвиги і нагороди всіх воїнів Великої Вітчизняної.

Ця база даних, як і «Меморіал», продовжує наповнюватися мільйонами записів з архівних документів. Згодом у системі будуть доступні документи більше 200 тисяч архівних справ. Їх загальний об'єм – близько сотні мільйонів аркушів!

Джерелами інформації є фонди Центрального Архіву Міністерства Оборони РФ (ЦА МО) – архів нагородних справ та архів документів з оперативного управління бойовими діями.

Серед даних про нагородження – накази і списки про нагородження та супровідні документи до них. На жаль, для частини нагороджених у справах міститься лише скорочена іменна інформація в списках Указів та Наказів, а описи подвигів відсутні.

Серед документів з управління бойовими діями – бойові накази, розпорядження та донесення, журнали бойових дій, директиви, доповіді, плани операцій, розвідувальні бюлетені, оперативні зведення, карти, схеми тощо. Найважливішими і особливо цінними документами є історичні карти військових дій, обробка яких забезпечить географічну прив'язку подій війни, дій частин і з'єднань.

Доступ до бази даних «Подвиг Народу…» можна отримати за адресою www.podvignaroda.mil.ru. Орієнтовний строк реалізації проекту – грудень 2012 року.

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити