25 визначних чернігівців часів Незалежності. Частина І

До 25 річниці Незалежності svoboda.fm представляє визначних чернігівців новітнього періоду історії України.

Політики і спортсмени, письменники і музиканти, революціонери і військові: ми відібрали постаті тих, хто прославляв Україну на міжнародній арені чи мав відчутний вплив на процеси всередині країни. Не забули і тих, хто віддав життя за нашу Незалежність.

Вашій увазі перша частина списку.

 Одразу зазначимо: ми не розподіляли героїв нашого проекту за місцями.

Левко Лук’яненко

Почати хочеться із тієї людини, які стояла у витоків Незалежності України та більше 15 років життя провела у радянських таборах за свої переконання.

 

Левко Лук’яненко, який родом із Хрипівки Городнянського району – жива легенда українського визвольного руху, а його силі і незламності духу варто повчитися багатьом. 24 серпня Герой України та почесний громадянин Чернігівської області відзначатиме свій 88 день народження. До історії України наш видатний земляк навічно увійде як автор тексту «Акту про незалежність України». 

Валентина Цербе-Несина

Хоча відома українська біатлоністка і не являється уродженкою Чернігівщини, утім як професійна спортсменка реалізувала себе саме на нашій землі.

На Зимовій Олімпіаді 1994 року у Ліллехамері Валентина Цербе-Несина зайняла третє місце у гонці на 7,5 кілометрів, чим принесла Україні першу медаль в історії Незалежності.

 

У 2002 році Президент України нагородив нашу біатлоністку орденом Княгині Ольги ІІІ ступеня.

 

Любомир Боднарук

Видатний хормейстер – уродженець Тернопільщини, утім найбільших творчих успіхів досягнув саме у Чернігові, де проживав із 1979 року аж до смерті у 2009.

Своє ім’я в історію української та світової культури Любомир Боднарук вписав як художній керівник і головний диригент Чернігівського камерного хору імені Бортнянського Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів і концертних програм.

Колектив під його керівництвом став лауреатом багатьох конкурсів і фестивалів, здобув визнання на всеукраїнському та міжнародному рівні.

У 1999 році Любомиру Боднаруку присвоєне звання Заслуженого діяча мистецтв України, у 2008 році – орден За Заслуги ІІІ ступеня та звання почесного громадянина Чернігова.

 

Сучасники пам’ятають його як добру, мудру та чуйну людину, великого музиканта та педагога, полум’яного патріота України. 

 

Володимир Титарчук

Він же Іванович, він же Теща – танкіст у третьому поколінні капітан Володимир Титарчук був одним із перших, хто навесні 2014 року став на захист України, пішовши добровольцем в 1 окрему танкову бригаду. Як сам зізнавався, лише у 45 років зрозумів, що таке Україна.

«Там молоді хлопці гинуть за Україну, а я професійний військовий з бойовим досвідом, буду сидіти вдома? Я повинен захищати Батьківщину» - цитата, яка найкраще характеризує Титарчука.

Побратими Івановича згадують його як надзвичайно добру і віддану людину, справжнього офіцера, який завжди прикривав своїх хлопців. Він став однією із легенд оборони Донецького аеропорту, адже від вправних дій його Т-64 залежала безперебійна доставка їжі й боєприпасів у термінал ДАП.

 

17 жовтня 2014 року серце мужнього чернігівського «кіборга» зупинилося. Напередодні він отримав важке поранення, під час чергового рейду у термінал, вкотре прикриваючи своїх побратимів. За особисту мужність і героїзм 21 жовтня 2014 року посмертно нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня.

 

Андрій Кокотюха

Перший у нашому списку(але не останній) письменник – уродженець Ніжина Андрій Кокотюха. У свої 45 він – «Золотий» письменник України, автор 57  книжок, майстер пригодницької прози. Чи не кожна його книжка розходиться тиражем у понад 10 тисяч примірників, що для сучасної України – неабияке досягнення.

Поза тим, наш письменник неябияк затребуваний у світі кіно, за його сценаріями знімають сучасні українські фільми і серіали.

 

Радимо всім, хто ще цього не зробив почитати його історичні романи «Червоний» або ж «Справа отамана Зеленого».

Василь Лопата

А йому ми маємо завдячувати дизайном національної валюти: саме уродженець Нової Басані Бобровицького району на початку 90 років працював над виглядом нашої національної валюти. Його знайомі пригадували: художник перероблював десятки варіантів портретів, пейзажів та орнаментів, а потім особисто їздив до Канади(там друкувалися перші українські гривні) контролювати процес.

Поза тим, Василь Лопата ще й надзвичайно талановитий художник, в його доробку – близько 700 картин і звання Народного художника України.

 

А про гривню він навіть написав книжку під назвою “Надії та розчарування, або Метаморфози гривні”.

