Політика проти моралі, або Свобода слова по-чернігівськи. ФОТО

Журналістська етика. Порядність і моральність. Гідність журналіста. Чи не нівелюються ці поняття в сучасному заполітизованому суспільстві, і як це виглядає на Чернігівщині?

Про це говорили сьогодні в експертному клубі «Чиста політика». Говорили не тільки самі журналісти, - крім них місце за круглим столом знайшлося для представників громадських організацій, для психотерапевта, адвоката і православного священика.

Кількамісячна передвиборча і виборча боротьба супроводжувалась справжньою інформаційною «війною», а поняття «свобода слова» сприймалося як шанс облити брудом опонента, а не як можливість висловити думки.

Голова Чернігівської незалежної медіа-профспілки Владислав Савенок, розпочинаючи розмову, закликав ніколи не читати безкоштовних газет.

- Особисто я їх читаю лише суто через професійну потребу. Але журналістських матеріалів у них не знаходжу. Навпаки – у них порушуються всі правила журналістської етики. Складається враження, що їх випускають не журналісти, а такі собі зомбі, які прагнуть одного – як казав відомий політичний діяч, всіх «мочити в сортірі». Якщо журналіст не дотримується морального кодексу і правил журналістської етики, то він - не журналіст.

Дійсно, проглянемо чернігівські безкоштовні газеті – такі як, наприклад, «Еспресо» або «За Чернігів». Якщо вірити всьому, що в них пишеться, то в усіх наших бідах винуваті міська влада і Вадим Антошин. Винуваті в тому, що надворі зима, що вночі буває темно, що дощ мокрий, а сніг холодний…

Безумовно, журналіст не повинен служити владі, а влада не має права (і це визначено законодавством) перешкоджати журналістові у виконанні ним службових обов’язків. Але якщо журналіст сам порушує всі засади етики і моралі, та й взагалі не знає, що це таке - журналістика і журналістська етика, то тут вже пробачте…

Владислав Савенок наголосив на ще одному дуже важливому аспекті – ніхто не повинен втручатися в редакційну політику ЗМІ. Бо це вже – цензура.

Голова обласної спілки психотерапевтів Олександр Фіалковський наголосив на тому, що всерйоз сприймаючи написане в безкоштовних газетах, досить легко відчути безнадію і безвихідь.

- А потім, в наступному абзаці нам пропонують «Мессію», який має прийти і вирішити всі проблеми. Зрозуміло, що це комусь потрібно. Але журналіст, навіть якщо він пише на замовлення, має бути відповідальним перед людьми і перед самим собою.

Адвокат Олег Купрієнко повідомив, що він «майже не зустрічав незалежних журналістів». Але розповів, що на будь-які «аморальні» дії журналістів можуть мати дієву протидію у вигляді статей адміністративного кодексу, яка передбачає відчутне матеріальне покарання за порушення норм моралі в журналістиці і свідому брехню в ЗМІ.

Про порушення етичних норм у журналістиці з точки зору норм християнської моралі присутнім розповів священик УПЦ Київського патріархату отець Михайло.

 - Порушуються Божі заповіді. Відходимо від Господа нашого, від добрих і хороших людей, забуваємо, що емоції не повинні переважати над розумом. А журналісти ж мають показувати приклад іншим. Хтось думає, що за гроші можна купити все, облити за гроші брудом інших людей, уподібнюючись до нечистих, які відійшли від Бога. Та за гроші совісті не купиш…

У процесі дискусії учасники круглого столу дійшли висновку, що у сучасному світі бути абсолютно вільним журналістом дуже складно. Владислав Савенок з цього приводу навіть пожартував: «Вільні журналісти потрібні лише… кілерам». Та як би там не було, незалежно від «ступені вільності» жоден представник четвертої влади не має втрачати власної гідності. 

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити