Преса і влада: Асоціація регіональних ЗМІ закликає дочекатися роздержавлення

Учасники чергового засідання Асоціації регіональних засобів масової інформації, яке відбулося в с. Качанівці Ічнянського району, висловили протест проти спроб змінити організаційно-правовий стан комунальних ЗМІ без врахування точки зору трудових колективів та з метою підпорядкування мас-медіа владі.

У цьому їх повністю підтримав голова Національної спілки журналістів України Ігор Лубченко. Він також взяв участь у засіданні.

Асоціація зібралася саме на Ічнянщині не випадково. Адже тут триває протистояння між редакцією районної газети «Трудова слава» та співзасновниками видання – місцевою владою. Голова районної ради Олександр Сенчик наявність конфлікту заперечив.

Хоча учасники засідання так і не змогли отримати від представників місцевої влади чітких відповідей на свої запитання:

• в чому полягає нагальна потреба зміни статутних документів редакції?
• чому трудовий колектив газети намагаються виключити зі складу співзасновників його ж підприємства?
• навіщо форсувати реорганізацію редакції в комунальне підприємство, коли на державному рівні задекларована невідворотність роздержавлення ЗМІ?

Ці та багато інших питань намагалися з’ясувати під час засідання голова НСЖУ Ігор Лубченко, лідер обласної організації НСЖУ Ірина Мельник, заступник начальника управління у справах преси та інформації облдержадміністрації Дмитро Никоненко, керівник проекту «Чернігівський монітор» Юрій Паперний, редактори районних видань області.

На засідання ухвалено підсумковий документ у вигляді звернення до обласної ради, обласної державної адміністрації, місцевих рад та місцевих державних адміністрацій, які є співзасновниками засобів масової інформації.

Качанівка: перлина поряд

Учасники засідання Асоціації регіональних ЗМІ мали можливість відвідати унікальну пам’ятку природи і архітектури – Національний історико-культурний заповідник Качанівка. Враження надзвичайні! Ми часто захоплюємося заморськими дивами, не помічаючи поряд неперевершених перлин.

Перші відомості про Качанівку належать ще до 1742 року. Власники помістя – відомі і прогресивні люди свого часу – змогли перетворити його на один з найбільших та найяскравіших взірців садибної архітектури не тільки в Україні, але й в Європі. Після вступу 1824 року у володіння Качанівкою поміщиків-меценатів Тарновських, починається найбільш цікавий період, що продовжувався більше 70-ти років і приніс славу цьому чарівному куточку малоросійського краю як своєрідному культурно-мистецькому осередку, який приваблював кращих представників творчої інтелігенції. Цьому сприяло архітектурно-художнє середовище, привітлива гостинність господарів і чарівна неповторність української природи, уособленої у величезному садибному парку площею понад 600 га. Тут бували Тарас Шевченко, Микола Гоголь, Марко Вовчок, композитор Михайло Глінка.

Качанівський парк, виплеканий трьома поколіннями Тарновських, увібрав в себе все найкраще, чим багате світове паркове мистецтво і українська природа. В розмаїтті кольорів і пахощів, в кришталевій чистоті джерел, в дзеркальній гладі великих і малих ставків (площею 125,63 га) зачаровує парк своєю неповторною красою. Тут збереглись паркові мости, овіяні легендами гірки Кохання і Вірності, «Романтичні» руїни на березі Великого ставу, які є унікальною пам'яткою садово-паркового мистецтва XVIII ст. В парковому масиві нараховується понад 50 порід дерев і 30 видів кущових.

Власне, розповідати про Качанівку – справа невдячна. Її треба бачити!

Збільшити

Збільшити

Збільшити