Віктор Орленко та Андрій Мовчан

При складанні списку ми не могли обійти увагою людей, які віддали своє життя для перемоги Революції Гідності. Віктор Орленко та Андрій Мовчан як і сотні тисяч українців вийшли на Майдан проти режиму Януковича. Віктор родом з Талалаївки Ніжинського району працював машиністом у Києві та разом з дружиною виховував двох дітей: донька була на Майдані волонтером, син – стояв у перших рядах проти «беркутівців». Віктора Орленка поранив снайпер 18 лютого, до 12 березня чоловік перебував у комі. За його життя медики боролися більше року, Орленка відвозили на лікування до Німеччини, але марно. 3 червня 2015 року його серце зупинилося. Нагороджений званням Герой України посмертно.

 

Андрій Мовчан з Великих Осняків також тривалий час проживав у Києві, був майстром сцени у театрі імені Франка. На Майдані – із першого дня протистоянь. 20 лютого під час розстрілу Небесної сотні отримав декілька кульових  поранень, не сумісних із життям. Посмертно удостоєний звання Герой України. 

 

Іван Плющ

 

«Вони хочуть впихнути невпихуєме», «Я за життя стiльки сала з'їв, що соромно свиням в очi дивитися», «Депутат Заєць! Не стрибайте по залу! Ви ж не в лісі» - ці та інші крилаті вислови – із багатої колекції афоризмів нашого  земляка Івана Плюща. Уродженець Борзни по праву вважався мастодонтом української політики, двічі був головою Верховної Ради, а також секретарем РНБО. У 2001 році тодішній Президент Кучма удостоїв його звання Герой України. 

Оцінювати політичну діяльність Плюща можна по-різному, однак не визнати те, що наш земляк був однією із найвпливовіших політичних фігур української політики кінця 90-х – початку 2000-х – неможливо. 

 

Сергій Леп’явко

Серед низки відомих науковців часів Незалежності ми обрали автора першої фундаментальної праці про історію Чернігова. У 2012 році світ побачила його книжка «Чернігів. Історія міста», а вже за рік з’явилася «Ілюстрована історія Чернігова». Ці дві праці дають найбільш повну інформацію про історію нашого древнього міста. У них, Сергій Леп’явко, можна сказати, розкрив очі чернігівцям і всім українцям на минуле і сучасне міста над Десною.

 

Поза тим, він доктор історичних наук і під його керівництвом зросла не одна плеяда чернігівських науковців. Зараз він – професор кафедри історії України та політології Ніжинського державного університету імені Гоголя.

 

Дмитро Іванов

 

Він багаторічний головний редактор обласної газети ГАРТ, однак до списку потрапив не стільки за журналістську діяльність, скільки за літературну. Дмитро Іванов тривалий час входить до когорти найкращих і найвідоміших українських поетів. Літературний успіх прийшов до нього ще 1976 року, а  престижні нагороди – вже за часів Незалежності. 1997 року він був відзначений державною премією імені Нечуя-Левицького, у 2001 році – міжнародною українською імені Сковороди, а за 9 років йому покорилася найвища вершина: письменника відзначили Шевченківською премією. У його поетичному доробку, зокрема, книги «Родинний вітер», «Село в терновому вінку»…

Андрій Ярмоленко

Він не став другим Шевченком, але став першим Ярмоленком: вихованець чернігівської «Десни» у свої 26 – лідер збірної України та столичного «Динамо». Чернігівець пройшов складний шлях становлення у дорослому футболі і саме завдяки праці та наполегливості по праву вважається найкращим українським футболістом останніх трьох років.

Наші та зарубіжні видання за десятки мільйонів євро сватають Андрія Ярмоленка у сильні європейські клуби, та він поки лишається вірним синьо-білим кольорам.

 

Не забуває Андрій і про Чернігів, де проживають його батьки і регулярно навідується до міста над Десною. У пам’ять про дитинство у Чернігові він зробив собі тату із гарматами і куполами Катерининської церкви. 

Микола Сукач

Художній керівник і диригент академічного симфонічного оркестру «Філармонія» протягом багатьох років не перестає дивувати найвимогливіших слухачів. Завдяки невтомній творчій діяльності Миколи Сукача, до Чернігова щороку приїжджають зірки класичної музики, які мають за честь грати із нашим оркестром. Самого ж диригента запрошують виступати з оркестрами як в Україні, так і в США, Німеччині, Іспанії, Хорватії та Польщі. Ще у 1999 році він міг очолити один із столичних оркестрів, однак лишився вірним місту над Десною.

Професіоналізм Миколи Сукача відзначений державними нагородами – Орденом «За заслуги» ІІІ та ІІ ступеня, а на 70-річний ювілей він став Почесним громадянином Чернігова. На тій сесії це було одне із небагатьох питань, яке депутати проголосували одноголосно і єдине, ухвалення якого зустрічали оплесками.