Сім’ю з дитиною виселяють на вулицю, на мороз

Чи виконує держава зобов’язання перед своїми громадянами, гарантовані Конституцією України?

Зокрема, статтею 3 основного Закону: «Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави».

Гарантії – "мертві"

Нещодавно довелося пересвідчитися, що ці гарантії бувають порожнім звуком, «мертвим словом» на тлі могутньої системи, яка зветься українським судочинством.

П’ять років тому чернігівський приватний підприємець Костянтин Шокур оселився в однокімнатній квартирі на вулиці Нафтовиків (у мікрорайоні Масани), уклавши при цьому, як водиться, договір про найм житла зі своїм родичем Володимиром Сергєйчиком. Але останній раптово помер.

І тут претензії К.Шокуру пред’явило комунальне підприємство ЖЕК-13, адже з’ясувалося, що укладений був договір не найму, а піднайму. Підприємцю запропонували виселитися з квартири, оскільки КП ЖЕК-13 прийняло рішення припинити процес її приватизації у зв’язку зі смертю наймача.

Виник конфлікт, підсилений ще й тим фактом, що Костянтин Шокур проживає у квартирі разом із дружиною і сином-інвалідом 1996 р. народження, а іншого житла він не має. Представники ЖЕКу на поступки не пішли, а звернулися до суду з метою примусового виселення сім’ї з квартири.

З метою захисту свого та своїх близьких права на житло, К.Шокур звернувся до Новозаводської районної і Чернігівської міської рад та КП ЖЕК-13. 6 серпня 2009 р. Новозаводський суд Чернігова виніс рішення про виселення К. Шокура. Він оскаржив це рішення в Апеляційному суді області, але останній не знайшов підстав для скасування рішення попереднього суду.

При цьому, на думку представника Костянтина Шокура – юриста Вадима Харченка, у первинному суді були суттєві порушення прав постраждалої сторони. По-перше, чинився тиск на відповідача, а по-друге, самого В.Харченка вперше за багато років його юридичної практики видалили з судової зали, без будь-якої вмотивованої ухвали і навіть без попередження, як того вимагають процесуальні норми.

Костянтину Шокуру при цьому було надано 25 хвилин (!) для того, щоб він знайшов собі адвоката і уклав з ним угоду. Хіба не повна вакханалія і нісенітниця?

До Верховного суду – непроста дорога

К.Шокур і В.Харченко вирішили оскаржити рішення Новозаводського суду у Верховному Суді України і призупинити виконання рішення суду, маючи намір продовжити боротьбу за гарантовані Конституцією права і призупинити впровадження рішення суду.

Згідно із законодавством, ВСУ має внести конституційне подання до Конституційного Суду та на час розгляду питання зупинити виконання рішення загального суду. Але коли Костянтин Шокур розпочав збір документів для подання у Верховний Суд, Новозаводський суд почав чинити штучні перепони, затягуючи процес видачі документів. Відповідач їх таки отримав, але ці документи не відповідали вимогам ВСУ (їх там просто не стали б розглядати).

А вже наступного дня додому до Костянтина Шокура завітали судові виконавці, щоб перевірити виконання рішення суду.

З ними мали б прийти і двоє співробітників міліції, які «допомогли» б виконати судове рішення. Однак зранку в Новозаводському суді стало відомо, що юрист Вадим Харченко разом з представником громадянського руху «Народна самооборона» і журналістом будуть присутніми у квартирі Шокура під час візиту судових виконавців. Останні прийшли, але без правоохоронців.

Будучи зобов’язані перевірити факт виконання Костянтином Шокуром рішення суду, судові виконавці обмежились отриманням його письмового пояснення про причини невиконання судового рішення. Основним аргументом була неможливість виселення з квартири серед зими. Хоча закон не регламентує такого аспекту, але вже склалась практика, що стала частиною національного звичаєвого права України – взимку людей з квартир не виселяють.

Куди ж іти?

Позивач отримав двотижневу відстрочку виконання присуду і разом із юристом зайнявся оформленням усіх необхідних документів для подання їх до Верховного Суду України, не втрачаючи надії на справедливе вирішення проблеми.

