Сергій Гайдай: «Є ризик, що ринок землі в нинішніх умовах стане полем для спекуляцій»

Земельне питання, як уже не раз в історії України, стало каменем спотикання на шляху розвитку країни. Влада обіцяє відкрити ринок землі з 2018 року, тоді як більшість населення – проти цього. Який вихід?

Про це говоримо з Сергієм Гайдаєм, головою Чернігівської обласної організації Аграрної партії, керівником депутатської фракції аграріїв у Чернігівській облраді, головою наглядової ради ТОВ «ІСТ АГРО СЕРВІС».

– Яка сьогодні ситуація в аграрній сфері та яким чином будуються земельні відносини в Україні?

– Державна політика в аграрній сфері відсутня, а у сфері земельних відносин – корумпована. Система державного управління у сфері використання і охорони земель, земельне законодавство недосконалі, тому ситуація у сфері земельних відносин критична.

Земельні відносини залишаються однією з найбільш корумпованих сфер державного управління, перш за все, у питаннях надання розпорядження земельними ділянками державної і комунальної власності, погодження та експертизи документації із землеустрою та оцінки земель, ведення ДЗК тощо. Розпорядником дотепер залишається корумпований Держгеокадастр. Він, окрім функцій розпорядження землею, «узурпував» і функції контролю за використанням земель. Це – не є цивілізованою практикою.

Законодавчо не врегульовані питання щодо невитребуваних земельних паїв, черезсмужжя, дрібноконтурності, земель колективної власності, невирішеними залишаються й питання щодо управління державними землями.

Не ведеться моніторинг використання земель, не забезпечується ефективне та надійне функціонування Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Тому неможливо ефективно гарантувати права на землю та контролювати використання й охорону земель.

– Чи готові громадяни країни до впровадження повноцінного ринку землі?

– Як доводить соціологія і збір підписів, який провела Аграрна партія в останні місяці, абсолютна більшість українців має сформоване негативне ставлення до ідеї ринку землі в нинішніх умовах. Згідно з новим дослідженням Соціологічної групи «Рейтинг», якби наприкінці травня в Україні проводився референдум про зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення, 74% громадян проголосували б проти цього рішення.

Ігноруючи волю народу, влада не зможе реалізувати ефективну земельну реформу. Люди не довіряють владі, бо усвідомлюють ризики ринку землі. Перед тим, як починати розмову про торгівлю землею, владі слід провести велику підготовчу роботу і пояснювати кожен свій крок. Ця підготовча робота – це земельна реформа, яка має бути комплексною.

Зараз урядові законопроекти щодо обігу землі обговорюються і формуються за зачиненими дверима, а інформація, яку озвучують можновладці, є частковою і не дозволяє навіть експертам зрозуміти, яку модель реформи пропонує влада. Тому є підозра, що ринок землі буде впроваджений без необхідних запобіжників і буде спекулятивним.

– Аграрна партія зібрала понад 3 мільйони підписів проти продажу землі в нинішніх умовах. Як вам вдалося за короткий термін це зробити?

– Акція зі збору підписів «Не дамо вкрасти землю!» розпочалася в усіх областях України з ініціативи Аграрної партії наприкінці квітня – як реакція на Меморандум з МВФ, у якому влада зобов’язалась у стислий термін ухвалити закон про обіг землі сільськогосподарського призначення і розпочати продаж земель з 2018 року. Збір підписів активно підтримало українське суспільство. Люди мають свою позицію і хочуть її висловити. Вони побоюються, що повториться історія з приватизацією промисловості в 90-х, коли кілька кланів отримали у власність всі підприємства. Понад 90% тих, хто взяв участь в нашому опитуванні, висловилися категорично проти ринку землі в нинішніх умовах.

7 червня під Верховною Радою з ініціативи Аграрної партії відбувся мітинг «Не дамо вкрасти землю!». Учасники з усіх регіонів продемонстрували 3 мільйони 80 тисяч підписів проти поспішного впровадження ринку землі. У резолюції мітингу, яку передано органам влади, вимагається продовжити дію мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення до завершення комплексної земельної реформи.

