130 років виповнилося храму в Петрівці на Чернігівщині

Втім, дерев‘яні в храмі - лише вікна. Церкву спорудив 130 років тому місцевий поміщик Оболонський. Власник кількох сотень десятин землі, гуральні, конюшні й цегляного заводу, будував з власної цегли. На будівництві не економив.

Протоієрей Олексій Малевич – настоятель Свято-Миколаївської церкви:
"Унікальність її в тому, що роствор був на яйцях, що укріплював стіни, фундамент. Весь матеріал – молоко, яйця зносили самі люди".

Втім, під час війни храм уцілів не завдяки міцності мурів, а через німецький снайперський пункт на дзвіниці. Не чіпали петрівську церкву і комуністи – з невідомих причин радянська влада «закривала очі» на служби в храмі.

Владика Амвросій – єпископ Чернігівський та Ніжинський:
"Коли була атеїстична пропаганда і не можна було ніде хрестити, то навіть із Чернігова чи з інших місць сюди приїжджали. І тут хрестили, тут вінчали".

Служби у Свято-Миколаївському храмі – теж особливі. Їх відрізняє характерний наспів, який передав петрівчанам дяк Хомич. Ноти він отримував з Москви, - згадує колишній керівник церковного хору Анастасія Теліман. Каже, тоді в церковному хорі були співаки з надзвичайно потужними голосами.

Анастасія Теліман – колишній керівник церковного хору:
"Розучували в хаті, а свічки от так висіли. Дак як вигукнуть мужчини, так свічки погаснуть. Так ми реготали, - от у нас мужчини так мужчини – як гикнуть – то світ погасне".

Останні 5 років церквою опікується отець Олексій. Пам‘ятку архітектури він отримав у занедбаному стані: на куполі храму росли дерева, а в приміщеннях – літали голуби. Загальними зусиллями парафіян та спонсорів церкву пофарбували і залатали покрівлю. Втім, в аварійному стані залишаються фундамент і дзвіниця, замурована зараз поміщицька усипальниця і підземні переходи. Але, на їхній ремонт в селян не має грОшей. В Петрівці кажуть, одна надія – на бога. До нього й звертаються в щоденних молитвах.