Сучасна бухгалтерія як інструмент легалізації економіки України

Розвиток ринкових відносин  і створення підприємств різних форм власності вимагають кардинальних змін в організації та методології бухгалтерського обліку в Україні.

Для того, щоб українські підприємства вийшли на світові ринки, успішно залучали інвесторів, їх фінансова звітність має бути прозорою та достовірною. Про це під час засідання прес-клубу реформ заявила керівник територіального відділення Федерації професійних бухгалтерів і аудиторів України Наталія Кирюшко.

Проте на практиці, за словами п. Кирюшко, в цій сфері виникає багато проблем. По-перше, на Чернігівщині одиниці грамотних бухгалтерів, які знають Національні та Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ) і вміють за ними працювати. Ще менше фахівців, які мають міжнародні сертифікати (дипломи). По-друге, самі бухгалтери не зацікавлені підвищувати свій професіональний рівень, бо цього від них не вимагають керівники, котрі звикли працювати по-старому. Часто на підприємствах області ведеться подвійна бухгалтерія, тому там потрібні бухгалтери з відповідними навичками.

Як повідомила Наталя Кирюшко, Кабмін України затвердив Програму реформування бухгалтерського обліку, яка передбачала перехід усіх суб’єктів господарювання на принципи і методи Міжнародних стандартів, ще у жовтні 1998 року. Задля реалізації цієї програми в 1999-2003 роках були зроблені такі важливі кроки: прийнято Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”, затверджено і введено в дію 29 положень (стандартів) бухгалтерського обліку (П(С)БО). Останні в цілому адаптовані до Міжнародних стандартів, але мають певні відмінності.

Українські банки, приміром, застосовують Міжнародні стандарти фінансової звітності з січня 1998 року, проте інші підприємства оприлюднюють фінансову звітність, складену за національними стандартами. В результаті одні учасники ринку капіталу – банки – готують звітність з урахуванням специфіки їхньої діяльності, а інші – за уніфікованими формами звітності. Це призводить до того, що, приміром, металургійний комбінат, сільгосппідприємство, страхова компанія тощо надають звітність, яка не відображає специфіки їх діяльності, не забезпечує прозорості та зрозумілості інформації для власників (акціонерів). Крім того, стримується розвиток повноцінного ринку капіталу внаслідок розбіжностей у методології формування інформації про діяльність його учасників.

“Оскільки Україна тримає курс на євроінтеграцію та має намір вступити до СОТ, — сказала зокрема п. Кирюшко, — то МСФЗ стануть реальністю для багатьох наших підприємств уже цього і наступного року. Постає нагальна потреба у підготовці кадрів. Гадаю, вагому допомогу в цьому напрямку може надати Бізнес Освітній Альянс, що здійснює підготовку бухгалтерів та аудиторів за міжнародними стандартами і видає відповідні дипломи”. Упродовж 2002-2005 років навчання за освітніми програмами САР/СІРА в Україні пройшли близько 4 тисяч людей. У складанні іспитів взяли участь 10 тисяч спеціалістів. Однак сертифікат САР отримали трохи більше 1300 фахівців, а СІРА – лише 17, чернігівців серед них всього 5.