Чернігівщина стає ближче до Буковини

Про це повідомив під час нещодавнього святкового завершення ІІ регіонального фестивалю комедії “Золоті оплески Буковини”, що впродовж тижня проходив у Чернівцях, директор Чернівецького обласного українського музично-драматичного театру імені Ольги Кобилянської Юрій Марчак.

Адже ІІ фестиваль переріс рамки регіонального, запросивши на гостини знаний мистецький колектив із батьківщини Олександра Довженка – Чернігівський обласний академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка, який завітав зі своєю прем’єрою, що містить дві одноактні п’єси А. Чехова – виставу з промовистою назвою “Одружуйтесь – і ну Вас к бісу!”.

Враженнями чернігівчан від знайомства з нашим містом, творчими планами і звершеннями колективу журналіст Григорій ЗАСЛАВЕЦЬ запросив поділитися генерального директора – художнього керівника театру, заслуженого артиста України Івана Олексійовича СЕМЕНЕНКА.
 
— Іване Олексійовичу, Чернігівський театр вперше, за майже 80 років свого існування, завітав на Буковину. Які враження особисто у Вас, людини, яка з творчими колективами з Черкас, Києва, Чернігова об’їхала півсвіту, викликали Чернівці і, зокрема, приміщення театру, яке незабаром відзначить своє 100-річчя?

— Буду відвертим. На різних континентах планети бачив багато красивих міст світу. На жаль, особливо за останнє десятиліття, за численними рекламними щитами і сучасними будівлями багато з них втрачають своє індівідуальне обличчя.

Спіткало це лихо і кохані мною Київ і Чернігів. Не маючи можливості порівнювати, більшість чернівчан навіть не уявляють, в якому красивому місті вони живуть. Проте незрозумілий факт занедбання театру — справжньої архітектурної перлини європейського значення.

Особливо вразив мене вигляд мертвих риштовань біля сценічної стіни будівлі, на яких не проглядається жодних ознак будівельної діяльності. Хочеться вірити, що найближчими тижнями ситуація навколо театру зміниться, і він до свого поважного ювілею буде у належному стані.

— Показана Чернігівським театром вистава органічно увійшла у вінок добротних, яскравих вистав, зіграних під час фестивалю театральними колективами Західного регіону – міст Луцька, Тернополя, Львова, Хмельницького та Івано-Франківська. Що закладається сьогодні в підвалини репертуарного спрямування очолюваного Вами творчого колективу? Чому надається пріоритет під час формування афіші театру?

— Нині в репертуарі маємо (разом з дитячими) 38 вистав. У штаті театру працює три режисери-постановники, що дозволяє нам доволі гнучко реагувати на запити глядачів. На сцені театру широко представлена як українська класична і сучасна п’єси, так і вистави за творами зарубіжних авторів.

Упродовж останніх років в театральному житті Європи і світу загалом перевагу отримала тенденція циклічного висвітлення в репертуарі творчості одного окремого автора завдяки здійсненню низки вистав за його п’єсами та сценічними втіленнями прозаїчних творів.

Не відстаючи від цього процесу, ми здійснили постановку трьох вистав за творами Т. Шевченка, в перспективних планах — постановка вистав за творами М. Гоголя та А. Чехова.

З першою виставою із циклу за творами А. Чехова ми і завітали на ваш фестиваль. В роботі — постановка “Чайки”, а також “Чайки-2” — оригінальної спроби талановитиго Б. Акуніна продовжити дію чехівського шедевра.

Взяли до розгляду п’єсу вашого краянина А. Крима — “Євангеліє від Івана”. Маючи в репертуарі виставу за твором вашої краянки Ольги Кобилянської — “У неділю рано зілля копала”, плануємо здійснити ще декілька вистав за її творами, мета яких — масштабніше ознайомлення чернігівчан з творчістю буковинської горлиці.

— На Буковині влаштовано лише ІІ театральний фестиваль, а Чернігівщина вже 15 років поспіль організовує театральну імпрезу “Слов’янські зустрічі”, широко знану не тільки в Україні, а й далеко за її межами. Які принципи закладені в його основу?

— Рішення щодо влаштування театрального фестивалю “Слов’янські зустрічі” впродовж року послідовно в прикордонних містах трьох братніх Республік – Чернігові, Гомелі та Брянську було прийнято на всесоюзному рівні у 1989 році. Радянський Союз розпався, а започаткований 15 років тому фестиваль існує й досі.

Щороку його популярність зростає. Під час влаштування мистецького заходу в осінній Чернігів приїжджають театральні колективи з багатьох обласних центрів України, Білорусі та Росії, а також широко знані столичні театри з Києва, Мінська та Москви.

Будемо щиро раді бачити серед учасників “Слов’янських зустрічей - 2005” восени в Чернігові і колектив театру з гостинної Буковини. А фестивалеві “Золоті оплески Буковини” бажаємо надалі розвитку. Із задоволенням приїдемо до вас у 2006 році.

Завершити інтерв’ю доцільно словами провідного актора Чернівецької сцени, заслуженого артиста України М. Маковійчука, людини, яка 15 років свого творчого життя присвятила Чернігівському театрові:

— Участь у нашому фестивалі гостей з Чернігівщини багато в чому можна вважати знаменною. Саме завдяки їх приїздові він вийшов з тісних регіональних рамок і отримав статус Всеукраїнського.

Наступного року, поширюючи вивчений досвід прикордонних областей у влаштуванні “Слов’янських зустрічей”, плануємо запросити до нас театральні колективи сусідніх з нами міст Молдови та Румунії.

Адже дві відкриті долоні — емблема театральної афіші фестивалю “Золоті оплески Буковини” — символізують доброзичливість і привітність буковинського театрального глядача та відкритість і толерантність до дружньої співпраці, що так необхідні під час спілкування.