14-15 грудня у Новозаводському районному суді відбувся розгляд заяви К.Шокура щодо відстрочки рішення суду. «Як законослухняний громадянин, я згоден виконати рішення суду, але зараз не маю такої можливості. Тому прошу відстрочити виконання цього рішення до закінчення опалювального сезону. Бо зараз просто не маю куди йти. Не на вулицю ж у мороз…» – заявив на початку засідання Костянтин Шокур судді Юрію Овсієнку.

Суддя не взяв до уваги аргументів відповідача, серед яких були й інші: син-інвалід, соціальна незахищеність, малі статки сім’ї. Як не зважив і на зауваження його представника Вадима Харченка стосовно процесуальних порушень, що мали місце на засіданні суду 6-го серпня.

Неухильним був і Сергій Кутуков – представник позивача – комунального підприємства КП ЖЕК-13. Ось його аргументи: звичаєве право не є підставою для відстрочування судових рішень, а також під час розгляду справи не було надано документів щодо матеріального становища відповідача і хвороби його сина.

Після оголошеної суддею перервою у розгляді заяви, вранці 15 грудня Костянтин Шокур з’явився до Новозаводського суду з необхідними документами та свідками, але у його клопотанні щодо пред’явлення додаткових доказів було відмовлено. За словами судді Юрія Овсієнка, вони не можуть подаватися до розгляду в процесі судового засідання. Хоча це суперечить процесуальним нормам. Дебати компромісу між сторонами теж не принесли. Всі чекали кінцевого присуду.

Він був таким: у відстроченні виконання рішення Новозаводського суду від 6 серпня 2009 р. щодо виселення з квартири гр. Шокура К.П. відмовити. Виконання присуду провести у примусовому порядку.

Права людини? А що це таке?

Рішення українських судів обов’язкові до виконання на всій території держави Україна. Це закон. Але… Про яку справедливість закону можна говорити, якщо рішення судових інстанцій ідуть врозріз із Конституцією України? Зокрема, з вищенаведеною статтею 3.

Як же тоді людині поважати власну державу, яка посеред зими викидає її на вулицю? Вірити у справедливість і «обов’язок» цієї держави? Де ж правовий підхід до судочинства, де людяність і гуманність, виразником якої мають бути закони й суди? До того ж, крім основного закону України подібним процесом судового розгляду порушується й міжнародна Конвенція про захист прав людини і її основних свобод. А це вже прецедент не на користь України.

Моральна драма Костянтина Шокура зрозуміла будь-якій нормальній людині – держава фактично робить його бомжем. Квартиру купити, як і наймати житло, він не в змозі, бо статки не дозволяють. Якийсь час можна пожити у друзів-знайомих, але недовго. Що ж далі? Зима – хвороба – смерть?

Сам Костянтин Петрович збирається боротися до останнього і хоче звернутися до Верховного Суду. Хоча там теж «справа темна». Його представник Вадим Харченко результат судового розгляду справи свого клієнта резюмував так:

– На жаль, радянська система судочинства залишила у спадок незалежній Україні виключно позитивістський підхід до права. У практичному правозастосуванні поняття права зводиться до поняття закону і закон разом із підзаконними актами виступають якщо не єдиним, то основним джерелом права.

Фактично для суб’єктів владних повноважень діє принцип заборони – «заборонено все, що не є дозволеним»». Для приватних же осіб діє принцип дозволу – «дозволене все, що не заборонене». Внаслідок цього правова позиція органів влади України, яка має адміністративно-дозвільний характер, у даному випадку суперечить моїм уявленням про справедливість.

…Я ж висловлю особисту думку – закон і справедливість в сьогоднішній Україні, на жаль, є далеко не рівноцінними поняттями…

Олександр ВОЛОЩУК

P.S. 16 грудня судові виконавці знову прийшли виселяти Костянтина Шокура. Цього разу – вже з міліцією. Але виважена поведінка Костянтина і присутність юриста Вадима Харченка знову не дали змоги виконавцям рішення суду вигнати людину на 20-градусний мороз.

Натомість представник КП ЖЕК-13 Сергій Кутуков пригрозив К. Шокуру штрафом у понад 500 гривень і появою бійців «Беркута», які «розіб’ють вщент усі меблі та телевізор». Це вже – відверті погрози з боку офіційної особи (до речі, заявлені при свідках). Що буде далі?..

Від редакції

Між тим, минулого тижня пишно відзначали професійне свято судді й працівники виконавчої служби. Обласна і міська влада також долучилися до цього дійства.