Поки що нам вдається виносити проблему землі в публічну площину, тому в уряді про готовність країни до негайного ринку землі вже не говорять. Нарешті там зібрали робочу групу для розробки концепції реформи. Подивимося, якою буде урядова модель земельних відносин. На жаль, влада не любить ділитися справжніми планами.

– Що пропонуєте ви, адже земельне питання все-таки треба вирішувати?

– Завдяки публічним обговоренням на земельних форумах Аграрна партія викристалізувала 16 напрямків реформи. Експертна група партії сформувала програму розвитку земельних відносин до 2025 року. Пропонуємо поетапну земельну реформу, що займе 7-8 років – саме стільки часу мали європейські країни, щоб адаптувати своє земельне законодавство до законодавства Євросоюзу.

Відбудовування системи земельних відносин має відбуватися поступово. Має бути створений стабільний ринковий механізм регулювання земельних відносин, сформована дієва система органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з управління земельними ресурсами, удосконалені економічні та правові відносини власності на землю. Тільки після цього може відбутися введення в ринковий обіг земельних ділянок, і пріоритет має бути наданий тим, хто працює на землі.

Цю стратегію комплексної реформи, виписану в проекті Закону «Про Загальнодержавну програму розвитку земельних відносин в Україні на період до 2025 року», ми запропонували Верховній Раді. Але керівництво парламенту і профільний комітет проігнорували цю пропозицію. Влада, яка не чує свій народ і намагається зламати його об коліно, веде до краху і себе, і державу.

– Які етапи земельної реформи передбачає ваш законопроект «Про Загальнодержавну програму розвитку земельних відносин в Україні на період до 2025 року»?

– Передбачається, що програма розвитку земельних відносин в Україні має втілюватися у три етапи.

Перший – 2018-2020 рр. – включає в себе, зокрема, реформування органів управління земельними ресурсами, гармонізацію земельного законодавства України із законодавством ЄС, інвентаризацію земельного фонду, передачу земель за межами населених пунктів територіальним громадам тощо.

В рамках першого етапу має бути розроблена концепція створення Національного земельного (іпотечного) банку. А з часом саме ця установа повинна стати запорукою того, що у аграріїв буде доступ до фінансового ресурсу для придбання землі. Держгеокадастр, як найбільш корумпований орган у сфері земельних відносин, має бути ліквідований. Його функції мають бути розподілені між відповідними центральними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Функції геодезії та картографії мають бути передані до Мінрегіону. ДЗК має бути об’єднаним з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно. Не має бути так, щоб земельна ділянка реєструвалася у одному місці, а права власності і похідні права користування фіксувалися в іншому.

Другий етап – 2021-2023 рр. – передбачає стратегічне планування земельних відносин і землекористування, запровадження зонування територій, активізацію участі держави у консолідації земель сільськогосподарського призначення та участь територіальних громад у ринковому обігу прав на земельні ділянки.

Зараз усі заяви про передачу права розпоряджатися державними землями територіальним громадам лишаються тільки заявами. 19 квітня 2016 року у першому читанні був прийнятий законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування з управління земельними ресурсами та посилення державного контролю за використанням і охороною земель». Потім депутати про документ просто забули.

Лише на третьому етапі – 2024-2025 рр. – за рішенням територіальних громад (у межах їхніх територій) запроваджується викуп земельних ділянок особами, які є орендарями таких земель або можуть довести свій намір самостійно господарювати на землі. Мають бути запроваджені механізми розстрочення платежу та пільгового кредитування для придбання прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення.

Підсумовуючи, варто зауважити, що розв’язання земельного питання не повинно зводитися до запровадження ринкового обігу земель, адже насправді в земельній сфері існує велика кількість проблем, які необхідно врегулювати. Тому цей процес займе не один рік.

Розмову вела Олена МАКІВЧУК

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити