Останнє оновлення: 17:51 п'ятниця, 9 грудня
Політика
Ви знаходитесь: Політика / Соціум / Тест ракетним інцидентом: як вибух у Польщі вплине на стратегію Заходу щодо України та Росії?
Тест ракетним інцидентом: як вибух у Польщі вплине на стратегію Заходу щодо України та Росії?

Тест ракетним інцидентом: як вибух у Польщі вплине на стратегію Заходу щодо України та Росії?

Ввечері вівторка, 15 листопада, весь світ, затамувавши подих, слідкував за подіями, які, як здавалося багатьом, можуть призвести до військового конфлікту небаченого масштабу від часу Другої світової війни. НАТО та Росія могли опинитися на межі військового зіткнення після того, як ракета (чи ракети) невідомого походження влучила на територію Польщі – країни, що є членом Північноатлантичного альянсу, – призвівши до загибелі двох людей.

Вибух стався у той час, коли Збройні сили Російської Федерації завдавали одного з найбільш масованих ракетних ударів по території України. Проте вже зранку 16 листопада ті, хто боявся початку Третьої світової, могли зітхнути з полегшенням – лідери Польщі, Сполучених Штатів і НАТО заявили, що, найвірогідніше, на території Польщі вибухнула ракета українського комплексу протиповітряної оборони С-300.

Офіційно розслідування інциденту у польському селі Пшеводув за шість кілометрів від кордону з Україною ще не завершене. Президент України Володимир Зеленський ще 16 листопада продовжував наполягати на тому, що ракета, яка потрапила на територію Польщі, була російською. Українська сторона зажадала допуску своїх експертів до місця, де стався вибух. 17 листопада стало відомо, що українські фахівці потрапили на місце інциденту та долучилися до польсько-американської групи слідчих, що встановлює обставини падіння ракети.

У медійному просторі інцидент у Пшеводуві породив багато трактувань, у тому числі – конспірологічних. Представники російської влади та російська пропаганда намагаються звинуватити Україну у навмисній спробі спровокувати пряме зіткнення між НАТО та Росією. Деякі з експертів, натомість, припускають, що ракета насправді могла бути російською і цей факт нібито можуть приховувати, щоб уникнути ескалації військового конфлікту. Вибух ракети на території країни-члена НАТО також викликав дискусію щодо того, чи здатний Альянс реально захистити свої межі від зовнішніх ворогів, та якими би могли бути наслідки гіпотетичного зіткнення блоку з армією Росії?

Своїми міркуваннями з цих питань поділилися литовські військові експерти – колишній офіцер Сил спеціальних операцій Литви, психолог Аурімас Навіс і військовий аналітик, телепродюсер Міндауґас Сєюнас, а також – український політолог, аналітик Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Володимир Горбач.

“Найвірогідніше, це була не російська ракета”

Попередні висновки щодо походження ракети, озвучені президентами Польщі та Сполучених Штатів, – найімовірніше, будуть підтверджені слідчими. Таку думку поділяють всі троє опитаних нами експертів. Військовий аналітик Аурімас Навіс зазначає, що наразі нічого не вказує на те, що у польському Пшеводуві могла розірватися російська крилата ракета.

“15 листопада Росія випустила по Україні приблизно 100 ракет, що належали до трьох типів: Х-101, Р-500 і “Калібр”. Всі ці крилаті ракети несуть від півтонни до тонни вибухівки. Тоді як у ракет протиповітряної оборони вибуховий заряд – приблизно 130 кг. Те, що ми бачимо на фото з місця інциденту, як мені здається, – це не сліди вибуху від російської ракети, якщо ми маємо на увазі, що це могла бути ракета одного з трьох типів, які випустила по Україні Росія”, – каже Аурімас Навіс.

Експерт вважає, що, скоріше всього, українські сили ППО намагалися збити російську ракету, проте, на жаль, щось пішло не так. При цьому Аурімас Навіс закликає дочекатися остаточних висновків слідства.

Український політолог Володимир Горбач також переконаний, що фахівці, які працюють на місці падіння ракети, зможуть встановити істину. При цьому експерт зауважує, що у перші години після того, як стало відомо про інцидент, у медіа поширювали різні версії, які збивали спостерігачів з пантелику.

“Спочатку казали про дві ракети, потім – одну, спочатку йшла мова про російський обстріл, потім польська сторона заявила, що не буде робити інформацію публічною, бо вона має чутливий характер, і це вже був натяк на те, що ситуація складніша, ніж здавалося на перший погляд. І потім після перемов президента Дуди з президентом Байденом, а потім – Дуди з Зеленським, – зранку ми почули, що це була українська ракета системи ППО С-300, і вже одна”, – зазначає Володимир Горбач.

“Тріщина” між Україною та Заходом: правда чи вигадка російської пропаганди?

“У НАТО роздратовані небажанням Володимира Зеленського визнавати українське походження ракети, що влучила по території Польщі”. Таку новину 17 листопада поширила низка російських ЗМІ, посилаючись на британське видання Financial Times. Справді, британські журналісти опублікували статтю “Україна та західні союзники мають розбіжності через ракету, що вибухнула у Польщі”. У ній, зокрема, цитують неназваного дипломата однієї з країн-членів НАТО, який висловив невдоволення через заяви президента України: “Це стає смішно. Українці руйнують довіру до себе. Ніхто не звинувачує Україну, а вони відкрито брешуть. Це шкодить більше, ніж ракета”.

Цю цитату анонімного чиновника російські ЗМІ почали подавати ледь не як офіційну заяву НАТО, або навіть Сполучених Штатів Америки. Ось кілька характерних заголовків: “У НАТО заявили, що Зеленський зруйнував довіру до себе через брехню”, “У США заявили, що Зеленський дратує НАТО через його брехню про Росію”. Окремі російські експерти почали говорити про “тріщину” у взаєминах між Україною та Заходом, яка нібито виникла через інцидент з ракетою.

Справді, 16 листопада Володимир Зеленський висловив переконання, що ракета, яка впала на території Польщі, була неукраїнською. При цьому український президент послався на доповіді командування Збройних сил України та Повітряних Сил ЗСУ, яким, за його словами, він “не може не довіряти”.

Чи правильним з боку президента України є висловлювати позицію, яка йде врозріз із заявами західних союзників? Військовий експерт Міндауґас Сєюнас вважає, що Зеленський справді спирається на факти, які він отримав від своїх військових.

“Свою правду знає НАТО, свою правду знає Зеленський. Можливо, він неправий, але він спирається на якусь об’єктивну інформацію, яку йому приніс Генеральний штаб, оточення. Він спирається на ті факти, які він має. Чи правий, чи неправий Зеленський – на цьому етапі це не так важливо. Якби це була ракета, випущена російськими військовими – це була б інша справа”, – зазначив Міндауґас Сєюнас.

Аурімас Навіс, своєю чергою, вважає, що такі розбіжності грають на руку Кремлю: “У Кремлі сміються: Зеленський каже одне, Байден інше. Хто вийде переможцем у цій дискусії? Кремль, звісно. Це треба зрозуміти і йти далі”.

Водночас, політолог Володимир Горбач загалом позитивно оцінює реакцію української сторони на інцидент.

“Від самого початку ми були готові прийняти будь-яку версію, яка буде підтверджена доказами, і це було важливо для наших військових. Вони мали розуміти, яка це саме ракета, а якщо вона українська, то чому збилась з курсу чи не змогла самоліквідуватися після того, як не влучила в ціль. Це військово-технічні моменти, які також треба з’ясовувати, і в цьому зацікавлена, передусім, Україна”, – каже Володимир Горбач.

Місце падіння ракети/ AP nuotr.

Зауважимо, що зважену позицію щодо інциденту з ракетою висловив секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данілов. Він заявив, що Україна має сумнів, що ракета, яка впала у Польщі, була українською. Та висловив готовність передати партнерам відповідні докази. При цьому зазначив, що Київ готовий визнати свою провину, якщо вона підтвердиться фактами.

18 листопада “BBC News Україна” оприлюднило коментар анонімного чиновника з Офісу президента України, який запевнив, що Володимир Зеленський не має наміру “йти на принцип” у цьому питанні, але наполягає на даних, які отримав від української розвідки.

“У нас є інформація, що летіло три російські ракети в бік нашої ТЕЦ біля кордону. Тому вірогідно, що в Польщі впала саме російська ракета”, – заявив співрозмовник.

Чому Україна змушена захищати себе 40-річними ракетами?

У середу, 16 листопада, лідери країн Заходу синхронно виступили з серією заяв, наголосивши, що не вважають Україну винною в інциденті з падінням ракети. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ підкреслив, що повну відповідальність за інцидент несе Росія, оскільки продовжує вести незаконну війну проти України. Федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц закликав не випускати з поля зору основну причину того, що трапилось. Цього б не сталося “без війни Росії проти України, без ракет, які зараз інтенсивно та масштабно випускають по українській інфраструктурі”, – зазначив Шольц. Президент Польщі Анджей Дуда також поклав провину на Росію та наголосив, що Україна має право захищатися.

Справді, медійний резонанс від падіння ракети у Польщі перекрив собою не менш важливу подію – масований ракетний удар Росії по території України. Загалом удень 15 листопада російські Збройні сили випустили 96 ракет по об’єктах української енергетичної інфраструктури. 15 енергооб’єктів зазнали пошкоджень, понад 7 мільйонів абонентів в Україні були відключені від енергопостачання. Дві атомні електростанції – Хмельницька та Рівненська – внаслідок російських ударів були змушені тимчасово перейти на резервне живлення. За словами голови комітету Верховної Ради України з питань фінансів Данила Гетманцева, прямий збиток від ракетної атаки для України склав від півмільярда до мільярда доларів.

Основою української протиповітряної оборони наразі залишаються зенітно-ракетні комплекси середньої дальності радянського виробництва – “С-300”, “Бук-М1”, “Тор”, а також – захоплені ЗСУ як трофеї російські ЗРК “Бук-М2” і “Панцирь-С1”. Перший комплекс ППО середнього радіусу дії західного виробництва був поставлений Україні лише 11 жовтня – після початку масованих ударів Росії по українській енергоінфраструктурі – це німецький IRIS-T SLM. Вже у листопаді Україна отримала перші норвезькі комплекси NASAMS, передані Сполученими Штатами.

Комплекс “С-300” розроблявся наприкінці 1960-х років, а серійно вироблявся – у 1970-х – 1980-х роках. “Бук-М1” – майже його ровесник: розроблений у 1970-х, у серійному виробництві – з 1979 року. На такі засоби протиповітряної оборони змушена покладатися Україна, відбиваючи масовані ракетні атаки. Експерт Володимир Горбач наголошує: якби Захід раніше почав заміняти старі радянські системи на озброєнні України сучасними західними – інциденту з ракетою, що збилась з курсу, би не трапилось.

“На жаль, Захід не розраховує ситуацію на декілька кроків уперед і не готовий передавати Україні те озброєння, яке їй обов’язково знадобиться. Про сучасні засоби ППО для України казали від початку конфлікту – з березня. Зараз Україна має просити більше західних систем, які б замінили старі радянські, щоб такі інциденти вже не повторювались, а ми могли краще захистити себе і своїх сусідів. І авіація – це, насправді, основний компонент ППО в арміях НАТО, не наземні комплекси, а саме авіація як засіб боротьби з ракетами, дронами, ворожою авіацією. Якби всі ці рішення були ухвалені вчасно – на початку повномасштабної агресії – Україна зараз захищала би себе набагато ефективніше”, – каже Володимир Горбач.

“Переглянути відносини з Україною”: як зазнала краху кремлівська ІПСО

Падіння, ймовірно, української ракети на територію країни-члена НАТО Кремль дуже хотів використати для просування антиукраїнських наративів серед західного політикуму. 17 листопада російські ЗМІ активно поширювали нібито публікацію голови міськради польського Любліна Ярослава Пакули. Той начебто написав у Facebook, що “метою падіння української ракети у Польщі є залякування Європи страшною Росією”, а також – закликав польський уряд переглянути відносини з Україною. 18 листопада уповноважений уряду Польщі з питань інформаційної безпеки Станіслав Жарин повідомив, що вказаний допис є фейком, який поширювали зі спеціально створеної фальшивої сторінки Пакули у соціальній мережі.

Заклики переглянути ставлення до України – це те, що Росія дуже хотіла б почути у заявах західних політиків. Натомість, отримала переважно протилежну реакцію, зокрема – заклики посилити українську протиповітряну оборону. Винятком тут став син Дональда Трампа, який навпаки запропонував припинити надавати Україні військову допомогу. Позиція Трампа-молодшого не відображає думок більшості західного політикуму, – запевняють експерти.

“Немає жодних ознак того, що західні країни хочуть призупинити якусь допомогу. Навпаки всі кажуть, що Україні треба передати більше ППО”, – зауважив Міндауґас Сєюнас.

“Не треба реагувати на коментарі Трампа і його оточення. Вони просто збирають лайки, кажуть те, що подобається людям, які їх слухають. Все вказує на те, що допомога Україні не те що не зупиниться, а буде ще більшою. І країни НАТО, зокрема, Литва тепер також хочуть отримати нові протиповітряні системи, зокрема – системи Patriot. Цей інцидент лише посилить і нашу оборону на східному фланзі НАТО, і пришвидшить допомогу Україні”, – вважає Аурімас Навіс.

Окремі політики на тлі інциденту з вибухом ракети закликали Україну та Росії до “деескалації” та “перемов”. Зокрема, з таким закликом укотре виступив президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоґан. Він також один із перших заявив, що вірить Росії, яка запевнила у своїй непричетності до атаки на Польщу. Така “примирлива” риторика сьогодні грає на руку саме Москві, яка будь-що намагається отримати перепочинок у війні, щоб закріпитися на окупованих територіях України.

“У Туреччини своя особлива стратегія. В тому числі, стосовно російсько-української війни, – зазначає Володимир Горбач. – Це, передусім, інтерес впливу Туреччини в Криму. І це головний аргумент, який змушує президента Ердоґана більше підігрувати Україні і не допускати ситуації, щоб Росія повністю знищила Українську державу. З іншого боку – щоб країни Заходу не настільки допомагали Україні, щоб Україна змогла знищити Російську державу. Це таке балансування і спроба вбудуватися в цю систему, в цю війну в якості посередника.”

“Вони б не встигли задіяти ядерні шахти”: гіпотетична війна НАТО та Росії

Як би виглядав сценарій можливого військового конфлікту між НАТО та Росією? Конфлікту, що здавався як ніколи близьким після перших повідомлень про падіння ракети на території Польщі? Військові експерти зазначають, що свідченням абсолютної військової переваги НАТО над Російською Федерацією є реакція Кремля на повідомлення про інцидент з ракетою. Росіяни справді злякалися та намагалися заперечити свою причетність.

“Всі країни НАТО показали зуби, багато хто сказав у той вечір, що ми будемо оборонятися. І я думаю, що Москва злякалась. Росія боїться зачепити будь-яку державу НАТО. Вони розуміють, що отримають по пиці, і війна швидко закінчиться, – зазначає військовий аналітик Міндауґас Сєюнас. – Війна НАТО проти Росії буде швидкою і ми не думаємо, що Росія задіє свої ядерні шахти, вона просто не встигне. Тому що всі радіолокаційні системи, штаби будуть знищені конвенційними ударами ще до пуску.”

Водночас, експерт вважає, що Захід прораховує наслідки таких дій і розуміє, що військовий розгром Росії не вирішить усіх проблем, натомість – створить нові.

“Що буде якщо Китай поглине Росію, якщо в Росії почнеться хаос, чи маємо ми план B, C? Дивлячись з цієї перспективи, виходять варіанти, які не завжди хороші для Заходу. І для самої Росії. На жаль, Росія не розуміє, що створює проблеми для самої себе. Не розуміє, що вона може стати здобиччю Китаю. Захід дуже ясно посилає Москві сигнали: “не чиніть свавілля, не будьте дурнями, закінчуйте війну, ви можете програти війну, але зберегти державу”. Бо якщо прийде Китай – Росії не буде. Нічого російського там не лишиться. Захід готовий говорити якось і з “поганою” Росією, якось з нею грати. Китай не буде грати, просто поглине Росію і буде одна держава”, – каже Міндауґас Сєюнас.

На думку українського експерта Володимира Горбача, стратегія Заходу полягає у повільному підточуванні ресурсів Російської Федерації, і інцидент у Польщі ще раз продемонстрував, що Сполучені Штати не мають наміру змінювати цю стратегію.

“Такий несподіваний інцидент міг зламати всю американську стратегію, якої вони дотримуються, яка полягає в тому, щоб повільно, на повільному вогні варити цю жабу в каструлі. Ця стратегія передбачає дуже повільне але послідовне послаблення Росії, поступове вичерпання її ресурсів для ведення агресивної війни і підконтрольне доведення ситуації до того моменту, коли російське керівництво буде змушене змінитися на якесь інше. Думаю, що американська стратегія передбачає нову розрядку вже з новим керівництвом Російської Федерації, нову перебудову тощо”, – вважає український політичний експерт.

Володимир Горбач припускає, що ситуацію з падінням ракети вирішили “спустити на гальмах”, щоб не ламати стратегію. На думку політолога, реакція Заходу на ракетні удари Росії могла б бути значно жорсткішою. Експерт також відзначає, що серед західних еліт зберігається страх перед ескалацією конфлікту з Кремлем, яка нібито може закінчитися Третьою світовою війною.

“Страх перед ескалацією, який одразу малює в уяві ядерну війну і Третю світову – він паралізує волю американського керівництва і західних країн, волю до швидких, вольових, демонстраційних рішень, які б дуже швидко і серйозно заспокоїли російського агресора”.

Аналітики також констатують, на жаль, помилки у стратегічному плануванні на Заході, та нестачу волі у західних лідерів. 

“Зараз немає лідерів на Заході. Таких як Рейган, як Маргарет Тетчер. Якщо були б такі лідери – вони б вирішили швидко це питання. Вони б готувалися до такого перебігу подій, – зазначає Міндауґас Сєюнас. – А зараз ми бачимо, що Захід не готувався і лише зараз Захід біжить за наслідками, за війною. Штайнмаєр сказав: “Якщо б ми рік тому дали б Україні стільки зброї, можливо війна б не почалась”. Захід не готувався, знаючи, що Росія вже окупувала Крим і Донбас. Ось у цьому небажанні бачити майбутнє, планувати кроки наперед, – у цьому провина Заходу”.

Статті з циклу "Факти ЛРТ. Україна" публікуються в рамках міжнародної програми MediaFit, Європейським Союзом, для підвищення інформаційної стійкості регіонів України. Вміст матеріалу є виключною відповідальністю ЛРТ та авторів і не обов'язково відображає думку Європейського Союзу. 

 

закрити

Додати коментар:

SVOBODA.FM - LIVE!
Listen on Online Radio Box! SVOBODA.FM

Архів прямих трансляцій на YouTube: YouTube.com/holovatenko

SVOBODA.FM на Apple Podcasts

Реклама на сайті SVOBODA.FM
Фотоновини

  1 вересня випускників із Чернігова слухатиме весь світ

SVOBODA.FM